В інтерв’ю, яке я давав каналу NEWS One, вкотре торкнулися того, якою має бути мова освіти в Україні. І, зокрема, обговорили, чи має бодай якесь підгрунтя ця стурбованість, яку зараз демонструє Угорщина стосовно нібито обмеження нашою країною права національних меншин навчатися рідною мовою.

На мій погляд, перш ніж штучно роздмухувати “мовну” тему, угорськім політичним елітам не завадило б озирнутися назад і пригадати власну історію. Наприклад, як у 1956 році радянські танки на вулицях Будапешта “аргументовано” доводили угорцям, що вони мають бути в стайні, що власного погляду на розвиток своєї країни у них просто не може бути.

Чим це закінчилося тоді? Загибеллю тисячі незгодних і повною стагнацією розвитку Угорщини, яка розтягнулася на кілька десятиліть… А можна зазирнути в історію ще далі — наприклад, у 1939-й або ж 1914-й…

Просто, коли у ХХІ сторіччі одна країна прагне отримати якісь дивіденди за рахунок іншої, коли намагається втручатися у суто внутрішні питання свого сусіда, це ті ж самі “танки”, тільки інформаційні. І це якось не по-європейські…