Як відомо, футбол виник в Англії, але свою частинку в історії спорту  №1  має і Херсонщина.

ПЕРШІ ЗГАДКИ

У звіті Херсонського товариства сприянню фізичному вихованню за 1900 рік є згадка про гру у ножний м’яч.

Херсонське товариство сприяння фізичному вихованню дітей (ХТСФВД) — це одна з перших спортивно-громадських організацій на півдні України, яка розпочала свою роботу у 1896 році. Товариство заклало підґрунтя для розвитку масового спорту серед молоді.

 

Авторка звіту пані Іванова наголошувала, що ця гра є однією з най улюблених серед відвідувачів  міського майданчика для занять фізкультурою.

Згадується гра в ножний м’яч також у звіті за 1901 рік, аналогічна згадка є і у  документі товариства 1905 року. Херсонські спортивні функціонери зазначали тоді, що літом на спортивному майданчику старші діти грали у ручний та ножний м’яч.

Також задокументованою є дата коли херсонські футболісти грали з англійцями. Це 9 травня 1907 року. Подія відбулася на площі поблизу пристані Російського товариства пароплавства і торгівлі (Р.Т.і.П.).

 

Хоча це важко було назвати повноцінним матчем, подія викликала неабиякий ажіотаж. Англійські моряки фактично провели для херсонців «майстер-клас». Тодішня газета «Рідний край» описувала це дійство як дивину: гравці відбивали м’яч об землю (що місцеві називали «давати каші») і намагалися втримати його в повітрі лише за допомогою ніг. Спритність англійців та незвична техніка гри прикували увагу сотень городян.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Міжнародні футбольні матчі в Херсоні

У звіті за 1910 рік згадується  про купівлю спортивного інвентаря де присутня інформація про шкіряні м’ячі для гру і футбол. Це чи не перша згадка на цю назву гри. Тоді була проведена для старших херсонців  гра у футбол, яку називали новою. До гри залучили місцевих підлітків. Вони також допомагали готувати велике поле, яке спеціально виділили для цієї події Керував підготовкою для започаткування футболу на херсонському «дитячому майданчику» І. Фоменко.

Мова йде про спортивний майданчик дитячого спортивного виховання, який належав  «Херсонському  товариству сприяння фізичному вихованню дітей».

У путівнику «Херсон. вулиці пам’ятають…» зазначено, що вона знаходилася на самому початку вулиці Перекопської за будинком офіцерів на території сучасного стадіону «Спартак».

ПОПУЛЯРНІСТЬ ФУТБОЛА ЗРОСТАЄ

У тому звіті  з’являється окремий розділ про футбол. Саме в 1910 році  в Херсоні на спортивному майданчику почали грати у футбол і спеціально для цієї гри купили два м’ячі, прапори,  дерев’яні бруси для воріт та провели розмітку поля. 20 травня  з’явилася команда у складі 22 чоловік. Упорядник цього розділу у звіті Фоменко пише, що до цього він не був знайомий з цією грою, але вивчив  праці по футболу Дементьєва, Бокіна,  Лестгафта та інших і почав навчати футболу дітей та підлітків. Фоменко пише, що за короткий час футбол став дуже популярним не лише серед дорослих, а і серед дітей. «Діти кидали свої заняття і бігли дивитися, як дорослі грають у футбол»,-згадував він.

Член правління Херсонського товариства сприянню фізичному вихованню  О. Кузьменко наводив, що нова гра-футбол захоплювала дітей різного віку.

Для навчання  футболу Фоменко запросив студентів футболістів. Але в звіті відсутня більш конкретна інформація з цього приводу. З цього повідомлення можна зробити висновок, що в той час в Херсоні жили люди, які були знайомі з цієї грою, знали її правила та вміли в неї грати.

 Висновок: про футбол в Херсоні у 1910 році знали. Футбол розвивався, місцеві спортсмени почали запрошувати на товариські матчі сусідів.

ІГРИ З СУСІДАМИ

Так вже в середині червня херсонці запросили до себе футболістів з Одеси. Зіграли товариську гру, яку програли з рахунком 0:3. А  вже наприкінці липня до херсонців на дружню гру завітала команда одеського комерційного училища. Цю гру виграли херсонці. Рахунок невідомий.

Вже 13 серпня команда скинулася і придбала м’яч за власні кошти. Тоді ж для тренувань зібралася ще одна команда, але із-за нестачі інвентарю, вона так і не змогла  провести тренування.

За короткий час футбол став  дуже популярною забавою в місті. Як відмічає Фоменко  навіть 7 річні діти носилися по майданчику та кричали «аут» «гейц» тощо.

У футболі термін «генц» (або частіше «генц-матч», «генц-гра» від нім. Gehen — йти) раніше, зокрема в українському футболі західних регіонів (Галичина) на початку XX століття, означав піший або низькотемповий матч.

 Вже у звіті за 1911 рік зазначають, що футбол продовжує розвиватися у Херсоні.

На дитячий площадці у футбол грали вже 3 три команди (старші діти, і дві команди дітей середнього віку), а кількість гравців  дорівнювала 170 чоловік. Вік учасників основної команди був 15-17 років.

Сам майданчик було поділено на 5 частин,  на самій великій з яких займалися футболом. У футбол грали в усі дні, окрім  суботи та неділі.  В ті дні віддавали всю територію для інших видів спорту, ігор та змагань. Найбільш популярною  тоді була лапта. Але заборона грати у футбол у неділю протрималася недовго.  Старша команда отримала право грати у футбол лише з не місцевими командами.

Упорядник зазначає, що в тому році таких ігор було всього дві: з англійцями та одеситами.

Ось як це описує Фоменко: наприкінці травня декілька футболістів з команди товариства зустрілися в порту з матросами англійського корабля, які грали у футбол. Херсонці запропонували англійцям зіграти товариський матч. Матч проходив у неділю на  цю гру херсонці мобілізували всі свої сили. Перший там наша команда повністю поступилася гостям, у другому таймі наші футболісти скоротили рахунок. Кінцевий рахунок: 1:6 на користь англійських моряків.

Він відмічає значний прогрес херсонських футболістів, які лише рік тому як почали тренуватися, а вже досить впевнено протистояли англійцям.

12 червня херсонці зіграли з командою Одеських футбольних гуртків. Херсонці прорали з рахунком 1:5.  У звіті зазначають на причини поразки.  Головна з них: за нашу команду гради молоді і не досвідчені гравці. З команди, яка грала з англійцями було всього 4 футболіста, все інше-«футбольна молодь». Також причиною є суто тактична: наші гравці постійно йшли вперед, але зовсім не дбали про оборону. Планували ще провести два матчі з одеситами, але вони не приїхали у Херсон.

Також відомо, що футбольне поле на якому тренувалися і грали футболісти не відповідало стандартним розмірам і було не огороджене. Тому представники  товариства зверталися до міської влади щоб вона виділила кошти на облаштування футбольного майданчика  на території біля  ярмаркової площі та управління робіт в усті Дніпра. Представники товариства посилалися на те, що така підтримка футболу  стане в нагоді шкільному юнацтву. Вже тоді писали про велике майбутнє цієї гри і що треба всіляко підтримувати її розвиток.

Аргументи були такі: Треба  розвивати цю гру дуже активно і не жаліти на це кошти. Майбутнє покоління за це подякує!  Залишається лише констатувати житейську мудрість  тодішніх функціонерів херсонського спорту.

1912 РІК

Відвідувачі міського дитячого майданчика продовжують грати у футбол, який стає все більш пізнаваним та популярним у містян.

«Захоплення футболом настільки сильне, що діти готові грати в будь-який час і в будь-якому місці. Грати і на майданчику, і на валах, іноді по кілька годин поспіль»,- йшлося у звіті товариства за 1912 рік. 

 

Крім дитячого та підліткового футболу в Херсоні в той час зароджувалася справжня футбольна структура. Саме в цьому році з’являються перші згадки про херсонську команду «Спотинг-клуб», яка почала грати футбольні матчі з командами з сусідніх Миколаєва та Одеси.

Зовсім нещодавно вдалося знайти інформацію, про гру  херсонської футбольної команди на полі миколаївців.  Відома тоді на теренах Російської імперії газета «Русский спорт» від 8 липня 1912 року писала, що 24 червня (1912 року), на полі миколаївського «Атлетик-клубу» відбувся футбольний матч між 1-ю командою цього футбольного клубу та херсонською збірною командою. Матч закінчився внічию (1:1).

Як писав тоді кореспондент з місця подій, цей матч не обійшовся без нещасних випадків: постраждали двоє гравців херсонської збірної команди: у одного виявилася зламаною рука, у іншого — розбита нога; обох довелося відправити до лікарні. Також з твій замітці були анонсовані наступні матчі між командами півдня України.

Футбольні матчі в Херсоні проходили на місцевому циклодромі. Саме там у травні 1912 року відбувся матч між 1-ю командою Херсонського спортивного клубу та 2-ю командою Одеського шереметєвського гуртка. Одесити тоді перемогли. Рахунок 1:5.  Місцева преса писала тоді, що грі  сильно заважав стан поля, який й був абсолютно непридатним для  футбольних матчів. В звітах про цей матч згадуються  херсонські футболісти: Палкок, Махлін, Макаров, Вільсон і Фельдштейн. Арбітром був  Е.Тайхман.   Це можливо чи не найперша згадка про прізвища херсонських футболістів.

10 червня того ж  року в Херсоні відбувся міжміський матч, між командами місцевого «Спортінг-клубу» та миколаївської «Зебри». Матч закінчився поразкою миколаївців, які програли з рахунком 1:2.

5 та 6 серпня 1912 року, у Херсоні на циклодромі Батенко, проходили зустрічі місцевого “Спортинг-клуба” та збірної Миколаєва. Про яку збірну Миколаєва повідомлялося — невідомо. В  першому матчі перемогли миколаївці. Рахунок: 3:4. На другий день миколаївці пропустивши поспіль 2 голи, виявили перебільшення складу херсонців на одного гравця і, за результату матчу 0:2 на користь херсонців, покинули поле.

На початку серпня до Херсона приїздила ще одна новостворена миколаївська команда –«Уніон», а у вересні «Спортинг-клуб» вдома зіграв унічию (0:0) з миколаївською командою “Гаммари”.

Також в жовтні в Херсоні  херсонці грали з другими командами «Спортинг-клуб» та «Николаевскаго Атлетик-Клуба».

Наприкінці літа  херсонські футболісти з команди  «Спортінг-клуб» грали з екіпажом  англійського пароплаву, перемогли гості. Як писала місцева преса, гра була жвавою, глядачів було багацько. 

Також є свідчення, що 14  та 23 вересня  в Херсоні відбулися два матчі  між херсонським «Спортинг-клубом» та збірними командами англійських пароплавів (але рахунок цих зустрічей невідомий).

СТВОРЕННЯ КОМАНДИ «ХЕРСОНСЬКИЙ СПОРТИВНИЙ КРУЖОКЬ» 

Наприкінці 1912 року в херсонці офіційно була зареєстрована команда – «Херсонскій Спортивный Кружокъ»  (скорочено – ХСК). У листопаді був затверджений Статут цього спортивного осередку, який пізніше був надрукований. Кольорами команди були затверджені офіційні  кольори херсонського міського прапора: білий та жовтий. Першим керівником клубу став Едвін Куруана, який був віце-консулом Великобританії у Херсоні (з 1909 – по 1917 роки.) Віце-головою працював – М.Г.Штейнгарт і секретарем – Ходушин.

У тому ж році, окремою брошурою був надрукований Статут створеної спортивної команди.

Весною 1913 року поле колишнього циклодрому Батенко викупили члени правління «ХСК», і вони стали новими орендарями цього поля.

Газета «Херсонська Пошта» у березні 1913 року писала з цього приводу наступне: «Поле «Спортивного кружка» було прибране і на ньому щоденно тренується місцева команда футболістів. Керує ними секретар спортивного гуртка Ходушин».  На думку тодішніх журналістів великі надії в тій команді подавав голкіпер  Орлов, який переїхав в Херсон з Москви. Саме на циклодромі Батенко проходило урочисте відкриття нового спортивного сезону. На цьому ж полі відбувся товариський матч  між командами ХСК та «Николаевскаго спортивного клуба».

Тоді перемогли гості з рахунком 1:2.

Залишилися в історії прізвища деяких гравців херсонської команди: Орлов, Кравченко, Гайдучені, Боровський і Дойбан – Пруневич, Махлін (він був капітаном команди), Климашов і Черток.

Вже 7 квітня було офіційно та урочисто відкрито спортивний сезон “Херсонського Спортивного Кружка”

Місцева преса повідомляла з місця події: «Позавчора, о 4 годині пополудні на полі (колишній циклодром Батенка) відбулося офіційне відкриття спортивного гуртка, головою якого є п. Каруана, віцеголовою — М.Г. Штейнгардт і секретарем — п. Ходушин. Баронесою А.М. Гревениць під вигуки «ура» підняли прапор херсонського спортивного клубу, після чого від імені миколаївського спортивного клубу капітан цієї команди Бейт підніс її превосходительству букет квітів, а Ю. Махлін, капітан команди херсонського гуртка, підніс букет квітів пані Каруана — від імені Х.С.К. Слідом за цим відбулося футбольне змагання, відкрите херсонським Губернатором, бароном М.А. Гревениць».(“Херсонская Почта” (Херсон) №34 від 9.04.1913 р.)

Один з піонерів херсонського футболу Йосиф Маркович Махлін мав серед вболівальників прізвисько –«Юзік». Йосиф Махлін грав на позиції нападника, за свою спортивну кар’єру був і тренером і арбітром.

Він народився 1892 р. — дата смерті невідома.

Юзік був капітаном команди «Херсонського спортивного кружка» (ХСК), а з 1916 р. — тренером футбольної команди цього спортивного осередку, судив футбольні матчі. Відомо, що з 1910 року він також судив і міжміські поєдинки.

У 20-х рр. у радянські часи продовжував грати у херсонських командах. Як арбітр матчів, Йосиф Махлін входив до херсонської колегії суддів з футболу. Також був спортивним функціонером. За професією працював перекладачем іноземних мов, був членом профспілки «Пищевкус».

Після цієї події в Херсоні почали з’являтися нові футбольні команди-«Говард», «Меркурий», «Трудовая» тощо. … Преса висвітлила проведення матчів цих команд з третьою командою ХСК: 24 березня матч з “Говардом“ завершився унічию (2:2), 28 квітня – програшем “Меркурия“ (1:4) та 25 травня – перемогою “Трудовой“ (2:1).

А краща футбольна команда «ХСК» вже з березня проводила міжнародні матчі з командами екіпажів англійських пароплавів: 25 березня грала з командою пароплава «Чалберн» (рахунок не відомий), потім 31 березня розгромила команду пароплава «Хаземур» (12:0), 24 квітня зіграла унічию з командою пароплава «Экиптянъ Принсь» (1:1), 28 квітня перемогла команду пароплава «Кромарти» (6:2), 5 травня команду пароплавів «Дартвен» і «Тревеллайн» (3:2), 9 травня грала з командою пароплаву «Дартвен», 23 травня перемогла команду пароплава «Дальтон» (3:0) і 25 травня – збірну пароплавів (4:1). Ось таке тренування пройшла майбутня збірна Херсону.

Міжміські матчі розпочалися матчами з миколаївськими командами: 16 квітня ХСК вдома зіграв унічию з «Николаевским кружком футболистов» (1:1), а 17 квітня, навіть, переміг цю команду (2:1).

Потім дійшла черга до одеситів. Першою до Херсону прибула команда «Одесскаго кружка «Футбол», яка 21 квітня перемогла кращу херсонську команду (4:0).

6 червня 1913 року «ХСК» було прийнято до Всеросійського Футбольного Союзу. З того часу футбол в нашому місті отримав ознаки професійного.

(про це йдеться у книзі дослідника футболу Анатолія Коломійця «Перші кроки футболу України. Том II)

Шановні друзі, читачі звертаюся до вас!

Відкрив банку на власні історичні дослідження про Херсонщину. Прошу мене підтримати. В сучасних умовах вивчення історії потребує не лише часу і натхнення, а й певних матеріальних витрат. Ваша підтримка допоможе в написанні якісних  статей на історичну тематику.

Банка на історичні дослідження — посилання

Конверт Приватбанку на історичні дослідження — посилання

ІНШІ СТАТТІ АВТОРА ПРО ІСТОРІЮ ХЕРСОНСЬКОГО ФУТБОЛУ

Срібний сезон-88: успіх футбольної збірної Херсонщини

Футбол без «членовредительства»… Так про це писала «Наддніпрянка»

Фокусник з херсонського театру, який грав за київське «Динамо»

Футбольна команда «Будівельник», гравці якої хотіли по-людському поговорити з керівництвом

У 1953 році спартаківці Херсона виграли всеукраїнський Кубок «Укрпромради»

Тарас Бузак