Сергій Кліщевський: про “обмін” туристами та важливість просторового планування

08.08.2018

Присиваська сільська об’єднана громада із центром у селі Григорівка утворилася у грудні 2016 року. До її складу увійшло 4 ради, що охоплює 5 населених пунктів. Ще під час створення громада закріпила у назві своє географічне розташування та унікальність – Присиваська. Усі села громади розташовані навколо озера Сиваш – єдиної в Європі водойми із рожевим забарвленням води та грязями, які мають лікувальні властивості.

Що принесла громаді децентралізація, як громада співпрацює із сусідньою Асканія-Нова ОТГ та навіщо потрібне просторове планування – під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту УКМЦ- DOBRE «Речник громад» розповів голова Присиваської об’єднаної громади Сергій Кліщевський.

“До об’єднання сумарний бюджет 4 рад складав близько 5 мільйонів. У 2017 році, бюджет громади склав 35 мільйонів гривень. У 2018 плануємо дійти до 38 мільйонів – це з урахуванням освітньої субвенції та первинної ланки”, – говорить Сергій Кліщевський.

Бюджет збільшився зокрема за рахунок субвенцій та власних надходжень, які раніше піднімалися по адміністративних сходах догори. Ці кошти дали можливість вирішувати ті питання, які не рухалися багато років. Наприклад, минулого року пріоритетним питанням для бюджету стали заклади освіти. Основний ресурс вклали в школи, позашкілля, будинки культури. Зокрема, відремонтували три спортзали, один з яких близько 15 років був у аварійному стані.

Децентралізація спростила і процедуру освоєння цих коштів:

“З’явилися прямі відношення з державою. Тепер нам не потрібно бігати по багатьох службах районних, обласних, аби досягати елементарної цілі – використання коштів”.

А для того, щоб отримувати більше прибутку на власній території, та мати можливість працювати з інвесторами – у громаді почали розробляти просторове планування.

“Комплексне планування потрібне в першу чергу тому, що зараз триває передача земель об’єднаним територіальним громадам. Окрім того, ми отримали земельний податок і ПДФО, але доступу до податкових баз у нас немає. Ми не знаємо наскільки коректно надходить інформація, як багато людей працюють “у тіні”, – каже Сергій Кліщевський.

– Разом із тим, коли почав “заходити” інвестор, постало питання: де і який об’єкт можна розміщувати. Тож ми написали проект щодо просторового планування і його реалізуємо у рамках програми USAID DOBRE. Завдяки фахівцям ще на початку роботи ми побачили, що у нам бракує професійних архітекторів”.

Працюють у громаді і з іншими викликами. Опитування, яке провели напередодні написання стратегії показало, що безробіття, якість водогонів та доріг – мешканці громади вважають пріоритетними проблемами. За словами голови Присиваської громади, питання доріг для них дійсно актуальне, адже у громаду приїздять туристи. Проте поки дороги не належать ОТГ, то вони можуть тільки співфінансувати ремонт, а виконувати роботи не мають права.

Проблему безробіття намагаються вирішити, навчаючи започаткуванню власного бізнесу, а також пропагуючи створення зелених садиб. Для туристів у громаді сьогодні є близько 40 “гостьових будиночків”, але цього замало. Голова громади каже, що також є запит на житло підвищеного комфорту. Уже розпочали оформлення документів на викуп землі під будівництво ресторанного та міні-готельного комплексу на 15 VIP-номерів. Але процес призупинився – немає архітектора.

Спільний туристичний кластер Приваська ОТГ намагається створити у співробітництві із сусідньою Асканія-Нова громадою.

“У Присиваську громаду приїздять не на один день, а лікуватися на тиждень-два. Тим часом у сусідню Асканію їдуть із розрахунком максимум на одну ночівлю. В Асканії є свій потік туристів, у нас – свій. І він щороку збільшується, тому ми вирішили упорядкувати цей “обмін”, підписавши договір про співробітництво”, каже Сергій Кліщевський.

Зокрема, мова йде про спільну рекламну кампанію. Наприклад, у роздаткових матеріалах про Лемурійське озеро затоки Сиваш вказують коротку інформацію про заповідник у Асканії-Нові. Така ж реклама Лемурійського озера розміщена на буклетах, що роздають у заповіднику громади-партнера. Разом з тим, планують створити спільні екскурсійні маршрути.