Спілкуємося про громадську організацію учасників АТО, волонтерів, патріотів і просто небайдужих людей. Організація молода, але вже є перші перемоги. Завдяки наполегливості представників організації міська рада повернула УБДшникам пільговий проїзд у громадському транспорті Херсона без часових обмежень. І це тільки початок. Наша розмова з заступником голови ГО «Учасники АТО «Південь» Ігорем Осауленком.

Ігор Осауленко, волонтер, учасник АТО, військовий лікар. У 2014 році заснував волонтерську організацію ГО «Херсонська Чайка», яка з самого початку російської агресії допомагала нашим військовим . У 2017-2019 роках проходив службу у 2 другому батальйоні славетної 79 бригади ДШВ місто Миколаїв. Місця служби-горячи точки: Водяне. Маріуполь. Як каже сам Ігор був 8 місяців на нулі. Зараз він є заступником голови ГО «Учасники АТО «Південь».

Про організацію. Хто ви? Чому створили, програма дій тощо

Скажу так, Віталій Ростецький засновник ГО « Учасники АТО «Південь» і ми разом з ним вирішили об’єднати наші зусилля і мобілізувати патріотичне суспільство Херсонщини і створили ГО «Учасники АТО «Південь». Перше і головне, ми для себе вирішили, що в назві організації буде словосполучення Учасники АТО, є учасники бойових дій, а є учасники АТО і це більш широке поняття: це і волонтери, і люди які нам допомагають і журналісти тощо. Це наша тверда думка. Ми також не любимо слово ветерани АТО, бо війна іде і невідомо коли закінчиться. У нас хлопці з військової розвідки, спецназу і дуже багато хлопців навколо нас. Але багато і тих, хто потребую духовного лікування, бо зрозуміло що війна просто так не минається для людини.

І нам зголосився допомогти отець Андрій Калита у якого навіть є своя методика лікування, та амбітні плани щодо створення в селі певного центру допомоги хлопцям, які пройшли горнила російсько-української війни.

С перших днів ми встановили в себе в організації жорстку дисципліну і вимагаємо дотримуватися її усіх членів організації. Головне щоб не випивали хлопці і не соромили форму. Ми до себе також приймаємо не тільки військових, а і цивільних – волонтерів, тих хто допомагає армії і так далі. Це також стимулює хлопців. Зараз ми в основному діємо в Херсоні, але ідуть перемовини і з Скадовськом, Каховкою і іншими містами. Сподіваємося, що скоро осередки нашої організації будуть в багатьох містах і селах Херсонщини.

Яка мета, ціль вашої організації?

Мета єднання патріотів, об’єднання з іншими громадськими організаціями, співпраця, створення певних коаліцій для вирішення нагальних питань. Війна не закінчилася, вона триває і ми продовжуємо допомагати військовим, тим хто на «передку». Також надаємо допомогу тим, хто повернувся і відчуває себе покинутим. До нас цілими родинами приходять і це приємно.

У вас є свій офіс?

Поки нема,бо нам всього півтора місяці. Ми збиралися на набережній, зараз погода дозволяє зібратися будь де. Але ми працюємо над вирішенням цього питання. Сподіваємося, що вирішимо його.

Можна докладніше про діяльність та певні досягнення?

Звичайно можна. Наприклад, у нас з’явився психолог і хлопці самі визвалися спілкуватися з ним. У нас також дружні стосунки з головним лікарем лікарні Суворовського району імені Корабєлєша Аллою Малицькою. В нас є свій окремий час коли хлопці можуть себе перевірити і аудиограму зробити і отримати консультацію лікаря. Це дуже важливий момент.

Не стоїмо осторонь і від проблем які стосуються нашого регіону. Ми одні з перших підписали звернення до керівництва держави щоб не було навіть думок щоб подавати воду в Крим.

В подальшому є плани створити якісь підприємства щоб працевлаштувати хлопців. Якесь СТО, техмайстерню тощо. У хлопців золоті руки і їм треба допомогти реалізуватися. Ми будемо сплачувати податки для міста і хлопці будуть при ділі. А це як на мене дуже важливо.

Проїзд громадським транспортом для учасників бойових дій. Вам вдалося домогтися,щоб міська влада прийняла відповідне рішення. Довго прийшлось лобіювати це питання?

Ми спочатку зробили звернення, я виступив на виконкому міської ради, потім спілкувалися з першим заступником міського голови Ігорем Козаковим і потім на виконкомі одноголосно проголосували щоб скасувати таке рішення. Як виявилося це була просто прикра помилка (посміхається). Може це кому і не сподобалось, бо чому саме нам. Але то таке, то наші хлопці і ми за ним хвилюємося і боремося за їх права.

Що треба змінити першочергове в місті?

Владу

А крім влади? Що тоді треба зробити?

Займатися дорогами та освітленням. Щодо освітлення можна перейняти досвіт того ж Мелітополя. Дуже важливо, щоб працювали правоохоронні органи. Поліція не працює. Всі палять, вживають алкоголь де попало , а поліція не реагує. Поліція повинна виконувати законодавство, а не робити вигляд, що проблеми нема або просто не помічати порушення закону.

Які стосунки у вашої організації з владою міста області?

Поки що нема ніяких взаємних стосунків. На етапі коли вибивали поновлення пільг на проїзд для учасників БД нам на зустріч пішла міська влада. І виконком і перший заступник міського голови Ігор Козаков. Нікого піарити не хочемо, але як що людина допомогла, то про це треба сказати. А взагалі я повагу до нас відразу відкидаю, зараз поки страз якийсь є. Бояться значить поважають.. Але ми будемо діяти в рамках закону, штурмів, штовханини і бійок з поліцією влаштовувати не будемо.

А якщо підуть проти вас?

А от тоді вже подивимося (посміхається)

Складне питання. Політика. Участь у місцевих виборах. Будете приймати участь, не будете, всією організацією, окремими членами тощо.

Є Бажання. Є і приблизно 5-6 чоловік в яких є певних досвід і які не проти позмагатися на виборах. Рішення приймати чи не приймати участь у виборах будемо вирішувати колегіально. Сподіваємося що отримаємо певну підтримку від наших виборців. Бо зараз спостерігаю, що довіра до армії зростає. Може це базується на страхові що ось-ось Не дай Боже щось почнеться.

Не знаю. Але така тенденція спостерігається. Це також і до стосунків з місцевою владою відноситься, бо вони самі не знають що завтра буде. Тому я не раджу представникам влади з нами сваритися.

Наостанок, наша організація ще не визначилася. По-перше ми повинні приєднатися до якоїсь партії – це однозначно. І це не ми придумали, а наші законотворці. Побачимо хто захоче побачити нас в своїх лавах.

Спілкувався Тарас Бузак