Бути журналістом в усі часи було непросто і відповідально. Нині ж, коли Україна переживає найдраматичніші миті свого розвитку, свобода слова і неупереджена журналістика стають невід’ємною складовою стабільності держави, запорукою її розвитку та європейського майбутнього.

У цей святковий день хочеться щиро подякувати українським журналістам за зваженість і чесність, за об’єктивність критики та вміння говорити вголос те, що всім болить і дійсно важливо. А найперше – за професійне усвідомлення власної відповідальності за кожне сказане і написане слово. В умовах жорсткої інформаційної війни це дорогого вартує.

Без вас, без вашої державницької позиції та громадянської мужності ніколи б не стали невідворотними ті оновлюючі зміни, що вже відбулися і ще відбуваються в нашій країні. Ви формуєте суспільну думку, а отже і саме суспільство. І завжди були серед тих, хто рухає Україну вперед.
Журналістика — це покликання. В будні і свята, щодня і щомиті бути на вістрі подій і проблем, вміти бачити головне у загальній картині світу і постійно доводити своє право на довіру людей — це не може бути просто професією. Це спосіб життя.

Тим, хто назавжди пов’язав себе з журналістикою, насамперед хотів би побажати натхнення і визнання, гідних гонорарів і сил для підкорення нових вершин. Не спокушайтеся на дрібне і тимчасове, пам’ятайте про свою високу місію. І нехай натхнення завжди приходить до вас вчасно, а міцний родинний тил дозволяє займатися творчістю. Зі святом, майстри пера!