Павло Павліш: Законопроект про суд присяжних має вирішити проблему довіри суспільства до правосуддя

09.03.2021
2312

Судова реформа, реформа судочинства, справедливі суди – це на сьогодні ТОП-тема, яку обговорюють всі. І Президент, і політики, і журналісти, і суспільство. Перші особи держави говорять про цю реформу, готують законопроєкти, парламент їх розглядає, приймає.

Про суди в новому адміністративно-територіальному устрої, адвокатську монополію, присяжних, незалежність та відповідальність суддів, фінансування судів тощо. Про все це і не тільки в нашій розмові з народним депутатом України (округ №182, фракція Слуга народу), юристом, членом Комітету ВРУ з питань правової політики Павлом Павлішем.

Павло Павліш фото Фейсбук

Якою буде нова судова реформа? Це буде новий закон повністю змінений, чи це якісь зміни до діючого?

Я вже бачу, що це буде не один, а мінімум два або три нових закони. Бо судова реформа буде поділятися на: судову реформу вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка зараз знаходиться в майже готовому стані і на етапі прийняття. Цей законопроєкт вже пройшов розгляд в комітеті і можливо буде на наступному тижні розглядатися у першому читанні в Парламенті (цей законопроєкт був прийнятий Парламентом у першому читанні 3 березня 2021 року. Його підтримали 227 народних депутатів-редакція). Це одна із частин судової реформи.

Чому частин?

Бо вища кваліфікаційна комісія суддів буде якраз займатися добором нових суддів і цей закон, який ми розробили і зараз маємо приймати, буде працювати за новими принципами, які до цього не були задіяні в нашому законодавстві.

Чи торкнеться реформа територіальної системи судів? Що буде з районними судами ліквідованих районів?

Реформа судової системи не входить в реформу адміністративно-територіального устрою. По адміністративно – територіальному устрою судів у нас є окрема робоча група.

Це не входить в реформу. Чому?

Бо це необхідно зробити у зв’язку з прийняттям нового адміністративно-територіального устрою країни, з ліквідацією старих і створенням нових районів. Зараз працює група, її склад сформовано на минулому засіданні комітету, я її очолюю і якраз нами буде напрацьовуватися законопроєкт щодо нового районного поділу судів. В цю групу входять як народні депутати, причому з різних комітетів, так і представники судової гілки влади, представники апеляційних судів, бо вони на місцях більше розуміють і можуть визначити, який кращий шлях реформування адміністративно – територіальному устрою судів. Також буде представлена державна судова адміністрація і вища рада правосуддя. Тобто такою великою групою ми маєм розробити новий закон про адміністративний поділ судів.

Чи обговорюється в рамках судової реформи процедура спрощення судової системи за рахунок зменшення кількості спеціалізованих судів? Є розуміння, яка доля чекає господарські та адміністративні суди?

Поки немає розуміння яка доля чекає адміністративний і господарський суди, але я думаю, можливо було б доцільно об’єднати їх в єдиний суд, який би розглядав справи господарського і адміністративного характеру. Але на сьогодні чи це один суд чи три, проблеми в цьому немає. Проблема лише в тому, які рішення ті чи інші суди приймають. Тому для громадян зовсім не цікаво скільки різних ланок в суді чи кваліфікацій. А більше є інтерес щоб суди приймали рішення відповідно до закону і задовольняли суспільство.

Так, але ж суди інколи «люблять гратися» підсудністю… Перекидувати з цивільного на адміністративний, з адміністративного на господарський і так по колу люди роками ходять.

Яка різниця чи це буде одна юридична особа чи три, а перекидування справ з одного суду до іншого не є самою великою проблемою, бо там досить обмежені варіанти щодо зміни підсудності. Тому, я не вважаю, що це є проблемою.

Про це часто говорять в Україні і за кордоном – це більше залучення присяжних до більш широких сфер судочинства. Чи розглядається це питання в рамках судової реформи?

Зараз у Верховну Раду подано три законопроєкти саме про суд присяжних, який має вирішувати такі найскладніші справи як щодо довічного ув’язнення, тяжкі злочини, тощо. Я є співавтором одного із законопроєктів, основним автором є Павло Фролов, наш народний депутат, і ще група співавторів є. Один із законопроєктів поданий Кабінетом Міністрів України. І один – Сергія Власенка. Законопроєкти в чомусь схожі, але в них  є і принципові відмінності. Зараз створена також робоча група, яка зможе відібрати з трьох законопроєктів той, де менше всього суперечок,  щоб визначити, який з них взяти за основу і в подальшому прийняти.

Законопроєкт про суд присяжних є таким, який назрів і якого чекає суспільство. Бо він має якраз вирішити проблему довіри суспільства до правосуддя. Якраз такі рішення, як наприклад, по справі Сергія Стерненка і мали б значно більшу довіру в суспільстві, якби дану справу розглядав суд присяжних.

Так, я ще у 2006 році писав нардепам про те, що настав час реформувати суд присяжних…

Сподіваюсь, що за нашої каденції цей суд  запрацює. Законопроєкти є, хоча у Сергія Власенка він був і раніше, але Верховна Рада минулих скликань мабуть не була готова змінювати законодавство в цьому напрямку.

Чи плануються, розглядаються зміни саме в розгляді виборчих справ? Це процедура, строки, можливо, інші суди розглядатимуть, тощо

Поки таких змін не планується. Тут питання в тому, що якщо будуть змінюватися процесуальні кодекси, то можливо тоді будуть якось розглядатись. Якщо є якась проблема, то ми можемо виносити її на Верховну Раду, і якщо дійсно необхідно буде змінювати, то ми готові до цього.

Є багато проблем з такими справами. Перше, що на апеляції закінчується розгляд справ, розгляд виборчих справ різними судами (адміністративними, місцевими як адміністративними). Людям важко розібратися, їх повертають, а терміни вже закінчилися. Це реальна проблема, бо ще з нульових у виборчих справах суди виносять рішення кожного разу саме так, як вигідно діючий владі. Згадайте протистояння Кириченка і Сальдо, виключення зі списку Нашої України пана Ніконова і багато-багато інших прикладів, коли на одну і ту ж саму дію різні суди виносять протилежні за змістом рішення

Категорія виборчих справ досить складна, бо там по перше терміни розгляду, хоча ми бачимо що терміни-термінами, але нещодавно лише завершилися процеси по Одесі, Чернівцям….

Згадаймо,  скільки було позовів в Америці? Але лише 10 чи 12% суди прийняли до розгляду. А в нас все що принесли суб’єкти, то розглядається судами і виносяться рішення

Справа в тому, що більше таких позовів на місцевих виборах. На цих місцевих виборах ми також стикалися з тим, що інші суб’єкти виборчих процесів також зверталися до судів з позовами, які були без будь-яких доказових документів подані, і я також вважаю, що якщо немає доказів, то такі позови не потрібно навіть приймати судом.

В парламенті

Питання відповідальності суддів за свої рішення. Це на мою думку одне з найголовніших питань. Ось, якби в Конституції було написано, що судді з першої до останньої інстанції, рішення яких відмінені або відкориговані Європейським судом позбавляються автоматично звання судді, і автоматично всіх пільг і т д. Я думаю, від умовного Нижньосірогозького районного і навіть до Верховного суду, судді б задумувалися , а раптом в когось вистачить сміливості і натхнення дійти до Європейського суду і виграти. І на цьому вся кар’єра закінчиться. Люди не довіряють судам, бо розуміють що судді нічого не буде за це, тому він сидить у мантії і виносить рішення іменем України, про яке всі розуміють, що воно куплене.

Питання відповідальності суддів за прийняте рішення має бути, бо це стосується життя людей, по друге це досить ювелірне питання, в якого є тонкі грані. Відповідальність обов’язково має бути за неправосудне рішення. 11 червня 2020 року Конституційний суд України прийняв рішення щодо невідповідності Конституції статті 375 Кримінального кодексу, яка якраз говорила про відповідальність судді за неправосудне рішення. Питання в тому, що Конституційний суд сказав, що дана стаття є оціночною і може слугувати поступом на незалежність суду і це може призвести до втрати незалежності судом прийнятого рішення. Вони наголосили, що має відповідати вимогам юридичної визначеності і це створює ризики можливого впливу на суддів. Я це сприймаю і розумію так, що в цьому випадку Конституційний суд став на сторону суддівської спільноти і судова влада сама себе захищає, надає собі більше повноважень. Але створити умови щоб суд і суддя мав відповідальність за прийняття неправосудного рішення – це якраз завдання Верховної Ради. І я вважаю, що це питання має бути прийнято. Рішення щодо відповідальності судів повинно бути виписано таким чином, щоб Конституційний Суд не міг по іншому тлумачити. І звісно, щоб була правова визначеність, що саме є неправосудним рішенням? Справді, може те, що дійшло до Європейського суду, і цей суд з тих чи інших підстав сказав, що воно є неправосудним.

Які зміни торкнуться формування суддівських кадрів?

На сьогодні у нас більше 2 тис вакансій суддів і за той час, поки не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів нам потрібно прийняти закон щоб ця комісія здійснила добір цих 2 тис суддів по всій Україні. Є вже апеляційні суди, де не можуть створити колегію для розгляду кримінальних справ. Які в нас є претензії до суддів? Вони довго розглядають справи, і це дійсно так. Але як що взяти наприклад, наш місцевий суд, там по штату повинні працювати 50 суддів, а працює 15, то те навантаження на суддю, яке є і говорить, що вони просто фізично можуть не встигати розглядати справи в строки. І тому затягується розгляд справ, на пів року, рік. Нам по перше зараз треба запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, щоб вона дообрала суддів, щоб було рівномірне завантаження на суддівській корпус. А потім вже дивитися дотримуються судді нормативів про термін розгляду справ чи ні.

Фінансування судів. Судді бідкаються, що в них немає коштів на купівлю паперу, канцтоварів тощо

Це відома проблема. Також наразі суттєво зменшилася зарплата працівникам судів, помічникам, секретарям тощо. Це дуже болюче питання, така проблема зараз по всій Україні. Кожного тижня Сергій Демченко, член нашого комітету, проводить робочі наради онлайн, я там приймаю участь, і заступники міністра фінансів, і представники державної судової адміністрації. Зараз прийнято рішення наблизити фінансування судів до показників, що були наприкінці року. Але тут є ще одна причина – ДСА (Державна судова адміністрація-редакція) не може надати нам повну інформацію, куди вони спрямовують кошти і на що саме. Є певні перекоси у фінансуванні, в одному суді великі залишки і вони собі премії виписують, а в іншому немає нічого. Чому таке відбувається? Бо ДСА не відрегулювала це питання. Але щоб такого не було, треба щоб всі суди були в однакових умовах. І наша робоча група напрацювала деякі механізми, щоб так зробити і вже скоро буде перекинута частина коштів з іншої декади на цю. Але самої моделі, яка б унеможливлювала подібне надалі, ще ненапрацьовано.

Перспективи прийняття законів про судову реформу?

Вони в будь якому разі будуть прийняті. Деякі законопроєкти будуть прийняті, я вважаю, вже найближчим часом. Але там є певні проблеми. В цьому законопроєкті є питання взаємодії з нашими закордонними партнерами. В цю реформу закладені вимоги МВФ щодо закордонних представників, в той же час ми як народні депутати хочемо зберегти певний паритет, щоб був збережений наш суверенітет країни. Так як судова гілка влади – це є конституційний орган, ми не хочемо щоб Україна опинилася в ситуації, коли вона вже не зможе приймати самостійні рішення при формуванні однієї з гілок влади. Тому цей паритет ми і зберігаємо.

Останній законопроєкт Президента щодо підсудності справ київського окружного адміністративного суду

Це законопроєкт про зміну підсудності справ саме одіозного Київського окружного адміністративного суду. Бо там склалася дуже непроста ситуація, ми пам’ятаємо, що  НАБУ порушило кримінальні справи проти суддів цього суду. А зміни, запропоновані Президентом, зможуть вирішити ці питання. Таке врегулювання підсудності справ Верховному Суду, як суду першої інстанції, унеможливить будь-які маніпуляції з рішеннями суб’єктів владних повноважень, які раніше могли провокуватися через оскарження в ОАСК.

Які повинні бути гарантії незалежності суддівської гілки влади? Ваше бачення?

Гарантії незалежності судової гілки влади передбачені в першу чергу Конституцією України. Але судді повинні приймати рішення, за які вони повинні нести відповідальність. Щоб в нас не вийшло, що суди приймають рішення і не несуть за них жодної відповідальності.

Але в нас зараз саме так

Так  багато рішень судів не відповідають ні запитам суспільства, ні законам, ні праву, ні моральним цінностям. Але не всі рішення, які виносять суди є незаконними. І ми повинні розбиратися саме з суддями, які виносять виключно незаконні рішення. Говорити, що всі суди погані – це не правильно. Зазначу, що саме зараз така робота ведеться ВРП. (Вищою радою правосуддя-редакція)

А потім в нас люди йдуть під адміністрацію і вимагають справедливого судочинства

Не тільки під адміністрацію, а скільки людей спалюють себе і інші дії вчиняють…

Все ж,  які це мають бути заходи? Збільшення зарплатні, наприклад. Хоча по чесному, у судів і зараз  не маленькі зарплати

Так, зарплати у судовій системі саме для суддів, я вважаю, пристойні, такі, які відповідають ситуації, щоб суддя був незалежним при прийнятті свого рішення. Тут треба врегулювати законодавство в частині можливості суддями прийняття того чи іншого рішення. Щоб у нас були більш чіткі поняття факту або порушення. Наприклад, ті ж самі штрафи ПД. В нас було, що п’яний за кермом їде, а потім суддя протягнув справу і її закривають, бо строки закінчилися. Але якщо є всі факти і докази того, що людина була нетверезою за кермом, то як суд може за термінами закривати справу? Я вважаю, що в такий ситуації, для суду повинні діяти чіткі законодавчо-процесуальні норми, які будуть зобов’язувати суди приймати рішення, а не закривати справу по строкам.

Обрання суддів на найнижчій ланці. Так звані мирові судді, які на рівні громад вирішують найпростіші справи. Як в Америці, наприклад, де такі судді обираються

Ні. Якраз питання обрання суддів не обговорюється. Також, питання створення умовних: «земського» або «мирового» суду не обговорюється. Хоча це могло б бути такою собі фішкою. Питання обрання суддів досить складне. Кого обиратимуть наші люди, хто буде кандидатам в судді давати кошти на ці вибори, в чиїх інтересах вони потім будуть судити. Я гадаю, ми ще до цього не дозріли.

Очікування

Якщо говорити про ВККС, це те, чим саме я займаюся останні 6 місяців, то ми зараз повинні прийняти відповідний закон. Після прийняття закону, буде саме формування цієї комісії. Але вона за всіма підрахунками в цьому році не запрацює, можливо з наступного року. Потім оголосять конкурс. Тому, десь за три роки ми зможемо тільки наповнити суди суддями. Законопроєкт про реформування судової системи, в стадії розробки. Умови обрання та призначення суддів, критерії, процедури тощо, тільки напрацьовуються. Тому три роки це імовірний, але оптимістичний мій прогноз.

Питання адвокатської монополії

Для обмеження адвокатської монополії необхідно прийняти зміни до Конституції. Ми дещо зменшили кількість справ, де стороною повинні бути лише адвокати. В більшому розумінні, такі зміни зараз обговорюються, але коли вони будуть прийняті, поки що невідомо.

Спілкувався Тарас Бузак