Досі знаходжуся під враженням від ї зустрічі з українською молоддю, що навчається зараз у Поморській Академії. Настільки теплою і щирою вона була.

Зараз тут, у Слупську, здобувають освіту за програмою подвійних дипломів понад 50 студентів з різних куточків України. Звісно ж, є діти з Херсона, адже Херсонський держуніверситет, нагадаю, одним з перших серед українських вишів впровадив цю програму.

А також із університетів Луцька, Житомира, Кропивницького, інших українських міст. Найперше, що запитав у них: чи бува не жалкують про те, що обрали навчання за програмою подвійних дипломів, адже подвійні дипломи — це й подвійне навантаження. В один голос відповіли, що ні. Навіть навпаки, задоволені. За їх словами, навчання в Європі дозволило їм зовсім по-новому поглянути на обрану професію.

У Слупську наші студенти здобувають не лише теоретичні знання, а й отримали можливість трохи попрацювати за спеціальністю у польських компаніях під час практики. А це суттєво розширило їх горизонти. До того ж, вони просто зворушені ставленням поляків до них. Кажуть, поставилися, наче до рідних. І з побутом допомогли, і з транспортним сполученням. Ми говорили і про кохання, і про політику, і про міжнародні відносини. Про все! Вразило, наскільки начитана, розумна і смілива у судженнях наша молодь. Знаєте, приємно…

Зустріч, може, й вийшла трохи сумбурною, бо хотілося обговорити різні теми. Молодь хотіла почути від мене, що нового вдома, в Україні. Мені ж було цікаво детальніше дізнатися про умови навчання та зміст програм, які пропонує польський виш. Може, трохи і перескакували з однієї теми на іншу, проте я почув дуже важливу для себе річ: після здобуття європейської освіти українська молодь твердо налаштована повернутися додому. І вже з новими знаннями та європейським досвідом працювати і змінювати життя на краще в рідній Україні. А це головне.