Старт ринку землі: чи варто на першому етапі виставляти на продаж тільки державні землі?

12.08.2019
71

Земельна реформа повинна розпочинатись з продажу державних та приватних земель одночасно: експерти та профільні асоціації

В контексті наближення виборів нового складу Верховної Ради України, та того, що керівництво найбільшої за рівнем підтримки, президентської партії “Слуга народу” публічно оголосило про намір відкрити в Україні ринок земель сільськогосподарського призначення вже протягом найближчого року, в Україні активізувалась дискусія щодо того, який саме формат (модель) ринку потрібні нашій країні.

З метою фахового обговорення цього питання, 3 липня Громадська коаліція за скасування земельного мораторію провела публічну дискусію “Старт ринку землі: чи варто на першому етапі виставляти на продаж тільки державні землі?», участь у якій взяли представники широкого кола зацікавлених сторін (стейкхолдерів).

За результатами даної дискусії більшість її учасників одностайно прийшли до висновку, що земельна реформа повинна розпочинатись з продажу державних та приватних земель одночасно. І навпроти: старт ринку землі з продажу виключно державної ріллі не дасть очікуваного ефекту для економіки, не дозволить зробити земельну сферу прозорою та не забезпечить доступ до угідь малих та середній фермерів.

Цей захід відкриває серію панельних дискусій щодо дизайну ринку землі, які буде проведено протягом найближчих місяців. Спільну позицію щодо того, чи варто починати продаж ріллі з державних земель, намагалися знайти представники провідних аграрних асоціацій, Світового банку, Незалежної асоціації банків України, Офісу ефективного регулювання, провідні українські фахівці з земельних питань та юристи.

Якщо земля почне продаватися виключно з державних угідь, є ризик що сама земельна реформа буде дискредитована, заявив у вступній презентаціїекономіст Київської школи економіки Олег Нів’євський. “Пропозиція буде обмеженою, а ціни на земельні ділянки, що будуть продаватись, – непропорційно високими. Це доводить різниця між ціною оренди на державну землю, яку виставляють на аукціоні, і на приватні землі – зараз вона становить два рази. Немає підстав говорити, що буде інакше на ринку купівлі-продажу земель. Можна очікувати такого ж розриву між цінами на державну землю і приватну і при продажі цих ділянок”, – заявив він. Експерт додав, що переважно доступ до цієї землі отримають великі компанії, а малим та середнім фермерам вона буде “не по кишені”. Також якщо запускати у продаж тільки державні землі, економіка отримуватиме щорічно лише $2 млрд додатково, тоді як продаж земель всіх форм власності принесе $7,15 млрд.

Держава має відкрити ринок для всіх форм власності одночасно, інакше реформа може стати профанацією, переконаний Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центра економічної стратегії. “Якщо проаналізувати приватизацію держпідприємств, то можна побачити, що вона провальна. Чому продаж державних угідь, які є підконтрольними різним установам, буде інакшим”, – впевнений він.

Фермери не отримають кращій доступ до грошей, якщо ринок запустять виключно з державних земель, впевнена Олена Коробкова, голова Незалежної асоціації банків України. “Банки кредитуватимуть за умови вільного конкурентного доступу до всіх земель, відсутності ризику знецінення активів, мінімального впливу чиновників на процес продажу. Якщо продаватиметься лише державна земля, фермери не мали вільного доступу до коштів, так і не матимуть”, – запевнила вона. За оцінкам експерта, старт ринку з продажу всіх форм власності на землю дозволить в короткочасній перспективі зменшити ставку кредитування на 5-8%.

Запуск ринку земель запуск з держземель додасть ще одне порушення Конституції, заявила Ольга Балицька, керівник практики нерухомості “PwC Legal Україна”, фахівець із земельного законодавства. Вона нагадала, що навесні минулого року Європейський суд з прав людини визнав мораторій таким, що порушує права людина на розпорядження власним майном та порушує міжнародне право з цього питання. “Відповідно, продаж державних земель не змінить становище для селян. А Україна має дати світовій спільноті сигнал, що вона виконує норми міжнародного права, тож заслуговує гідного ставлення як до рівного партнера”, – зазначила юрист.

Україні треба мінімізувати вплив бюрократичного апарату на економіку та активно боротися з корупцією, а продаж лише державних земель погано відповідає цим критеріям, заявив Клаус Дайнінгер, керівник проектної групи спільної програми ЄС та Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». “Світовий досвід доводить, що краще впроваджувати ринок одразу для всіх земель, та врегульовувати складні питання складнощі на місцевому рівні. Якщо ж затягувати із зняттям обмежень, це даватиме додатковий час тим, в кого є корупційний інтерес, адаптуватись до змін, точніше, адаптувати ці зміни під свої інтереси”, – впевнений він.

Радник заступника голови Офісу Президента України, голова правління Офісу ефективного регулювання Денис Малюська запевнив присутніх, що команда нового президента переконана в необхідності ринку землі та зараз напрацьовує моделі. “Ми розглядаємо можливість старту ринку землі за різними моделями, у тому числі і з продажу державних угідь, але головним для нас є прорахувати зиск для економіки від усіх можливих моделей ринку”, – заявив він. Назвати точну дату, коли ринок може стартувати, експерт відмовився, але висловив упевненість в тому, що парламент наступного скликання буде більш прихильним до ринку землі.

Визначити реальну ціну, відпрацювати процедуру продажу та механізми кредитування можна лише при одночасному продажі земель всіх форм власності, заявив Роман Граб, заступник генерального директора зі взаємодії з органами державної влади, Асоціації“Український клуб аграрного бізнесу”. “Україна вже має негативний досвід напів- та поетапних реформ. Зокрема, мораторій на продаж земель сільгосппризначення свого часу був запроваджений як тимчасовий захід, метою якого була підготовка до майбутнього ринку. Проте, цей етап триває вже 18 років і залишати все як є ще й на сьогодні, – означає продовжувати бездіяльність”, – заявив він. Його підтримала Тетяна Паламарчук, в.о. виконавчого директора Спілки Українських Підприємців (СУП). “Належна конкуренція та справжня ціна на землю будуть при повному запуску ринку. Тоді ми можемо розраховувати й на приплив інвестицій та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю”, – заявила вона.

Відкладений старт ринку землі не вирішить жодної проблеми інвесторів в землю, впевнена Сюзанна Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України. “Головне – визначити, що держава робитиме, коли умови купівлі-продажу не будуть дотримані, яка відповідальність за «бездіяльність». Додаткові обмеження лише обтяжать пошук відповідей на це питання”, – впевнена вона.

Щоб мінімізувати ризик для орендарів землі, ринок можна почати з продажу комунальних земель, висловив позицію асоціації представник Всеукраїнської аграрної Ради Дмитро Кохан. “Але в принципі всі фермери, які матимуть гроші на купівлю землі, виграють від введення ринку”, – наголосив він.

Комунальні землі обов’язково мають продаватися зі старту ринку, наголосив Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. “У разі, якщо ринок землі розпочнеться виключно з державних земель, третина органів місцевого самоврядування, що вже отримали у комунальну власність земельні наділи, будуть позбавлені права на продаж і, водночас ті громади, яким держава не встигла передати у власність угіддя, будуть позбавленні права якісно спланувати свої території і отримати прибуток із продажу державою землі”, – наголосив він.

У будь-якому випадку головним пріоритетом держави має бути добробут громадян України, заявив Микола Стрижак, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників. “Можливо землі держави взагалі не варто продавати. Але в принципі земля має рухатися від менш ефективних власників к більш ефективним. Головне – створити доступ до фінансового забезпечення цих операцій”, – резюмував він.

Довідково: Громадську коаліцію за скасування земельного мораторію було створено у червні 2018 року. До неї вже входить 52 організацій, які представляють аграрний бізнес, фермерські господарства, фінансовий сектор, правозахисні, антикорупційні, громадські організації, незалежні аналітичні центри, ЗМІ тощо. Їх число постійно зростає.