Місцеві називають його «СєпарТВ». Це про телебачення, що «ловить» у прикордонних до Криму територіальних громадах Херсонщини. Далі – про те, як жити з роспропагандою, від якої нікуди подітися, і що з цим робити.

Дорога з прикордонного Мирного до КПВВ «Каланчак». У салоні автівки надривається російське радіо «Вєсті»: «Дорогие севастопольцы, приглашаем на открытие нового магазина плитки…», «Задай вопрос главе Республики Крым Сергею Аксенову…». Його «зловило» ще двадцять кілометрів тому – у Каланчаку, центрі прикордонної до Криму територіальної громади.

 Каланчак

Каланчак. На зупинці чекає пані Наталя. Жінка вже місяць не дивиться телевізор – зламався. До того дивилася російські канали.

«Я нічого не знаю і чути (від російського телебачення – ред.) про Україну я не хочу, бо вони усілякі гадості кажуть… Чого нас так вони принижують? Я перекрутила (антену – ред.) на Каланчак, на все кручу, а немає українських у мене каналів. «1+1», «Інтера» немає, каналу «Україна»… Я не знаю, що робить, щоб був хоча б один український канал», – каже жінка.

Вона припускає – те ж саме по всьому селу. Наталя живе в 35 кілометрах звідси – у селі Олексіївка Каланчацької громади. Близько до окупованого кримського Армянську через Чорне море.

«Може Чаплинку (чаплинську вишку – ред.) вони зроблять так, щоб у мене на село йшло… Напишіть про того Путіна. Задрав він нас…».

З паспорту мовлення Каланчацької громади

 

 

З паспорту мовлення Каланчацької громади

У документі вище – гірка правда про інформаційну війну на адмінмежі з Кримом. Це уривок з так званого інформаційного паспорту Каланчацької територіальної громади Скадовського району Херсонської області, кричущий дев’ятий пункт «Інформація щодо мовлення на території громади пропагандистських ресурсів держави-агресора». Такі паспорти мовлення на Херсонщині розробили після рекомендацій комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України».

«Россия-24», «Звєзда», «Спас», «Победа», «Крим 24», «ОРТ» – інформаційне телевізійне «меню» мешканців Каланчацької громади. Що у аналогу (який ще подекуди присутній на Херсонщині), що у «цифрі». Радіоситуація не краща. «Маяк» та «Вєсті ФМ». Російські телеканали та радіостанції – пропагандистська «пігулка» від агресора, яка вимушено знаходить свого глядача та слухача у прикордонних до Криму громадах Херсонщини. Адже вона безкоштовна, треба лише ввімкнути телевізор або радіо.

 Каланчак. На місці пам’ятника Леніну

Селище Мирне, центр Мирненської громади того ж Скадовського району. До окупованого Криму тут близько 20 кілометрів. Громада нараховує більше 4 тисяч жителів, з яких чверть (тисяча) – пенсіонери. За сім років окупації розташованого поруч півострову тут вже всі звикли до присутності військових та замінованих полів.

Мирне

Поряд знаходиться «народна» тимчасова дамба Північно-Кримського каналу, яку звели у 2014-му за допомоги тутешніх фермерів аби перекрити постачання води до вже окупованого Росією півострову. Недалеко від Мирного – село Преображенка. З домівок людей там видно завод «Кримський Титан». Більшість з них там і працювали, після окупації півострову люди залишились без роботи.

 Тимчасова дамба Північно-Кримського каналу поблизу Мирного

Тут немає місцевих друкованих ЗМІ та радіо громади, лише сайт та сторінка у соцмережах. В інформаційному паспорті Мирненської ТГ – у тому самому дев’ятому пункті – від розмаїття російських назв телеканалів ріже очі.

«Люди бідні. Тому й дивляться те, що безкоштовно. Особливо пенсіонери, вони ще тої закалки. А от якби ж наша держава взяла на себе функцію надати безкоштовно…», – кажуть жителі громади.

 З паспорту мовлення Мирненської громади

 

З паспорту Мирненської громади

Новотроїцька громада, що у сусідньому Генічеському районі, Сивашем межує з Кримом. Тут вважають, що їй інформаційно пощастило. Окрім сторінок у соціальних мережах, у громаді є газета «Трудова слава». Вона тричі визнавалася кращою районкою в Україні.

«Ми – одна з небагатьох громад, яка може похвалитися тим, що у нас є своя власна преса, важливо – не преса селищної ради, а незалежна преса. Це наша місцева «Трудова слава» з незалежними журналістами, які мають змогу висвітлювати інформацію тут на місці, не викривлено. Оскільки це наша єдина така преса в громаді, то охоплення в неї доволі велике: тираж майже 4 тисячі, а враховуючи коефіцієнт сімейності, то десь 15-20 тисяч населення вона здатна охопити.

Що стосується селищної ради, то ми активно ведемо свою сторінку у соціальній мережі, свій сайт, зараз іде процес міграції на новий ресурс. Жителі мають змогу отримувати нашу інформацію на місці без викривлень із першоджерела. Окрім цього, долучається громадськість – незалежні соціальні ресурси на Фейсбуці, що допомагають охопити ще більше населення, але це також наша власна інформація, яка не піддається ніяким впливам», – розповідає Ігор Кривоногов, секретар Новотроїцької селищної ради.

 Ігор Кривоногов, фото Українського кризового медіацентру

Підкреслює роль місцевих ЗМІ і Катрі Райк, мер естонської Нарви – міста на кордоні з Російською Федерацією.

«Відіграє дуже важливу роль місцева преса – як на місцевому рівні у своїй громаді подається інформація. Правильно побудована комунікація змінює ставлення людей до влади. Як приклад – ситуація, коли covіd-19 перемкнув увагу російськомовного населення міста до офіційних джерел. Їм стали більше довіряти, ніж зовнішнім новинам», – розповіла журналісту Катрі Райк під час літнього візиту до Херсона, організованого Українським кризовим медіацентром.

 Катрі Райк, фото Українського кризового медіацентру

Кількість громад, що межують або значно наближені до Криму (сушею або водним шляхом) на Херсонщині – вісім: Генічеська, Новотроїцька, Присиваська, Чаплинська, Мирненська, Каланчацька, Скадовська та Лазурненська. Чим ближче до Криму, тим більшає «білих плям», гіршає мобільний зв’язок та інтернет.

Як вирішувати проблему, яка постала перед новоутвореними територіальними громадами, що живуть під боком у агресора? Глушити російський сигнал? Або ні, не так – чому Україна досі не глушить ворожий сигнал на адмінмежі з Кримом, як це роблять з українським сигналом по інший бік?

 Райони та громади Херсонської області

У Міністерстві культури та інформаційної політики України вважають, що збільшення покриття цифровим сигналом та запуск 7 загальнонаціонального мультиплексу значно ускладнить глушіння сигналу українського телебачення з боку окупованого Криму. Рада національної безпеки та оборони України на засіданні 14 травня затвердила Стратегію кібербезпеки України на 2021-2025 роки, а також ухвалила рішення про створення загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі Мультиплекс МХ-7. У Мінінформполітики налаштовані саме на поширення українського мовлення, ніж на блокування сигналу з боку окупованих територій. Мовляв, це не гонка озброєнь, а на кожну глушилку знайдеться своя.

«7-й мультиплекс, який має активніше діяти по периметру південних і східних областей це телевізійний сигнал, він на ФМ-радіо ніяк не впливає. Шанси, що його глушити складно, в тому, що це мають бути так звані синхронізовані зони, коли на одній частоті мовиться з різних передавачів і вони загально посилюють один одного. Я не «технарь», але мені пояснювали, що це має краще діяти і бути складнішим для глушіння, бо це не є мовлення з одного лише передавача в одній вишці, це є одночасне мовлення з різних точок, які забезпечують синхронізацію. І що такий спосіб глушити набагато складніше», – сказав заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко в Українському кризовому медіацентрі на зустрічі з журналістами Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Донецької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.

У Херсонській ОДА так само чекають на 7-й Мультиплекс аби порівняти та зрозуміти, чи покращилася телевізійна ситуація поряд з адмінмежею. Тут кажуть, що не можуть впливати на створення нових місцевих ЗМІ у прикордонні. Проте розглядають можливість її стимуляції.

«Ми направили листа до Міністерства розвитку інфраструктури, в підпорядкуванні якого знаходиться «Укрпошта», щодо можливості перегляду наказу Міністерства, яким встановлено тарифи на доставку газет в бік зниження тарифів саме для прикордонних громад, на рівні пільгових тарифів для друкованої продукції Донецької та Луганської областей. В залежності від результатів розгляду нашого листа, при необхідності, будуть розроблятися і інші механізми стимулювання прикордонної преси», – говорять в управлінні внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОДА.

Ну а поки всі чекають, час іде. І він покаже на чию користь.

Ірина Домащенко, для «Новамедіа»