ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ—На Старому міському кладовищі у Херсоні, понад майже зарослою вузькою стежинкою, що йде на південь від церкви Всіх Святих, можна побачити скромний металевий хрестик з порцеляновою фотографією.

Про це на власній сторінці у соцмережі фейсбук написав історик та краєзнавець Олексій Паталах, інформує НОВАМЕДІА

Олексій Паталах пише:

— Похований під ним 11-річний Сергійко Казимирчак-Полонський мав всі шанси стати щасливою дитиною, адже народився він у Варшаві в сім’ї науковців: батько Леон Казимирчак був іхтіологом, а мати, уродженка Волині, Олена Полонська – знаним астрономом та доктором філософії. Але всьому завадили 2-га Світова війна та радянська система. Під час нацистської окупації Польщі батька забрали на роботи до Австрії, а матір була змушена “перебиватися” приватними уроками з математики. Лише дивом врятувалися Олена Казимирчак-Полонська із сином з охопленої повстанням Варшави, де згодом нацисти піддали населення тотальному терору. Під кінець війни вони опинилися у Празі. Тут радянське консульство оголосило про швидку добровільну репатріацію всіх бажаючих. Олені Іванівні зокрема пообіцяли воз’єднання з чоловіком, високооплачувану роботу, квартиру.

Але радянські реалії виявилися зовсім іншими: її чоловікові так і не дозволили переїхати до СРСР, а професорський диплом визнали недійсним через незнання Казимирчак-Полонською таких “важливих” та “необхідних” для науковця дисциплін як історія комуністичної партії та ідеї марксизму ленінізму. Заробляючи на прожиток сім’ї, до якої належали малолітній син та тяжкохвора стара матір, Олена Іванівна мусила працювати по 17 годин на добу викладаючи в Херсонському педагогічному інституті математичний аналіз та астрономію. Відтак дитина залишалася без належного нагляду.

1948 року хлопчик захворів. Діагноз був встановлений не вірно, оскільки замість менінгіту його лікували від черевного тифу. Тож Сергійко невдовзі помер. Як добра християнка, Олена Іванівна просила керівництво інституту дозволити поховати сина за православним обрядом, але дістала відмову. Тоді вона, разом зі священником, таємно вночі здійснила церковну панахиду. Над могилою Сергійка постав скромний металевий хрестик.

Невдовзі Олена Казимирчак-Полонська назавжди покинула Херсон, де залишила частинку свого серця. Попереду були захист наукової дисертації по темі “Тіні зближення комет із планетами та планетоцентричний рух комет”, арешт за звинуваченням у шпигунстві, 5 жахливих місяців у Бутирській в’язниці, робота у Пулковській обсерваторії, таємний чернечий постриг…

 Ім’ям Олени Казимирчак-Полонської 1978 року було названо планету…

Могила сина науковців Леона Казимирчака та Олени Полонської в Херсоні. Фото: Олексій Паталах

Могила сина науковців Леона Казимирчака та Олени Полонської в Херсоні. Фото: Олексій Паталах