УКРАЇНА—22 жовтня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16176 «Про внесення змін до деяких законів України щодо представницьких органів корінних народів України».

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА

Документ стосується кримських татар, караїмів і кримчаків і має на меті створити правові умови для реалізації їхніх повноважень, передбачених Законом України «Про корінні народи України».

Ініціаторами виступили народні депутати, серед яких Таміла Ташева, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз та Олександр Корнієнко. Розробка відбувалася за участі представників Меджлісу кримськотатарського народу (зокрема Рефата Чубарова) та Міністерства юстиції.

Що пропонує законопроєкт 16176

Ключова новела — право представницького органу корінного народу створювати виконавчий орган, який набуває статусу юридичної особи. Такий орган діятиме на підставі положення, затвердженого самим представницьким органом.

Згідно з текстом проєкту, виконавчий орган зможе:

• укладати цивільно-правові та трудові договори;
• наймати працівників;
• мати самостійний баланс і рахунки в Державній казначейській службі та банках;
• виступати одержувачем бюджетних коштів.

Водночас реєстрація, діяльність і отримання державного фінансування передбачені саме для виконавчого органу, а не для самого представницького органу. Зміни вносяться до Закону «Про корінні народи України», законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та норм щодо протидії відмиванню коштів.

Головним комітетом визначено Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Чому караїми та кримчаки направили заперечення

Після реєстрації законопроєкту представники караїмів і кримчаків, які очолюють «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму» та «Спілку караїмів», спрямували зауваження та заперечення до профільних комітетів Верховної Ради.

Основні претензії:

документ не погоджувався і не опрацьовувався з караїмською та кримчацькою громадами;

через малу чисельність цих спільнот на підконтрольній території України (орієнтовно близько 1200 караїмів і 400 кримчаків) проєкт фактично ускладнює або унеможливлює легалізацію їхніх власних представницьких органів як юридичних осіб;

унеможливлюється отримання ними бюджетного фінансування на рівних умовах.

Експерти також звертають увагу, що законопроєкт не передбачає чіткого порядку контролю корінного народу за діяльністю виконавчого органу та звітності перед громадою. Статутні документи Меджлісу та Курултаю, схвалені ще до окупації Криму, додатковий виконавчий орган не передбачали.

Контекст: легалізація Меджлісу та Закон про корінні народи

Закон «Про корінні народи України» (2021) визнає корінними народами кримських татар, караїмів і кримчаків. У квітні 2026 року Кабінет Міністрів закріпив правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу. Законопроєкт 16176 позиціонується як наступний крок — технічне забезпечення діяльності цих органів, передусім через можливість отримувати бюджетні кошти.

Прихильники вважають, що це закриє законодавчу прогалину і дозволить ефективніше реалізовувати права корінних народів. Критики з боку менших спільнот вказують на ризик нерівності та недостатньої консультації.

На момент підготовки матеріалу законопроєкт перебуває на розгляді комітетів. Його доля залежатиме від врахування зауважень громад та подальшої роботи над текстом.