Футбольний клуб «Таврія» з анексованого Криму зустрічає 2020 рік з накопиченими проблемами. У листопаді команда, яка грає у Другій лізі українського чемпіонату, не з’явилася на виїзний матч і отримала технічну поразку. Вболівальники «Таврії» звинуватили керівництво клубу у зриві матчу, проте воно це заперечує.

До російської анексії Криму «Таврія» грала в Прем’єр-лізі України, у 1992 році стала першим чемпіоном незалежної країни. У 2014-му клуб припинив своє існування, а в 2016-му був відновлений на материковій частині України та внесений до аматорського чемпіонату серед любителів. У 2017 році «Таврія» була атестована для участі у Другій лізі чемпіонату України, свої домашні матчі команда проводить у Бериславі Херсонської області. Про проблеми та перспективи клубу в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів віцепрезидент Федерації футболу Криму Олег Комуняр.

‒ Наскільки «Таврія» вдало або невдало виступила в цьому сезоні?

‒ Звичайно, невдало. Восьме місце у Другій лізі ‒ це не той результат, якого чекають вболівальники та керівництво клубу. Але на це є вагомі причини: перед початком сезону нас залишили провідні гравці, які давали дуже хороший результат у минулому сезоні. Через фінансові можливості клубу у тренера не було ні часу, ні ресурсів, щоб зібрати сильну команду. Довелося брати гравців невисокого рівня й робити з них команду упродовж сезону. У підсумку тільки до кінця другого кола ми кілька разів перемогли та зіграли внічию. Добре було б зібрати команду хороших виконавців до третього кола, зіграти їх і вже в наступному сезоні ставити якісь завдання на чемпіонат.

‒ Один із давніх уболівальників «Таврії» на ім’я Федір ‒ прізвище він вважає за краще не називати ‒ на прохання Крим.Реалії дав свою оцінку сезону:

«За «Таврію» з 1995 року, це команда мого міста. До анексії, коли я жив у Сімферополі, то відвідував матчі практично завжди. Сезон я оцінюю як провальний: команда займає останні місця в турнірній таблиці. За винятком пари ігор, ми не бачили якогось настрою на боротьбу, на результат. Сезон був затьмарений розгромними, ганебними поразками від «Чорноморця-2», від «Альянсу». Звичайно, ми не можемо отямитися через факт невиїзду команди на матч до Краматорська, це сталося вперше в історії клубу. Вважаю, що сьогодні клубу потрібний новий, нормальний власник, який розумів би, наскільки «Таврія» ‒ історично вагомий бренд в українському футболі, і мав би відповідні фінансові можливості для повернення клубу в футбольну еліту країни. Ми сподіваємося на швидку зміну керівництва клубу. Необхідно перевозити клуб із Берислава ‒ все-таки статус першого чемпіона не припускає грати в невеликому містечку. Тут слабко розвинена інфраструктура, картинка на телебаченні неприваблива».

‒ Чи згодні з вболівальником?

‒ Все одно хлопці намагалися. Так, як сказав Федір, є взагалі незрозумілі поразки: команда усім програвала, а потім виграла у «Таврії» з великим рахунком. Звичайно, ситуація з невиїздом ‒ цілковита ганьба, якої не можна було в жодному разі допускати. Офіційна причина ‒ не знайшлося коштів, і керівники клубу, які так себе називають, вирішили, що їхати не обов’язково, що краще отримати технічну поразку, але заощадити. Насправді, це розходиться з фундаментальними поняттями спорту, боротьби, честі та поваги до клубу, до його історії. Це було недбале рішення. Ми занадто пізно дізналися про ситуацію. Була пропозиція зібрати гроші, щоб поїхати, але, як виявилося, клуб вже надіслав листа в лігу та супернику про те, що гра не відбудеться.

‒ У ньому, здається, написали про хвороби гравців?

‒ Так, це у перший раз. Матч змістили на три тижні, поставили базовий день, але все-таки не поїхали. Хочеться вірити, що в перший раз вони дійсно захворіли, а вже потім вирішили не поїхати.

‒ Крим.Реалії намагалися зв’язатися з керівником клубу Володимиром Коноваловим, але поки що він відмовився від коментарів, пославшись на те, що зайнятий вирішенням адміністративних проблем клубу. У листопаді у відповідь на претензії уболівальників він нарікав на труднощі з фінансуванням:

«Усі піаряться і кажуть: «Крим ‒ це Україна». З ким я не зустрічався, у кого тільки допомоги не просив ‒ усі тільки обіцяли й ніхто не підставляв плече. Зараз реальна ситуація, що Сергій Куницин склав свої повноваження. Обрали Ігоря Колихаєва президентом Кримської федерації. Я особисто вів переговори з Ігорем Палицею (народний депутат України, ексголова Одеської облдержадміністрації ‒ КР), і він бере під своє крило фінансування».

‒ Як по-вашому, «Таврії» дійсно варто залишити Берислав? Чому команда переїхала туди спочатку?

‒ Його обрали, щоб було де грати на перших порах. Той же Володимир Коновалов зміг надати стадіон, а Олексій Кручер ‒ надати пансіонат у Залізному Порту, домовився про тренувальну базу, за що йому велике спасибі. Спочатку хотіли базуватися в Херсоні, але зустріли певні ревнощі серед місцевих чиновників з приводу того, що «Таврія» може затьмарити місцевий «Кристал». До цього можна поставитися з розумінням. Але для якісного розвитку футбольного клубу було б краще перевезти його в інше місто ‒ навіть передмістя Києва на кшталт Ірпеня або Бучі, де є стадіони, де живе багато людей, зокрема й переселенців. Там краще розвинена інфраструктура, більше можливостей знайти інвестора, можна влаштовувати на матчах зустрічі з кримчанами тощо. Спасибі уболівальникам Берислава, але «Таврії» потрібний переїзд до привабливішого міста. Нікого не хочеться образити, так працює бізнес.

‒ Почесний президент «Таврії» Сергій Куницин розповів Крим.Реалії про плани створити спортивний комплекс для молодіжної частини клубу на базі Таврійського національного університету в Києві: за його словами, вже є такий проєкт з перспективою перетворення на дитячо-юнацьку спортивну школу. Як ви оцінюєте таку ідею?

‒ Цілком підтримую. Київ ‒ густонаселене місто, тут багато дітей і підлітків, а футбольних шкіл не так вже й багато. У будь-якому випадку був би попит навіть не серед кримчан, а серед киян. А якби молодіжна команда грала на такому стадіоні, на матчі збиралося б багато переселенців із Криму, особливо якби хлопці показували результат, граючи з молодіжками «Динамо» та «Шахтаря».

‒ А символічно кримському клубу грати в Києві теж було б краще, по-вашому?

‒ Я завжди наводжу приклад клубу «Карабах» у чемпіонаті Азербайджану з окупованого міста Агдам. Це топовий клуб країни, при цьому він грає в столиці і всім нагадує, що Карабах ‒ це Азербайджан. Хотілося б такого ж ставлення до «Таврії»: нехай це буде не топовий клуб, але хоча б він не мав жалюгідного існування, не боровся б за виживання. Має з’явитися новий власник, якийсь адекватний менеджер, який знає, як працювати з футбольним клубом, підтягне маркетингову частину, буде працювати з уболівальниками та формувати саму команду. Потрібний план розвитку клубу. Коновалову дуже вдячні, клуб буде завжди чекати цих людей на трибунах, але «Таврія» вимагає перезавантаження і великих кроків у розвитку. Якщо все залишиться так, як є, то через рік-два клуб ми вже не побачимо, це буде катастрофа. Це буде удар усій інформаційній політиці України. Клуб потрібно тримати на рівні, щоб показувати усім, що Крим ‒ це Україна ‒ і на міжнародному рівні, і в самій країні.

Футбольний клуб «Таврія»
Футбольний клуб «Таврія» був заснований у 1958 році в Сімферополі. У 1992 році «Таврія» стала першим чемпіоном України, обігравши у фінальному матчі у Львові київське «Динамо» (1:0).
До російської анексії Криму «Таврія» грала в Прем’єр-лізі України. У 2014 році клуб припинив своє існування. У 2016 році був відновлений на материковій частині України і включений у Чемпіонат України серед аматорів. 21 червня 2017 року «Таврія» була атестована для участі у другій лізі чемпіонату України. Свої домашні матчі команда проводить у Бериславі Херсонської області.