Друга частина нашої розмови з начальником Департаменту освіти Херсонської обласної державної адміністрації паном Євгеном Криницьким.

Про фінансування освіти, опорні школи, оптимізацію, вакансії, нову українську школу, незрозумілу позицію керівництва деяких РДА та відділів освіти. Про ПТУ, вищу школу, державне замовлення, популярні спеціальності серед випускників шкіл Херсонщини. II частина інтерв’ю. Перша частина за посиланням

Фінансування закладів освіти. Чи було таке, щоб останнім часом держава затримувала фінансування освітньої субвенції?

Ні, жодного разу.

Я чого питаю. Ситуація у Долматівській ОТГ, коли через дії керівництва РДА вчителі шкіл залишилися без відпускних. Нещодавно я отримав відповідь від ГУ Держпраці, де вони пишуть про те, що таке порушення закону було, але вони не виплатили кошти, бо не було грошей. Я так розумію, не було освітньої субвенції. А з ваших слів виявляється, що гроші були і держава не затримувала виплати освітньої субвенції

По перше, хочу сказати що освітня субвенція в цілому по області була збільшена близько на 25%. Стосовно Долматівської ОТГ, коли до нас надійшло відповідне звернення від депутатського корпусу Долматівської ОТГ ми відразу відреагували і звернулися до держпраці за інформацією. Там є протиправна, з порушенням законодавства затримка виплати заробітної плати. Чомусь керівництво району вирішило, що поки вони будуть розбиратися зі своїми чиновницькими функціями: хто за що відповідальний, у кого є гроші, чи хто має чи немає заключати договір та хто кому винен, взяли в заручники вчителів, які не отримали «відпускні» і тільки після нашого втручання всі все отримали. Так, є певні проблеми особливо це стосується міст обласного значення. Наприклад, у Новій Каховці збільшено фінансування близько на 4%. Чому? Бо сьогоднішня формула не врахувала коефіцієнт так званого сільського населення.

Тобто, місто Нова Каховка, яке має в структурі сільську місцевість, для них був порахований контингент як міської школи. Простіше кажучи, міський контингент має складати 25 осіб в класі, сільський – 12,5. Їм порахували наповнення сільського класу як 25 осіб. Але у них в класі 9,8 осіб з села. Тому їм не вистачало на цьому сільському так званому коефіцієнті близько 3,7 млн грн. Тому, є певні проблеми. Однак, освітня субвенція в кожному місті сплачується вчасно.

Можливо прийшов час ліквідувати так звані комунальні установи, які займаються фінансуванням та забезпеченням закладів освіти у районах?

Ви знаєте, всі ці комунальні установи я називаю «кримінальні» установи. Бо цікава ситуація виходить. РДА і ОДА несуть пряму відповідальність за сферу освіти. Головним розпорядником коштів знову ж таки є державний орган влади. Безпосереднім виконавцем цієї послуги є педагогічний колектив, директор школи. А тут з’являються якісь риби-прилипали у вигляді комунальних установ, яким делеговані повноваження по управлінню бюджетними коштами. Такого бути не може.

Наприклад, ви директор школи, я начальник обласного департаменту, візьмемо Пирога Віктора Івановича, керівника умовного Лепетиського відділу освіти. Ви, як директор школи прийшли і кажете, дайте нам 1 яблуко, я кажу добре і передаю це яблуко на район, а район передає його кримінальній установі. Ви приходите, і кажете, де моє яблуко…. Нема яблука і нема грошей… І винних нема…

Стосовно залишків освітньої субвенції. Я часто спілкуюся з головами ОТГ і вони, м’яко кажучи, незадоволені ситуацією, коли район на свій розсуд ділить залишки цієї субвенції. Я пишу запити стосовно цієї ситуації і підтверджується – мільйони гривень які по факту належали тій чи іншій ОТГ розподіляються невідомо куди тими, хто до цих коштів не мають жодного відношення. Наскільки я розумію, це не протиправна дія, законом не заборонено. Але з точки зору справедливості і державницької політики хіба це правильно? Коли кошти держава надала умовній Костянтинівській ОТГ і залишилося 2 млн грн, а хтось їх кинув у загальний котел і виплатив умовно премію умовній станції юних техніків?

Я з вами погоджуюсь. Ми радили всім головам РДА, головам ОТГ щоб була спільна відповідальність за ці вільні залишки. Вільні залишки в районах, де були утворені в кінці року ОТГ утворювалися абсолютно всіма школами, незалежно чи це школа ОТГ чи району. Ми радили всі ці вільні залишки розподілити відповідно до кількості дітей по школах. Так наприклад зробили у Високопільському районі, це є солідарна відповідальність всіх. Але є і ситуація про яку ви кажете, коли залишки утворювалися всім районом в тому числі і ОТГ, ОТГ відійшли від району, а район їм не передає кошти. І це є неправильно.

Про позашкільні заклади. Коротку довідку, будь-ласка.

Кількість залишилася незмінною, їх всього 80. Але є 1 проблема в Присиваській ОТГ, вони до сих пір не можуть зареєструвати юридично свій позашкільний навчальний заклад. Тобто де-факто кількість не змінилась, а де-юре – ми втратили 1 позашкільний навчальний заклад. Зараз стоїть питання перед районами щодо збільшення кількості дітей, охоплених позашкільною освітою. Бо якщо брати загальний відсоток, то ми доходимо до 40%. Ми поставили в планах збільшити мінімум на 5% щодо охоплення кількості дітей позашкільною освітою.

А спортивні школи, секції районі ДЮСШ і так далі?

Спортивні залишилися незмінні. Притому ми зараз ведемо переговори з керівниками міст і області щодо того, щоб не передавати освітянські спортивні заклади до сфери спорту. Оскільки вони будувалися освітянами, обслуговувалися освітянами і мають залишитися в освітній мережі. Наприклад, в Новій Каховці є освітянська ДЮСШ, де є високі здобутки і чомусь її вирішили передати у сферу управлінню спорту. Я стою на тому, що ті заклади, які є в освітній мережі області вони мають так і залишатися.

А хто фінансує?

За рахунок коштів місцевої ради. Позашкільна освіта фінансується з місцевих бюджетів.

В районах, де утворено ОТГ не хочуть передавати заклади позашкільної освіти та спорту. Наприклад, в Білозерці люди кажуть, ми б потратили інфраструктурну субвенцію на ремонт стадіону. Зрозуміло, що ним все одно будуть користуватися, його не закриють. Такі проблеми носять одиничний характер, чи вони масові?

Абсолютно одиничні проблеми. Візьмемо мій рідний Каланчацький район, Каланчацькій ОТГ передали комплекс ДЮСШ. Але цим об’єктом теж користується Мирненська ОТГ і вони самі домовляються на своєму рівні. Тобто треба розглядати конкретні випадки.

А ви підтримуєте таку передачу спортивних об’єктів районної власності до ОТГ?

Для цього треба дивитися дохідну частину. Щоб у нас не вийшло так, що ми передаємо позашкільний НЗ ОТГ, ОТГ не матиме змоги його фінансувати і закриє. Ми за те, щоб вони працювали. Якщо ОТГ може його утримувати, то звісно треба передавати. Райони скоро відживуть, майбутнє за децентралізацією. Повноваження, автобуси шкіл, будівлі – все треба передавати господарю, ОТГ. Тим більше, ОТГ має зараз більший фінансовий ресурс.

А музичні школи, яка там ситуація?

Музичні школи так звані мистецькі школи відносяться до сфери управління Міністерства культури.

Проф-тех освіта. Ситуація з ПТУ?

На 2 ПТУ у нас зменшилось – спец ПТУ і ПТУ №23 (Новоолексіївка Генічеського району) внаслідок низького контингенту, там залишалося 42 дитини, а утримання доходило до 60 тис грн. на 1 дитину. Ми прийняли рішення на рівні області і на рівні України, передаємо всі ці будівлі під 56-ту військову бригаду. Інше ПТУ оптимізували внаслідок того, що закрилася 105-та колонія (департамент управління виконання покарань).

Тобто по мережі зменшилось, по кількості учнів зараз складно говорити, бо прийом йде до 1 жовтня. Але у нас є дуже чітка позиція – якщо менше, ніж 200 учнів, то ми ставимо питання про закриття закладу. Крім того, якщо йде невиконання регіонального замовлення, то це питання до директора і директор буде нести за це відповідальність.

З ПТУ зрозуміло. Вищі навчальні заклади. Тут ситуація теж цікава. ХДУ, наприклад «приєднує» до себе генічеське медучилище, бериславське педагогічне. І це – вірно Є бажання вижити в цьому світі. Але ми бачимо, куди вступають діти, які добре здають ЗНО…. У цьому році яка ситуація по вступу до ВНЗ і по державному замовленню… Які були проблеми, які здобутки…

Стосовно вищої освіти, то у нас головний пріоритет – збереження наших випускників на території Херсонської області. Якщо у 2016 році у нас залишалися 24,6 %, то на сьогоднішній момент, станом на 2017-2018 навчальний рік, ми залишили 37% наших дітей на території Херсонської області. На вирішення цієї проблеми направлена і обласна програма розвитку людського капіталу та інше. Виживати будуть тільки ті вищі навчальні заклади, які будуть пристосовуватись до ринку праці, будуть ліцензувати нові спеціальності. Наприклад, у цьому році ми відкрили медичний факультет на базі ХДУ.

Це будуть сімейні лікарі?

Так, саме сімейні лікарі.

Де буде знаходитися цей факультет?

На 7 поверсі, в центральному корпусі, він уже діє, але головний сенс медичного факультету в тому, що 60% часу навчання студенти повинні перебувати на практиці у лікарнях, на діючих медичних кафедрах у цих лікарнях. У нас 14 таких кафедр в наших медичних закладах. Ми повинні розуміти, що не можна навчити медика, сидячи в аудиторії.

Ви говорите стосовно вищої освіти, що потрібно виживати – виживати потрібно всім, але наше завдання, як адміністрації зробити освітні холдинги, у яких є співвідношення професійного навчального закладу фахового, передвищого і вищого навчального закладу.

Ви згадали ХДУ – це перший, готовий холдинг гуманітарної сфери. Зараз на підході інший холдинг – аграрний. В нього будуть входити Коробківський аграрно-технічний коледж, ХДАУ. Також під нього ми будемо «підтягувати» 11 наших аграрних ПТУ. Стосовно морського холдингу, ми будемо працювати на те щоб наша «рибтюлька» могла приєднатися до структур ХДМА, (Морської академії-ред). Наш політехнічний коледж, ми також маємо «втягнути» в мережу нашого ХНТУ. Ми плануємо побудувати наскрізну модель – починаючи з професійної освіти, закінчуючи ступенем магістра аспірантури, тощо.

Таке щось схоже є в Польщі…

Не тільки в Польщі, в інших західних країнах теж. Тепер наша задача щоб учень, якщо він не витягує програму вищої освіти, міг повертатися і закінчити ПТУ, технікум тощо. Тому ми зараз працюємо над спільними навчальними планами, щоб був скорочений термін навчання. І, зокрема, це стосується професійно-технічної освіти, ви ж знаєте що ми єдині в Україні будемо відкривати 10 навчальних практичних центрів, тому запрошую вас 3 вересня, о 10:00, де ми будемо передавати вперше, підкреслюю, з 1987 року сільгосптехніку для аграрних ПТУ!!!

Нагадаю, що 2 роки тому передали в Архангельськ на 21 мільйон, а зараз, вперше з 1987 року, будемо передавати новий комбайн в Чаплинку, повністю нові трактори також в Іванівське ПТУ та Лепетиху. На черзі повномасштабний такий проект в Каховському аграрному ліцеї. Тому вкладаючи в інфраструктуру ми дбаємо про те, щоб виходив професіонал. «Наймолодший» комбайн ,який був у нас в системі ПТУ до минулого року і до Архангельська – був 87-го року!!! Наша розмова відбулася раніше, ніж пройшла передача цієї техніки. Тому публікуємо відео з заходу, коли передавали цю техніку:

Ще трохи по ситуації з вищими навчальними закладами, прочитав колись пост народного депутата, Співаковського, він з жалем розповідав про ситуацію з вступом до вишів на спеціальності: математика та фізика. Це дійсно – катастрофа. І я його розумію.

Така ситуацію в межах всієї країни, не тільки в межах Херсонської області. В Україні 16000 шкіл, на 16000 шкіл прийняли, 102 фізиків, 380 математиків! Тобто ми можемо розуміти, що через 4 роки до 16000 шкіл, прийде працювати 102 вчителя фізики!!! І дай бог, щоб 102, бо як правило, підуть працювати в школу 40%!!! Тобто ми матимемо 40 вчителів фізики на 16000 шкіл!!!

А як в Херсоні?

У Херсоні на вчителя фізики ми маємо 5 осіб, на вчителя математики – 6 осіб і на хіміка – 6 осіб.

Я вважаю що відділи освіти РДА, вчителі, школи недопрацювали. Треба було спілкуватися з батьками, дітьми, переконувати.

Так от для цього ми й зробили програму людського капіталу, для того щоб забирати дітей на ці спеціальності, в минулому році 385 осіб працювали за фахом, вони пройшли через програму.

Цього все рівно замало…

Зрозуміло що мало, але працюємо.

Добре, з фізикою, математикою зрозуміло. А ось куди беруть найбільше?

Лідером є ХДУ, він має 1966 студентів, ХДАУ – 1193 особи, ХНТУ – 1272 особи і ХДМА – 1255 осіб. Найбільше нас тішить, що загалом ми маємо зростання кількості державного замовлення на 8%. Якщо, наприклад, у 2017 році, випускників 11 класу було 6186 осіб. З них 52% стали студентами вищого навчального закладу. Держзамовлення складало 3 232 місця. То в цьому році ми маємо 5800 випускників, а держзамовлення 3400, тобто порівнюючи абсолютні показники держзамовлення збільшилося.

Це я зрозумів, а на які спеціальності більше всіх заявок подавали?

Дошкільна освіта, початкова освіта філологія, інженерія програмного забезпечення, публічне управління та адміністрування, агрономія, геодезія та землеустрій, річковий та морський транспорт та суднобудування. І аж потім йде правознавство та економіка. Нарешті вже люди зрозуміли, що ринок праці вже перенаситився економістами та юристами.

Спілкувався Тарас Бузак