КИЇВ—Україна робить кроки у реформуванні сфери управління відходами, наближаючи своє законодавство та інфраструктуру до європейських норм.

На запитання регіональних журналістів погодились відповісти експертка МБО “Екологія.Право.Людина” Марта Панькевич, голова Ukraine Support Team (UST), співзасновниця ГО “ReThink” Олена Колтик та виконавчий директор Національного екологічного центру України Євген Бовсуновський.

Перехід від моделі «накопичення на полігонах» до «циркулярної економіки» є однією з ключових вимог для вступу в Європейський Союз.

Головні цілі реформи

Мета змін — мінімізувати негативний вплив сміття на довкілля та перетворити відходи на ресурс. Основними пріоритетами є:

• Запобігання утворенню відходів: стимулювання екодизайну та багаторазового використання товарів.
• Скорочення захоронення: до 2030-х років Україна має суттєво зменшити частку сміття, що потрапляє на звалища (нині цей показник становить близько 90%).
• Стимулювання переробки: створення умов, за яких сортування та рециклінг стануть економічно вигідними.

Ключові зміни та інструменти

Для реалізації реформи впроваджуються наступні механізми:

• Ієрархія управління відходами: впроваджується п’ятиступенева система, де захоронення є останнім, найменш бажаним варіантом.
• Розширена відповідальність виробника (РВВ): принцип «забруднювач платить». Виробники товарів у тарі (пластик, папір, скло) будуть зобов’язані забезпечити збір та утилізацію упаковки.
• Національний план управління відходами: затверджена «дорожня карта» до 2033 року, яка передбачає будівництво сучасних сміттєпереробних заводів та закриття старих сміттєзвалищ, що не відповідають екологічним нормам.
• Регіональні плани: кожна область розробляє власну стратегію створення інфраструктури (пункти сортування, заводи, сучасні полігони).

Чому це важливо для євроінтеграції?

Невідповідність української системи поводження з відходами директивам ЄС (зокрема Директиві 2008/98/ЄС) довгий час була бар’єром. Застосування європейського досвіду — наприклад, досвіду Греції, яка нещодавно пройшла схожий шлях — дозволяє Україні залучати інвестиції в «зелені» технології та отримувати доступ до фінансових інструментів ЄС.

Виклики

• Попри прогрес, перед Україною стоять складні завдання:
• Відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок бойових дій.
• Утилізація відходів руйнування (залишки будівель, техніки).
• Формування нової культури сортування сміття серед населення.

Висновок: Реформа управління відходами — це не лише про екологію, а й про нові робочі місця та енергетичну незалежність завдяки виробництву енергії з відходів (RDF-паливо). Україна вже розпочала цей шлях, і наступні кілька років стануть вирішальними у розбудові сучасної системи переробки.