В окупованому Херсоні діяли групи українського підпілля, які організувались одразу після початку повномасштабного вторгнення. Одну з них організував лідер молодіжного крила «Європейської Солідарності» – ГО «Солідарна Молодь» у Херсоні 25-річний Сергій Сергеєв з товаришем 23-річним Євгеном Кравченком. Про це у статті «Бандерівці». Історія партизанів, завдяки яким знищили російські «Буратіно» пише видання «Українська правда».

Їхня група в Херсоні складалася лише з 4 осіб, натомість в області з ними працювала ціла мережа партизанів. Ще до повномасштабної війни, щоб зупинити багаторічний процес відтоку молоді з Херсона, Сергій хотів змінити місто на краще. Заради цього він став місцевим активістом. Сергеєв очолив місцевий осередок молодіжної організації «Солідарної молоді», мріяв про політичну кар’єру. Хлопець також потроху готувався до війни – проходив сам та організовував для інших різні курси з тактичної медицини.

На 24 лютого у Сергія був запланований черговий захід. Понад 20 осіб мали виїхати за місто на полігон вчитися стріляти з АК Калашникова. Але почалося широкомасштабне вторгнення. Тому разом із другом Євгеном він попрямував до військкомату. «Там черга стояла, чоловіки переважно 45+. То нам радили: йдіть звідси, доки вас не записали», – згадує Сергій. Проте хлопці своїх намірів не змінили й записалися до Сил тероборони.

Уже за кілька годин після отримання зброї хлопці вирушили захищати Антонівський міст. Там вже точилися бої. 59-а бригада проривалася з оточення. У районі мосту тероборонівці перебували близько години. Невдовзі херсонці отримали наказ відходити. Місто було в оточенні.

В окупованому Херсоні хлопці організували невелику групу підпільників. Хлопці ходили на мітинги, які відбувалися в місті навесні. Тоді на вулиці виходили до 5-7 тисяч осіб. Протести хлопці сприймали як психологічний елемент війни. Окупантам демонстрували, що багато херсонців сприймають їх як фашистів, а не визволителів.

З будинку Сергія на околиці Херсона як на долоні видно Антонівський міст. Тож хлопець почав передавати першу інформацію про рух колон росіян ще до окупації Херсона.

«Мій батько моряк, у нього є бінокль. І я в цей бінокль дивився на Антонівський міст, моніторив рух техніки, рахував і доповідав напряму комбригу 124-ої бригади Сил тероборони Іщенку», – розповідає Сергій. Найбільша колона, яку зафіксував підпільник, складалася з 80 одиниць техніки.

Інші вікна будинку Сергія виходять на залізничні колії. Тут він спостерігав за російським бронепоїздом, який пригнали з Криму. Якось у полі за залізницею він помітив російську техніку. Пошукав в Google за фотографіями і дійшов висновку, що там стоять російські вогневі системи залпового вогню «Буратіно» – загалом 9 штук. Хлопець зробив фото і відправив комбригу. За кілька днів командир попередив: зараз ЗСУ почнуть «працювати» по цій техніці окупантів, треба давати інформацію, чи влучили. У підсумку Сергій нарахував чотири знищені системи.

«Тоді я подумав: ну слава Богу, що я не без толку стою тут, дивлюся в бінокль, що є сенс спостерігати», – згадує свої думки підпільник.

У червні підпільники Сергій та Євген за наказом керівників виїхали з окупованого міста. У Херсон повернулися вже після звільнення.

«Наша партизанщина в окупованому росіянами Херсоні схожа на діяльність ОУН-УПА. Я думаю, що ми продовжуємо ту справу українського підпілля. Я теж дотримуюся думки, що Україна – це від Сяну до Кавказу. Так що Ростову приготуватися!» – напівжартома каже сучасний послідовник Бандери. Проте уточнює: якщо ЗСУ зупиняться на кордоні держави станом на початок 2014-го, його це теж влаштує.