За вікном 2019 рік, а в Україні й досі суто патріархальна система влади. У будь-якій ланці влади, особливо чим вона вища, домінують чоловіки, і це вкрай неправильно. Не тому, що якась стать краща чи гірша, а тому, що ми різні по суті, а в управлінні перш за все важливий баланс. Жіноче населення України – 54%, але голос жінки не чути, проблеми та потреби жіночого населення України залишаються другорядними.

У Херсоні за підтримки Програми розвитку ООН в Україні стартував проект Фонду громади Херсона «Захист» : «Жінка у політиці – зміни в країні», мета якого – підвищення спроможності обраних за конкурсом 25-ти жінок-лідерок з Херсонської та Миколаївської областей у підготовці до виборчої кампанії у місцеві ради. Це річна програма навчання та підтримки жінок – майбутніх кандидаток, яка складатиметься з двох 3-денних навчально-практичних модулів і менторської підтримки самостійної роботи учасниць над програмами особистого росту, підготовки до участі у виборах до місцевих рад та реалізації власних ініціатив у громадах.

Курс охоплює ключові аспекти виборчого законодавства і його практичне використання. Основний акцент- на правилах і процедурах, які впливають на здатність чоловіків та жінок брати участь у виборах і політичному процесі на рівних засадах. Але найголовніше завдання – надати жінкам впененості у власних силах: щоб подолати суспільні стереотипи буцімто «місце жінки – на кухні», згуртувати жінок та показати, наскільки вони важливі для суспільства. Тоді вони робитимуть впевненіші кроки.

25 жінок, які стали учасницями програми, обрані з 135 бажаючих на конкурсний основі, й саме вони з 6 по 8 жовтня пройшли перший очний навчальний модуль. Тренінги експертів міжнародного рівня Максима Єлігулашвілі та Олени Матвійчук були насиченими, цікавими та такими, що відповідали очікуванням жінок-лідерок. Наприклад, учасниця Юлія Черкова говорить: «Три насичених дні надали платформу для роздумів та подальшому розвитку себе й своїх цілей в майбутньому !!! Я дуже задоволена, високий рівень тренерів та інформативна наповненість – 200%». А Ірина Завадська зробила для себе такі висновки: «Чим глибше розвертаю план дій, тим більше питань виникає, які треба вирішувати… і кожне важливе та нелегке.

1. Я розумію, що ставши депутатом, я свідомо йду на те, що буду поганою. Незалежно від того, як я буду працювати, що б я не робила, завжди найдуться ті, кому щось не сподобається. Це нормально, всім подобатись неможливо.

2. Я розумію, що мені потрібна буде підтримка, підтримка не тільки друзів і рідних, і над цим теж треба працювати. Я розумію, що будуть ті, хто буде перешкоджати. Це не тільки неприємно, ще й місцями небезпечно.

3. Я розумію, що систему не зламати, її треба змінювати. Змінювати так, щоб не зашкодити ні людям, ні місту, ні собі. Змінювати в першу чергу в голові кожного.

4. Я розумію, що в політику йдуть, в основному, заради захисту та розвитку свого бізнесу. Тоді є заради чого так ризикувати… А мені не треба нічого захищати особистого, мене все влаштовує і в особистому житті у мене повна гармонія. Так навіщо мені ОЦЕ все?

Спробую відповісти…

Я не можу, коли в мене вдома непорядок або щось зламане, або навмисно хтось псує речі та коли тринькається бюджет, як в тому анекдоті:

“Мішенька знайшов у батьків заначку і купив на всі гроші цукерок. Тепер смокче вся родина”. Це стосується і мого міста, і моєї країни. Мені так дискомфортно, і я починаю все “ставити на свої місця”. Я вважаю, що кожна людина має право на гідне життя.

Вважайте це моєю особливістю.

Якщо до рівня країни мені ще не дострибнути, то працювати на рівні міста і намагатися наводити в ньому лад, вважаю цілком можливим.

«Ти больна!» – кажуть мені чоловік і друзі, -«Навіщо воно тобі треба?»

Але якщо так будуть думати всі, то хто буде це робити?

У чому двоякість-
В собі я впевнена.

Не впевнена в людях. Чи потрібно це людям? Люди, вам це потрібно?»

Ось такі роздуми учасниць після насичених тренінгів.

А після триденного навчального марафону до проекту за власним бажанням долучився відомий експерт з Молдови Сергій Остаф, який провів з учасницями проекту індивідуальні сесії, під час яких з’ясовувалися аспекти діагностики та здійснювався аналіз індивідуальних якостей та тих необхідних професійних якостей, які допоможуть жінкам стати активними, ефективними та реалізованими в публічних процесах.

Тож тепер до наступного очного модуля, який відбудеться у січні 2020 року, у жінок – напружена самостійна робота.

А у виборців час задуматися про свою підтримку жінок-кандидаток до місцевих влад???

Чоловіки загралися в політику й чомусь вважають вирішення соціальних проблем другорядними, велика частина з них скоріш спрямовує свої дії на те, де можна отримати фінансовий ресурс. Тож надія – на жінок, яким соціальні проблеми болять особливо!

Лариса Польська, голова БО «Фонд громади міста Херсон «Захист»