Президент «Продексіма» в інтерв’ю прес-службі Асоціації футзалу України підсумував другий поспіль чемпіонський сезон для херсонської команди та розповів про її подальший план розвитку.

– Як оціните сезон для «Продексіма»?

– Стати чемпіоном – це завжди престижно! Натомість, підтвердити чемпіонство другий рік поспіль – це справжній гідний вчинок від команди! Проти найкращих суперники завжди віддаються на повну. З більшим азартом, з більшою самовідданістю. Хлопці – молодці! Вони виконали ті завдання, які стояли перед ними.

– Цього сезону у команді себе непогано проявив Роніньо. Однак, бразилець покидає «Продексім», що викликало багато обговорень у соціальних мережах. Розкажіть більше про цю ситуацію і трансферні зміни у команді загалом.

– 1 червня у Роніньо завершився контракт. Йому були запропоновані умови для подовження контракту на 1 рік. Він обрав інший клуб, але зазначив, що завжди має змогу повернутися. Звісно, двері «Продексіма» завжди відкриті для цього футзаліста. Я побажав йому успіхів у подальшій футзальній кар’єрі.

– Наступного сезону команда знову представлятиме Україну в єврокубках. Скажіть, на кого робитимете акцент: легіонери або українські футзалісти?

– Безперечно, робитимемо акцент на українців. Також команду можуть підсилити іноземні виконавці. Ми ведемо перемовини з двома легіонерами. Поки що не можу назвати їх імена, але переконаний, що буде цікаво.

– Хто з легіонерів, які захищали кольори «Продексіма» у попередньому сезоні залишиться у команді?

– Окрім Роніньо наш клуб покинув Рафінья. Щодо Фумаси, то він залишається у Херсоні. Ми хочемо, щоб команда стала більш молодою та амбіційною. Бразильський та український футзал відрізняються. Українській Екстра-лізі більш притаманний силовий характер. Тож, бразильці, які пограли в Європі дають необхідні результати. Натомість, ті, хто приїжджає зі своєї Батьківщини доволі довго адаптовуються і не у повному обсязі виконують настанови головного тренера, незважаючи на те, що він є їхнім співвітчизником. Тим, не менш, вимоги ставляться для того, щоб вони втілювалися у життя. Футзал має бути яскравим і видовищним. Для того, щоб прогресувати у цих компонентах ми і запрошуємо легіонерів.

– Щодо нового тренера. Карлос Барбоза поповнив склад «Продексіма» впродовж сезону. Чи залишилися Ви задоволеним вектором розвитку команди?

Так, я повністю задоволений. Маю надію, що співпраця нашого клубу з Карлосом Барбозою принесе плоди не лише «Продексіму», а й українському футзалу загалом.

– Як взаємодієте з вболівальниками своєї команди?

– Вболівальники є додатковим п’ятим польовим гравцем команди. Я завжди говорив і продовжуватиму говорити, що у провінційних регіонах футзал завжди знаходить свою нішу. У великих містах є футбол, а футзалу відводять менше уваги. У містах з кількістю жителів приблизно 300 тисяч, яким є Херсон, футзал може стати видом спорту номером один. Він надзвичайно видовищний і збирає чимало вболівальників, які підтримують своїх улюбленців настільки емоційно, наскільки гравці віддаються на паркеті. Без фанатів було б дуже складно. Той адреналін, який вони створюють, ця шалена підтримка є надзвичайно цінною. Натомість, самі футзалісти надзвичайно вдячні за це та грають саме заради вболівальників. У невеликих містах шанувальники спорту живуть від матчу до матчу, чекаючи на нагоди прийти і підтримати за свій клуб. За це хочу їм висловити окрему вдячність від себе та від МФК «Продексім» загалом.

– Розкажіть, чи братиме участь друга команда МФК «Продексім» у Всеукраїнських змаганнях?

– Так, нині розглядаємо це питання. Після завершення відпустки ми зберемося разом з тренерським штабом і обговорюватимемо це питання. Без другої команди не буде подальшого розвитку самого клубу. Легіонери – це добре, однак, хотілося б мати більше власних вихованців, які б захищали кольори «Продексіма» та збірної України.

– Як оціните комунікацію клубу з Асоціацією футзалу України?

– Комунікація – це дуже цікава річ. Немає нічого постійного і часто відбуваються певні зміни. Потрібно більше комунікувати. Підтвердженням тому є нещодавня зустріч представників клубів. Такі зустрічі є надзвичайно корисними. Вони зближують. За круглим столом можна почути думку кожного президента або ж представника клубу, їхнє бачення конкретної ситуації. Зазначені зустрічі дають свої плоди. Як на мене, їх потрібно робити частіше. Можливо, раз на місяць. Навіть без надто необхідних на те причин. Я вважаю, що чим частіше ми зустрічатимемося та обговорюватимемо питання, які сприятимуть розвитку українського футзалу, тим краще буде як для клубів, так і для самої асоціації.