– Їду я в неділю з полювання, – розповідає по телефону мій сусід Василь Якович Верещацький, завзятий мисливець і знаний у районі ветлікар.
Мабуть розкаже про вдале полювання, якщо вирішив подзвонити, подумала я. Однак, як з’ясувалося згодом, – помилилася.

– Накатану польову дорогу розвезло, тож я поїхав до Нижніх Торгаїв дерновою дорогою через місцевий заказник, – продовжує Василь Якович.

– Бачу – на дорозі лежить свіжоспиляна молода сосонка. Зупинився, пройшов зо три метра й онімів від побаченого. Та що там розповідати. Зараз поїдемо і побачиш цю картину на власні очі.

За півгодини Василь Якович разом з головою фермерського господарства «Зернове-2» Анатолієм Григоровичем Петрушком, теж завзятим мисливцем, під’їхали автівкою й ми разом вирушили до заказника.

Їхали хвилин 10-15, після туманів і мряки дорогу розвезло, а тим часом Василь Якович розповідав про побачене у переддень Нового року в місцевому заказнику.

– Десятки могутніх сосон лежать спиляні під корінь. Не повірив своїм очам, оглянув майже кожне дерево. Виявляється в усіх спиляних під корінь дерев зрізана верхівка: на один – півтора метри. Це так вандали з бензопилою вирішили підзаробити на новорічні свята, і задовольнити споживчий, так би мовити попит населення на «зелених красунь» за цінами нижче ринкових. Не секрет, що кілька років поспіль напередодні Нового року спритні ділки з Нижніх Торгаїв пропонували придбати сосонку за пляшку горілки, або за ціною, що дорівнює вартості півлітра оковитої. Однак вони спилювали лише верхівки сосон. Тож деревця, хоч і понівечені, продовжували жити наперекір такій «санітарній обрізці», посухам і пожежам.

За цими словами ми доїхали до місця злочину. Іншими словами побачене назвати не можна.

– Ці сосни були висаджені ще в 1978 році, – зазначив, показуючи на стовбур спиляної сосни Анатолій Петрушко. – Скільки зусиль доклали працівники лісгоспу, аби невеличкі саджанці сосни кримської прижилися в нашому степовому краї. Ви подивіться на «лісових красунь», що залишилися рости – високі, пишні, хоча деякі вже без верхівок, та й ряди хвойних насаджень нині вже добряче «проріджені». А «Сосняк» (від автора – так нижньоторгаївці називають частину заказника де висаджено сосни) завжди був улюбленим місцем відпочинку для місцевих жителів. Тут завжди затишно, тихо, в спеку – прохолодно.

– Саме в цьому ліску часто збирають на перепочинок наші мисливці, – продовжує розмову Василь Верещацький. – Сюди разом з родиною ми частенько навідуємося навесні аби зібрати лікувальний сосоновий пилок, а восени – за грибами. І не лише наша родина, таких сімей, які із задоволенням їдуть відпочити у «Сосняк», знаю чимало. Тож дивлячись на цей браконьєрський лісоповал не розумію, як можна бути таким бездушним, і підняти руку з сокирою чи пилкою на живі дерева.

– Такі «ялинкові» гроші нікому на користь не підуть, і ніхто на цьому не розбагатіє. А ті, хто купив сосни з рук браконьєрів, нехай побачать хоча б на фото, справжню ціну на «зелених красунь» придбаних ними на Новорічне свято. Адже нині всі добре знають, що перевірити легальність походження ялинки можна за допомогою самоклейної етикетки, яка має бути на дереві.

Вона містить індивідуальний номер та відповідний йому штрих-код, внесений до єдиної системи електронного обліку деревини. Ці деревця заготовлені на спеціальних плантаціях або під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Якщо ж «зелена красуня» немаркована – її добуто браконьєрським способом.

–Звертатися до браконьєрів із закликом більше такого не робити – марна справа, – резюмує Василь Якович Верещацький, – Люди без душі й без совісті цього не зрозуміють, а от якщо на їх товар не буде попиту серед населення, то можливо це допоможе уберегти наші насадження від бездушного вирубування.

До цих слів Анатолій Петрушко додає:

–Сподіваємося що правоохоронці й працівники лісгоспу допоможуть місцевим громадам зберегти зелені насадження від браконьєрських вирубувань. Адже сидіти склавши руки й мовчки спостерігати за тим, що коїться вже не можливо.

Віта КОПЕНКО