10 січня на території лісництва біля села Малі Копані на Херсонщині місцевий лісник – ветеран війни, важко поранений на злітній смузі ДАП, інвалід 1 групи Віталій Григорьєв – помітив чотирьох чоловіків, які незаконно вирубували ліс, повідомляє Цензор. НЕТ Один із них сів у авто і вирішив просто переїхати лісника, який одразу зробив три попереджувальні постріли вгору.

Тоді Віталію Григорьєву довелося відкрити вогонь по машині. Стріляти на ураження Віталій не планував, цілився у двигун – однак, на жаль, водій автомобіля зазнав поранення грудної клітини і помер на місці. Єдиною людиною, яка намагалася надати постраждалому допомогу, став сам кіборг – “колеги” пораненого просто розбіглися. Також вже за декілька хвилин Віталій Григорьєв, який так і не дочекався на допомогу з сусіднього лісництва, подзвонив у поліцію і повідомив про те, що сталося.

“…один з невідомих сів в автомобіль та нібито намагався наїхати на лісника, в результаті чого останній здійснив постріл по автомобілю. В результаті водій отримав вогнепальне поранення грудної клітини та помер на місці”, – повідомила 11 січня пресслужба Національної поліції у Херсонській області

Цензор.НЕТ поговорив із Віталієм та його адвокатом Мариною Єлисєєвою про роботу у лісгоспі, адміністративну та кримінальну відповідальність за знищення лісу, події 10 січня та кваліфікацію справи ветерана.

“ЧОТИРИ З ПОЛОВИНОЮ РОКИ Я ЇЗДИВ НА ВІЗКУ. ПОТІМ ПОТИХЕНЬКУ ПОЧАВ ВСТАВАТИ. КОЛИ МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ РОБОТУ – НЕ ЗМІГ ВІДМОВИТИСЯ”

Його позивний Лєший. До війни він займався сільським господарством, ремонтом автомобілів та разом із дружиною виховував дітей.

На фронт Віталій Григорьєв пішов добровольцем. Спочатку – у батальйон “Донбас”. Потім звідти разом із побратимами він перевівся до лав 93 ОМБр, де хлопці стали бійцями 6 роти 2 батальйону.

17 січня 2015 року, у останні дні оборони Донецького аеропорту, 6 рота отримала наказ вирушати туди, щоб деблокувати бійців, які перебували на летовищі. Частина кіборгів залишати ДАП відмовилася. Утім, багатьох – у першу чергу поранених – того дня вдалося все ж таки витягнути.

Під час операції 6 рота також зазнала втрат. Одним із важко поранених її бійців став Лєший, Віталій Григорьєв. Мінометна міна вибухнула зовсім поруч із ним на злітній смузі аеропорту, перетворивши обидві його ноги практично на фарш.

“…На земле лежали Сокол и Леший. Оба потеряли очень много крови и были почти черные. Думал, что я их больше не увижу, но, слава Богу обошлось”, – зі спогадів механіка-водія роти Олексія Зіміна.

З Водяного медики вивезли Віталія Григорьєва у Селідове, звідти згодом доправили до лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Була загроза ампутації. Пізніше пораненого перевели у Київський центральний військовий госпіталь.

Ще пізніше Віталій Григорьєв став учасником проєкту “Біотех-реабілітація поранених”. “… Лікарі “Біотеху” різали його кілька років поспіль.

Різали, пиляли, вичищали і зрощували раз за разом. Не зросталося. Потім зросталося. Потім ламалося знову. До нашого пекучого сорому, ми вже не раз раділи здавалося б остаточній перемозі. Та ламалося і ламалося знову…” – описують тривалий процес лікування фахівці.

Шлях був дуже довгим і складним. Однак зрештою, у 2019 році, Віталій Григорьєв все ж таки прийшов на огляд до лікарів своїми власними ногами. А восени 2019 року – нарешті влаштувався на роботу у Великокопанівське лісомисливське господарство.

“Я чотири з половиною роки їздив на інвалідному візку. Відчував себе трохи забутим і відпрацьованим матеріалом, – згадує він у розмові з Цензор.НЕТ. – А потім потихеньку почав вставати. Змушував себе… Коли мені запропонували роботу – не зміг відмовитися, тому що хочеться бути корисним для суспільства. Пропрацювати я встиг дуже мало, з вересня. Та й поки все дізналися, все вивчили… Адже робота у лісовому господарстві лише на перший погляд здається простою. Упіймати порушників не так вже й легко… Але це фігня! Бо оформити все належним чином у нас ще складніше. Тому ми вчилися їх ловити, потім вчилися їх оформлювати – тому що судді у нас з характером. Кома не там, літера не та – і хтось вже не порушник, а герой”.

“Нас не раз намагалися купити. Пропонували різні “спонсорські” варіанти – і техніку оновити, і на паливо гроші. Але хотілося цю систему зламати”, – додає Григорьєв.

Основні порушення у лісах – це, за його словами, незаконна вирубка лісів і незаконне заволодіння поверхневим шаром грунту, тобто землею. “Цікавий браконьєрам саме наш регіон, тому що у нас ще хоч якось зберіглася акація – на неї багато хто поклав око, – продовжує лісник. – Ще, звісно, засмічують ліси. Але засмічення – це взагалі страшна тема, тому що навіть упіймавши людину за руку, ти не можеш довести, що це він зробив. Хіба що коли з машини сміття вивантажують, а ти робиш фото та відеофіксацію… За все це передбачені лише штрафи – адміністративний кодекс. Лише у випадку вирубки лісів, якщо сумазавданої лісові шкоди перевищує 20 тис. грн, викликається слідчий і порушується кримінальне провадження. Далі все вирішує суд… Однак “кримінальна справа” – це лише звучить гучно. Людина отримає умовний термін, і тільки якщо її другий або третій раз судитимуть – можливе реальне покарання”.

“ЦЕ НЕ БУЛО СПОСОБОМ ЗУПИНИТИ ЗЛОЧИН”

10 січня Віталій Григорьєв працював разом із напарником. Помітивши сліди шин на ґрунтовій лісовій дорозі, вони вирішили, що напарник на автомобілі заблокує можливий виїзд з місця, де рубають ліс, а Віталій вирушить на пошуки браконьєрів. Також чоловіки викликали підмогу з сусіднього лісництва. Ще один можливий виїзд з місця вирубки Віталій завчасно закидав гілками, які, звісно, не могли зупинити автомобіль. Але могли трохи затримати його.

Коли Віталій дістався до місця вирубки і побачив порушників – у сутінках йому здалося, що один зі злодіїв у руках тримає щось схоже на рушницю. Браконьєри також побачили небезпеку. Один з них одразу кинувся до машини, проігнорувавши вимогу ветерана відійти від автомобіля та підняти руки вгору. Натомість, сівши за руль, чоловік натиснув на педаль газу і поїхав просто на лісника. Віталій зробив три попереджувальні постріли вгору, але машина так не зупинилася. Тоді Віталій Григорьєв вирішив стріляти у двигун – тому що раніше неодноразово був свідком того, як браконьєри успішно продовжують рух і на пробитих колесах. Він не цілився у водія (інакше куля зайшла б у скло з боку водійського сидіння), не планував стріляти на ураження – однак браконьєр відхилився вправо, імовірно, думаючи, що саме у нього хочуть влучити. У результаті, куля пробила легеню.

Якби Віталій Григорьєв не був інвалідом – він відскочив би від автомобіля, який їхав на нього. Але чоловік, який зовсім нещодавно почав знову ходити, зробити цього просто не міг. Це була пряма загроза його життю.

Адвокат Віталія Григорьєва, Марина Єлисєєва, розповідає, що вже особисто була на місці злочину. І зізнається: не уявляє, як у тій ситуації можна було діяти інакше. “Ви знаєте, що Віталій пересувається практично на протезах. У такій ситуації коли на тебе рухається автомобіль, водій якого не реагує на попереджувальні постріли – залишається тільки зупиняти автомобіль шляхом його пошкодження. Тому він стріляв у автомобіль, – пояснює адвокат. – Водій нахилився трохи у бік пасажирського сидіння – імовірно, думаючи, що лісник буде стріляти по ньому так, ніби він сидить на водійському сидінні. Якби він не ухилявся – залишився би живим. До того ж, там нерівний рельєф місцевості. Автомобіль трохи нагорі був, на бугрі, а Віталій стояв нижче. Має бути проведений слідчий експеримент за участі Віталія, має бути балістична експертиза – і тоді ми з’ясуємо, чому він влучив трохи вище капоту, у скло, чому куля пішла у салон”.

Від місця, де зрештою після пострілу зупинився автомобіль, до місця, де стояв і з якого стріляв Віталій, залишилося не більше 10 метрів. “Він стріляв для того, щоб зупинити небезпеку, яка загрожувала його життю”, – ще раз підкреслює Марина Єлисєєева.

Зазвичай, зауважує адвокат, Віталій пересувається на милицях. “Він ходить на двох милицях, тому що стан його ніг не дозволяє йому ходити на великі відстані – це дуже боляче. Того дня він був без милиць – не думав, що доведеться стільки йти. Тягав на дорогу гілки, щоб перекрити їм виїзд. Повз кілометра півтора, бо на фоні неба одразу було б помітно, якби він пересувався на повний зріст”.

Чотири порушники на своїх власних ногах проти одного лісника у сутінках в лісі – вже були загрозою для нього, переконана вона. “На шляху до них він повз. Повз для того, щоб його не побачили. Він ризикував власним життям для того, щоб перекрити їм дорогу. Думав, що на людину озброєну карабіном, яка з’явиться біля їхньої машини, вони відреагують адекватно – тобто, або розбіжаться (але за транспортним засобом можливо буде легко встановити порушників, – Ред.), або ляжуть. Але його помітили раніше”. На той момент Віталій вже чітко розумів, що підмога не встигне приїхати вчасно- порушники вже згортали роботу.

Слідство наразі кваліфікує подію за статтею 118 Кримінального кодексу України – це вбивство при перевищенні необхідної оборони, а також перевищення заходів для затримання злочинців. “Я не бачу перевищення, тому що він стріляв у автомобіль. А те, що так сталося – це нещасний випадок, тому що потерпілий якраз ліг у цей бік, і куля пішла трохи вище капоту. Умислу не було, – зауважує Єлисєєва. – Вони вважають, що він таким чином зупинив злочин. Але Віталій каже: “Я ж адекватна людина. Я чудово розумію, що вирубка лісу без встановлення шкоди – це невідомо адміністративна чи кримінальна відповідальність. Якби я був здоровим – я б ухилився від автомобіля, який їхав на мене. Але і реакція водія була неадекватною: я стріляю, роблю три постріли у повітря – а він все одно їде. Якби я міг ухилитися – я б запам’ятав номер автомобіля, і його все одно затримали б пізніше”. Це не було способом зупинити злочин, який не є тяжким!”

Свого підзахисного Єлисєєва вважає повністю адекватним. “Він контролював ситуацію, намагався надати пораненому допомогу. І кликав на допомогу тих трьох, що розбіглися…”

P.S. Віталія Григорьєва зараз на час розслідування відсторонили від роботи у лісництві. 17 січня йому вручили підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 118 ККУ “Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця” (карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років). Зараз Григорьєв під домашнім арештом.

На сьогоднішній день, після вручення підозри, Марина Єлисєєва вже не має права вільно коментувати ситуацію. Однак з Цензор.НЕТ вона встигла поспілкуватися раніше.