До Антарктиди вирушає 24-та сезонна українська експедиція вчених. Це буде найбільша та найтриваліша експедиція України після 2001 року. Про це оголосили представники Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) та Міністерства освіти і науки на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі У складі загону – 26 фахівців, вони перебуватимуть в Антарктиді 2-2,5 місяці. Крім того, у складі експедиції вперше буде жінка – біолог Марія Павловська.

Науковці нагадали, що перші сезонні загони України налічували 30-50 учасників, але з 2002 року, через брак коштів, діяльність сезонних загонів була дуже звужена. Були роки, коли сезонну експедицію не відправляли взагалі – працювала лише група, яка постійно перебуває на станції протягом року. Починаючи з цього року, планують відновлювати регулярні сезонні експедиції та розширювати ареал і тематику досліджень.

«Антарктида – це те місце, де ми можемо докласти зусиль для збереження нашої планети. Дані, отримані з «Академіка Вернадського», дозволяють краще зрозуміти, що діється з глобальним потеплінням, зі зміною біорізноманіття під його впливом. Усе це охоплюватиме нова антарктична програма [до 2030 року]», – розповів Максим Стріха, заступник міністра освіти та науки України.

Що досліджуватимуть?

Приблизно половина науковців у загоні – геологи, інші – біологи та інженери. Мета науковців – обстежувати сусідні острови довкола станції та континентальний берег Антарктиди та збирати зразки для подальшого дослідження у лабораторіях, розповів Володимир Бахмутов, фахівець із дослідження магнітного поля Землі з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України.

Зокрема, українські науковці будуватимуть 3D-моделі льодовиків, вперше досліджуватимуть поширення стійких органічних забруднювачів у водах Антарктики, різноманіття антарктичних бактерій та вірусів, а також механізми цвітіння фітопланктону – одноклітинних водоростей у Південному океані.

«Чому це важливо – тому що процес цвітіння фітопланктону впливає на баланс парникових газів в атмосфері. А це вже безпосередньо впливає на процес зміни клімату. За умови постійних, регулярних досліджень цей процес можна відслідковувати, моделювати і робити прогнози», – пояснює Марія Павловська, фахівець НАНЦ із дослідження антарктичних бактерій та вірусів. Цвітіння фітопланктону впливає також на популяції криля, риб, китоподібних та пінгвінів, тому дані дослідження мають практичну цінність і для добування біоресурсів, зокрема для риболовних компаній.

«У цьому році ми вперше плануємо розпочати моніторинг вмісту хлорофілу в морських мікроводорослях. Хлорофіл – це біомаркер стану екосистеми, і завдяки тому, що він є фотосинтетичним пігментом, це дозволяє спрогнозувати, як будуть далі розвиватися трофічні харчові ланцюги. Тому що фітопланктон поїдає криль, криль поїдають пінгвіни – і цикл продовжується», – розповів Артем Джулай, фахівець НАНЦ із дослідження антарктичної фауни та флори. Для цього дослідження визначать «сітку» точок, де буде здійснюватися збір зразків із року в рік.

Вчені зазначають, що раніше такі дослідження Україною проводилися, але не були регулярними і системними, тому мали нижчу наукову цінність. Результати багаторічного моніторингу можна буде порівнювати з даними станцій інших держав і включати у глобальні моделі зміни клімату, біологічних речовин тощо та долучатися до міжнародних проектів.

Вперше за 22 роки модернізують станцію

У 2019 році вперше з моменту передачі станції Україні від Великої Британії відбудеться її серйозна модернізація – систем опалення, опріснення води, енергозабезпечення, обладнання для наукових досліджень. У бюджеті 2018 року на капітальну реконструкцію станції виділили 15 мільйонів гривень. Наприкінці року Міністерство освіти і науки та Мінфін додали ще 27 мільйонів гривень, з яких 19 – на модернізацію станції, розповів Євген Дикий, в.о. директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).

«Ми працюємо над тим щоб станція стала вікном можливостей для українських науковців, щоб можна було, не мігруючи з нашої країни, брати участь у багатосторонніх міжнародних проектах, публікуватися у провідних міжнародних журналах, тому що до полярних регіонів зараз дуже велика увага світової науки», – зазначив Євген Дикий. Зокрема, полярні дослідження є одним з пріоритетних напрямків наступного етапу програми ЄС «Horizon 2020».