На думку експертів, виборча кампанія майбутніх президентських виборів відзначатиметься «війною компроматів», брудними технологіями,маніпуляціями через ЗМІ і ток-шоу і грою на протистоянні між «патріотами» і «реваншистами», а також – спробами російського впливу. Таку думку висловили політологи під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі

За інформацією Комітету виборців України, на сьогодні про готовність брати участь у виборах заявили 25 кандидатів – не враховуючи потенційних. Офіційна виборча кампанія президентських виборів стартує у кінці грудня, але де-факто вона вже розпочалася, вважає Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».«Для мене реальною ознакою виборчої кампанії є включення у цей процес Президента України. Це помітно і через масштабну кампанію біл-бордів «Армія-мова-віра», а також послання президента парламенту з явним передвиборним позиціонуванням. Друга ознака – активні інформаційні війни, взаємна критика і викиди компромату. Але почали не всі, і вже на старті ми бачимо відмінності стратегій виборчих кампаній», – зазначив він.

Ключова особливість цієї кампанії – відсутність «змагання двох». Лідером рейтингів залишається Юлія Тимошенко, решта кандидатів мають приблизно однаковий рейтинг із різницею у декілька відсотків. «Ці вибори будуть виборами із багатьма невідомими. Зважаючи на те, що відрив між кандидатами, які претендують на вихід у другий тур, невеликий, у межах похибки, є підстави говорити, що окремі технології і окремі нюанси можуть зіграти надзвичайно велику роль», – зазначив Олексій Кошель, голова Комітету виборців України. Це може бути активність, або, навпаки, пасивність виборців старшого віку – як було під час виборів у 2014 році, активність внутрішніх трудових мігрантів та заробітчан за кордоном.

Серед інтриг, які поки залишаються – чи підуть на вибори Святослав Вакарчук та Володимир Зеленський, та чи буде єдиний кандидат від реваншистських сил. На думку Миколи Давидюка, директора аналітичного центру «Політика».залишається імовірність появи нового непередбаченого кандидата. «За результатами вчорашньої соціології [соціального опитування групи «Рейтинг» – ред.], 40% хочуть «нових», і 40% – «професійних». Якщо комбінувати – ідеальним кандидатом має стати професійний державний управлінець, який не асоціюється з владою. Тому поява нового кандидата можлива», – зазначив він.

З можливих несподіваних сценаріїв, на думку політолога Володимира Цибулька – відкриття кримінальних справ проти деяких кандидатів. «НАБУ і НАЗК активно працюють, є справи у Генпрокуратурі […] Рано чи пізно ці розслідування можуть вплинути і на характер поведінки кандидатів, і на долю певних кандидатів. Участь силовиків ще не окреслена, але очевидно, що вони не будуть осторонь», – пояснив він.

Володимир Фесенко не виключає дострокового розпуску Верховної Ради, внаслідок чого парламентські і президентські вибори проходитимуть майже одночасно. Конституційна реформа та обмеження повноважень Президента за роботи Верховної Ради цього скликання, за його словами, малоймовірні.

Серед тенденцій вже помітні перерозподіл медіа-ринку та політизація інформаційного контенту, непрозорість коштів, які витрачаються на передвиборчу рекламу, спроби маскувати політичну рекламу під соціальну, наростаюча активність реваншистських проросійських сил, зазначив Микола Давидюк. Він також акцентував на тому, що посилилися безкарні напади на активістів у регіонах, як прояв боротьби старих політичних кримінальних кланів з потенційними змінами.

На думку Олексія Кошеля, не виключений ризик активного російського впливу на виборчу кампанію – через фінансову підтримку, поширення фейкових новин, зокрема через російські соцмережі, кібервтручання, фальшиві повідомлення про замінування у день виборів. Для мінімізації ризиків, на його думку, необхідно прийняти закон про іноземних агентів, який вже зареєстрований у Верховній Раді, та посилити захист державного реєстру виборців. ЦВК направила відповідне звернення ще у червні цього року, але кошти на необхідне обладнання д осі не виділили.

«У найближчі пленарні дні має бути прийнятий законопроект про зміни до держбюджету, оскільки це вкрай важливе питання. Атаки на держреєстр відбувалися у 2014 році, і вони були достатньо серйозними, тому до цього потрібно готуватися», – наголосив Олексій Кошель. Він також закликав зобов’язати політичні сили відкривати інформацію про витрати політичних сил на кампанію під час кампанії, а не фактично після її завершення.