68% українців готові взяти участь у наступних президентських виборах, 17% – однозначно не хочуть голосувати. Респонденти, які готові прийти на вибори, найбільше підтримують Юлію Тимошенко (13,3%), Анатолія Гриценко (9,4%) та Юрія Бойко (8,4%). За Петра Порошенко готові проголосувати 7,6% українців. Такі дані представив Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Кандидати у президенти мають різний рівень підтримки у різних регіонах України. Петра Порошенко підтримують 10,8% виборців на заході, 7% – у центральній частині України та на півдні, 4,3% – на сході. За Юлію Тимошенко готові проголосували 13,9% виборців з західного регіону, 14,7% – з центрального, 9,1% – зі сходу. «Тут чітка різниця за матеріальним станом виборців. Серед найбідніших абсолютним лідером є Юлія Тимошенко – майже 20% цієї категорії населення готові за неї проголосувати. Серед відносно благополучних лідером є Порошенко. Це взагалі дає підстави говорити, що значною мірою результати майбутніх виборів будуть залежати від ситуації в країні. Перш за все, економічної», – пояснила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

65% респондентів відповіли, що готові взяти участь у парламентських виборах. За результатами опитування, п’ятивідсотковий бар’єр можуть подолати політичні партії «Батьківщина» (12,6%), «Громадянська позиція» (10,7%), «Опозиційний блок» (8,5), «Радикальна Партія Олега Ляшка» (7,9%) та Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,8%). За партію «Слуга народу» готові проголосувати 5% українців. «Якщо збережеться змішана виборча система, то вона дуже істотно відкоригує результати. Бо ті результати, які ми бачимо за партійними списками, – це буде тільки половина депутатів парламенту», – зауважив Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

62% українців переконані, що потрібні нові політичні лідери. Серед них респонденти назвали Володимира Зеленського (6,6%), Святослава Вакарчука (7%) та Євген Мураєва (6%). «Є регіональні відмінності: знову ми бачимо відновлення поляризації. Вона дійсно загрозлива, тому що це ідеологічна, ціннісна поляризація. Для мене найбільш небезпечна – саме «мураєвщина». Тому що це агресивна, антимайданна позиція. Це ставка на конфлікт, на відновлення конфлікту, який призвів до трагічних подій 2014 року», – пояснив Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.