12 грудня, Україна відзначає річницю від дня народження однієї з ключових постатей визвольних змагань ХХ століття — Андрія Мельника.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

Андрій Мельник 1914 р. Фото: www.istpravda.com.ua

Полковник армії УНР, найближчий соратник Євгена Коновальця та багаторічний голова Провіду ОУН, він присвятив усе життя ідеї незалежної держави.

Андрій Мельник народився у 1890 році на Дрогобиччині. Його шлях — це історія боротьби, що почалася ще з юнацьких років і тривала до останнього подиху в еміграції.

Воїн попри все

Мало хто знає, що Мельник мав офіційне звільнення від військової служби через серйозні проблеми зі здоров’ям (переніс дві операції на легенях). Проте з початком Першої світової війни він добровольцем вступив до Легіону Українських січових стрільців. Героїчно пройшов бої за Маківку та Лисоню, командував сотнею, а згодом — очолював штаб Дієвої Армії УНР.

Саме в російському полоні під Царициним (нині Волгоград) зародилася його дружба з Євгеном Коновальцем, яка визначила подальшу долю українського націоналістичного руху.

Принципова позиція та людяність

У складні часи революції 1917–1921 років Мельник проявив себе не лише як військовий стратег, а і як гуманіст. Очолюючи штаб Армії УНР, він жорстко виступав проти будь-яких проявів антисемітизму. В його наказах звучала вимога: «Рішуче переслідувати провокаторів, які розсіюють чутки про єврейські погроми… і віддавати їх під військово-політичний суд як злочинців супроти УНР».

На чолі ОУН та у нацистському концтаборі

Після загибелі Євгена Коновальця у 1938 році, виконуючи його останню волю, Андрій Мельник очолив ОУН. Сподівання на відновлення української державності за підтримки Німеччини швидко розвіялися. Через відстоювання інтересів України нацисти спершу відправили його під домашній арешт, а з 1944 року утримували в концтаборі Заксенгаузен.

Життя в еміграції та пророцтво

Після війни Мельник осів у Люксембурзі, де продовжував працювати на консолідацію українців у світі. У 1957 році він ініціював створення Світового конгресу українців.

Його слова, написані в еміграції, стали пророчими для нашого покоління:

«…Настане час, коли затріщить московсько-більшовицька імперія і розсиплеться на порох, а на її руїнах поряд з іншими вільними народами постане визволена з нестерпного рабства Україна».

Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року, але його візія вільної України живе й досі.