Про це відверто заявив злочинець медвєдєв. Не треба глузувати з нього і недооцінювати важливість його заяв. Не робіть дурниць і не перетворюйтеся на людей , що живуть у паралельній реальності.

 Україна без українців і всього українського ‑ така мета путіна. Як саме вони хочуть це зробити (і будуть робити у разі успіху), подивіться наприклад, на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей. В їхніх «законах» гарно прописано про багатонаціональні регіони та українську мову, але насправді, російські окупанти викорінюють українців, українську мову та культуру. Розповідають, що наказують навіть за наш херсонський суржик.  Теза медвєдєва  про один народ ‑ це оголошення своїх намірів – геноцид і знищення нації.

І не треба також розслаблятися  мешканцям західних регіонів  нашої держави.  Про галичан і русофілів  медвєдєв також написав. І це було зроблено не просто так. Якщо хтось думає, що російська мова ‑ це лише про схід та південь України, а від одного російського класу в умовному Тернополі ніц не буде, то ті дуже помиляються…  Будуть не лише класи, а цілі школи. Скрізь. Наявність українського класу у сільській школі буде перемогою. Те ж саме стосується і  РПЦ.   УПЦ МП лише на сході? НІ!!!! Таке вже  не пройде. Московський поп буде  у Соборі Святого Юра, там навіть зроблять його резиденцію. Щоб принизити, показати хто господар і переможець. А ще, дітей і бюджетників поженуть зустрічати кіріла… Фантастика?  Люди мого віку можуть пригадати часи дитинства і юності.

А ще, не треба буде боятися ТЦК. Нова влада розмістить на кожному під’їзді оголошення з вимогою всім чоловікам такого-то віку з’явитися в такий-то час у військоматі. І знизу приписка: за неявку ‑ таке-то покарання. На наступний день  з під’їздів в напрямку військомату пригнічено підуть чоловіки. Тихо. Тихо. Бо жінки і діти  будуть плакати вдома. Таке вже було у 1944-45 роках. Я маю численні спогади людей, які таке пережили.

Керівники країни-окупанта засвоїли уроки. Ніякої, навіть бутафорної державності для українців.  Ми повинні розуміти це, і виключно з такої позиції будувати свою стратегію боротьби за виживання. Наш обов’язок вистояти, зберегти ідентичність, суверенітет і державність ‑ це і буде нашою перемогою. Третій шанс нам не світить. Мусимо це усвідомити.