“Високі санкційні технології” російської пропаганди
Раніше ми вже розповідали про “останню надію на Трампа”, трансльовану пару тижнів тому “кримськими медіа”.
Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму».
Тоді, з посиланням на жовту пресу та всіляких “інсайдерів із Вашингтона” періоду В’єтнамської війни, ключові колаборанти обіцяли нібито “офіційне визнання Криму російською територією”, втім, у цьому питанні прогнозовано “щось пішло не так”.
І ось тепер, поспішно “урізавши апетити”, ті ж “кримські медіа” вирішили повідати “хоча б” про “перспективи пом’якшення санкцій”, які “чомусь” виявилися не настільки корисними для економіки агресора, як тими ж “медіа” довірливо розповідалося населенню всі останні роки.
У ролі “експерта-санкціонолога” було залучено професора Московської державної юридичної академії Беніамін Шахназаров.
Відповідаючи на запитання про те, які санкції “найбільше заважають Криму розвиватися”, цей діяч назвав енергетику, цивільну авіацію, розрахункові операції, передачу технологій та охорону інтелектуальної власності.
При цьому пропагандистів не хвилювало в принципі, що до окупованого півострова ніякого відношення даний юрист-корпоративник не має, та й що важливість питань енергетики або нових технологій для нинішньої “кримської силіконової улоговини”, де про “новий склозавод” два роки поспіль розповідають як про нездійсненну мрію, м’яко кажучи, сумнівна.
Насправді Шахназаров чітко протранслював “у кримському соусі” інтереси великого російського капіталу щодо санкцій, які “особливо заважають” збагачуватися близьким до Кремля олігархам, причому часто на пристойному віддаленні від окупованих територій.
А що стосується кримських трагікомічних реалій, то варто згадати свіже “визнання крізь зуби” в тій же “кримській пресі”, правда не з такого пафосного приводу, а щодо таких “дрібниць” як подорожчання ледь не вдвічі картоплі, що поступово перетворюється на півострові у “вишуканий делікатес”.
Як “раптово виявилося”, однією з ключових причин неврожаїв цього “особливо вимогливого овочу” останніх років став дефіцит імпортного насіння, без якого “з опорою на особливо врожайні російські сорти” у окупантів за рахунок місцевого врожаю “чомусь” перекривається лише третина кримського попиту.
Нагадаємо, що до 2014 року півострів перекривав власним збором місцеве споживання картоплі, і кримчани могли уявити у своєму житті, мабуть, що завгодно, але не брак картоплі і навіть часто “дозволяли собі перебирати” у його сортах.