Сьогодні після деякої перерви знов зустрічався зі студентським активом Херсонського державного університету. Особисто для мене такі зустрічі вкрай важливі. Адже час летить швидко, і вже зовсім скоро саме ця молодь, яка сьогодні ще сидить за партами, почне творити майбутнє Херсонщини та держави в цілому.

Та чи усвідомлюють ці юнаки та юнки, що студентські роки — це не тільки кохання і буяння мрій, а ще й той важливий проміжок часу, коли закладається найміцніший фундамент їх власної долі? В цьому сенсі багато залежить від того, яку мету молода людина ставила перед собою, вступаючи до вишу: здобути знання, які допоможуть стати затребуваним фахівцем, чи просто отримати «корочку». Допомогти студенту з пошуком мотивації у навчанні та побудові освітньої та життєвої траєкторії — святий обов’язок викладачів. Не останню роль в цьому, до речі, відіграє власний приклад наставника:))

Університет має стати для молодої людини другим домом. Тут мають бути всі умови, аби ніщо не відволікало від навчання, а ще й була можливість змістовно і цікаво проводити дозвілля. Під час сьогоднішньої зустрічі розповів студентському активу про те, що в цьому сенсі вже зроблено адміністрацією ХДУ, поділився нашими планами на найближче майбутнє. А ще запропонував хлопцям та дівчатам самим бути більш активними у громадському та суспільному житті.

Наприклад, взяти участь у новому соціально-освітньому проекті «Університет третього покоління», який вже з наступного місяця стартує на базі ХДУ. Проект розрахований на людей старшого віку, які відчувають у собі сили та бажання вчитися чомусь новому, спілкуватися, ділитися досвідом. І обіцяє, на мій погляд, бути корисним як для старшого покоління, так і для молоді.

А на завершення зустрічі ще й трохи подискутували з аудиторією. Було цікаво почути думки студентів і щодо розвитку інфраструктури вишу, і стосовно врегулювання вартості навчання. Та ще з багатьох інших нагальних питань, що цікавлять сьогодні активну українську молодь. Особисто для мене такі дискусії завжди дуже корисні — ніби випереджаючи час, заглядаєш у майбутнє.

Сподіваюся, зустріч виявилася в чомусь корисною і для студентства. В усякому разі, я дуже прагнув, аби молодь зрозуміла: їх власне майбутнє залежить від них самих. Та недарма кажуть: для вітрильника, що не має мети, жоден вітер ніколи не буде попутним. Тому так важливо вже зараз правильно розставити пріоритети і відшукати подальші вектори свого розвитку.