ОДЕСА—Події Української революції стали для Одеси випробуванням на виживання.

Про це повідомляє УІНП Одеса, інформує НОВАМЕДІА.

Після падіння Російської імперії місто опинилося в епіцентрі хаосу: українські державні сили, більшовики, білогвардійці, анархісти, війська Антанти — усі боролися за контроль, не рахуючись із людськими життями.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Бої між українськими підрозділами та більшовицькими загонами в Одесі

 Після проголошення Української Народної Республіки Одеса формально увійшла до її складу. Але вже в січні 1918 року місто захопили більшовики — і тоді почався червоний терор.

 Муравйов і кривава Одеса

Каральні операції очолив Михайло Муравйов — той самий, що перед цим влаштував різанину в Києві. В Одесі він розгорнув масові розстріли української інтелігенції, офіцерів, діячів Центральної Ради. Місто жило в атмосфері страху, доносів і нічних “зачисток”.

Крейсер “Алмаз” — плавуча катівня

На рейді Одеського порту стояв крейсер “Алмаз”. Його команда, підконтрольна більшовикам, перетворила корабель на інструмент терору.

За спогадами сучасників, людей розстрілювали просто на борту або скидали в море. Тіла загиблих прибивало до берегів Ланжерона та Приморського бульвару.

“Алмаз” став моторошним символом революційної жорстокості.

У березні 1918 року війська УНР разом із німецькими союзниками вибили більшовиків з Одеси. Але миру не було.

Місто ще не раз переходило з рук у руки:

•  гетьманці
• Директорія
• Антанта
• денікінці
•  і зрештою — більшовики (1920)

 Українська Одеса боролася

Навіть у найтемніші часи тут діяли:

• українські школи
• “Просвіта”
• українські військові частини, зокрема 1-й Гайдамацький курінь

Та хвиля терору знищила більшість активістів — фізично або змусила до еміграції.

 Пам’ять міста

Сьогодні мирні вулиці Одеси пам’ятають гарматні залпи, крики приречених і чорні тіні з “Алмаза”. Саме тоді Одеса вперше відчула: боротьба за Україну — це не лише фронт, а й вибір у серці кожного.