За словами очільника Херсонщини в новому навчальному році за партами навчатимуться близько 1120 дітлахів. Серед них – 92 першокласники, у яких спогади про школу будуть повʼязані не з екраном монітора, а з безпечним закладом освіти.

В освітній системі Херсонщини відновлено норми закону після скасування наказу МОН №1112

Скасування наказу Міністерства освіти і науки України №1112, який запроваджував низку суперечливих норм, повернуло освітній процес на Херсонщині у правове поле та полегшило роботу місцевих педагогів. Усі ініційовані цим документом положення, що створювали значні виклики для прифронтового регіону, втратили чинність.

Ключовою проблемою, яку створював скасований наказ, була вимога до мінімальної наповнюваності дистанційних класів. Ця норма ставила під загрозу існування малокомплектних шкіл, особливо в умовах, коли більшість учнів Херсонщини через безпекову ситуацію змушені навчатися онлайн.

Зі скасуванням наказу №1112 було відновлено дію загальної норми Закону України «Про повну загальну середню освіту». Відтепер для відкриття класу, в тому числі й дистанційного, достатньо мати щонайменше 5 учнів. Це рішення було очікуваним в освітніх колах регіону, оскільки воно усунуло загрозу закриття шкіл та дозволило організувати навчальний процес відповідно до реальних умов і потреб громад.

Таким чином, повернення до законодавчо визначених норм стабілізувало роботу освітніх закладів Херсонщини, забезпечивши доступ до освіти для дітей незалежно від кількості учнів у класі.

Цей відеорепортаж розповідає про підготовку до нового навчального року в школах Херсонщини, висвітлюючи виклики та формати навчання в умовах війни, що безпосередньо стосується теми організації освітнього процесу в регіоні.

У новому навчальному році на Херсонщині буде працювати 171 навчальний заклад

Про ситуацію в освітній галузі Херсонської області  журналісти видання НОВАМЕДІА поспілкувалися з заступником начальника Херсонської обласної державної адміністрації Володимиром Клюцевським.

Пан Володимир повідомив, що у новому навчальному році в області буде працювати 171 навчальний заклад. Це на три менше ніж у минулому році. Дві херсонські школи і один навчальний заклад у Великоолександрівській громаді  призупинили свою роботу, так як  там критично мало учнів і вже кілька років не здійснюється набір до першого класу

«Учні навчального закладу у Великоолександрівській громаді будуть навчатися в інших школах громади,  також на роботу  переведені і педагоги», – наголосив він.

Переважна більшість шкіл буде працювати  дистанційно. Сім шкіл з першого вересня переходять на змішану форму навчання.  Це буде там, де створені безпекові умови для навчання дітей. Ще один навчальний заклад області  перейде на змішану форму з першого жовтня. Там завершуються ремонтно-будівельні роботи.

Також в цих школах всі учні з 1по 11 клас будуть безкоштовно харчуватися.  Повноцінне харчування буде там, де збереглися харчоблоки, в інших – буде буфетна система. Це програма Уряду, вона діє саме для прифронтових громад України.

Школи з тимчасово окупованої території Херсонщини будуть працювати без змін: за дистанційною формою

У таких школах, із забезпеченням безпекових заходів, навчаються і діти, які перебувають на тимчасово окупованій території. Також діти, які зараз перебувають в Європі, можуть навчатися в херсонських школах. Здобувати освіту в європейських країнах і  вдома.

Є тенденція, коли  батьки переводять своїх дітей на навчання у школи за своїм місцем перебування як ВПО. У багатьох є бажання, щоб їх діти навчалися  не дистанційно, а очно.

 Володимир Клюцевський наголосив, що після відміни дії наказів МОН все повернулося до ситуації, яка була до прийняття цього наказу.

На Херсонщині готуються до часткового відновлення очного навчання

«У відносно безпечних громадах Херсонської області, розташованих на відстані понад 40 кілометрів від лінії фронту, триває активна підготовка до запровадження змішаної форми навчання у новому навчальному році», – про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

Олександр Прокудін зазначив, що на першому етапі планується відновити роботу восьми шкіл та одного дитячого садка, що дозволить повернути за парти близько 1120 дітей. Особлива увага приділяється першокласникам — 92 дитини зможуть розпочати свій освітній шлях безпосередньо у класах, а не перед моніторами комп’ютерів.

Під час війни не треба займатися ліквідацією та скорочення навчальних закладів

Експерт з питань освіти Асоціації міст України Михайло Гончар наголошує, що люди, які через війну покинули свої домівки повинні знати, що після повернення в їх населеному пункті буде і школа, і дитячий садочок.

«Закінчиться війна і люди почнуть потрохи повертатися додому. А куди вони будуть повертатися, якщо зараз в селах позакривати всі школи та дитячі садочки? Яка у людей буде мотивація до повернення?», – розмірковує Михайло Гончар.

Тому представники Асоціації міст України постійно наголошували, що під час війни не треба займатися ліквідацією та скороченням навчальних закладів. Бо це проблему не вирішує, а може привести до соціальної напруги, оскільки багато вчителів можуть залишитися без роботи.

З 1 вересня 2025 року держава припинить фінансувати малокомплектні школи

З 1 вересня 2025 року Міністерство освіти і науки України припинить фінансування з освітньої субвенції шкіл (окрім початкових), де навчається менше 45 учнів. Через рік, з 1 вересня 2026 року, цей поріг зросте до 60 учнів. Це рішення, підтверджене МОН, спрямоване на оптимізацію витрат та покращення якості освіти.

Основною причиною таких змін є висока вартість навчання одного учня в малокомплектних закладах. За даними міністерства, якщо у міських школах середні витрати на одного учня становлять 24,4 тис. грн на рік, то у сільській місцевості ця цифра зростає до 30,4 тис. грн. У деяких невеликих школах вартість навчання може перевищувати 51 тис. грн, що є значним навантаженням на державний бюджет.

Доля шкіл – у руках місцевої влади

Незважаючи на припинення державного фінансування, остаточне рішення про закриття, реорганізацію чи подальше функціонування малокомплектних шкіл залишається за засновниками — місцевими громадами. Вони матимуть кілька варіантів дій:

• Фінансувати з власного бюджету: громади можуть взяти на себе повне утримання таких шкіл, якщо вважають їх збереження пріоритетним.
• Організувати підвезення учнів: альтернативою є підвезення дітей до найближчої більшої, опорної школи.

Для підтримки останнього варіанту держава посилює закупівлю шкільних автобусів. У 2023-2024 роках на ці потреби було виділено по 1 мільярду гривень, а на 2025 рік заплановано збільшення фінансування до 1,6 мільярда гривень.

Що буде з вчителями?

Питання працевлаштування педагогічних працівників зі шкіл, що підпадуть під реорганізацію, також вирішуватиметься на місцевому рівні. Очікується, що вчителям пропонуватимуть посади в опорних школах, куди підвозитимуть учнів.

Точна кількість закладів освіти, яких торкнуться нові правила фінансування, буде відома після збору статистичних даних напередодні 2025/2026 навчального року.