Селекційна робота по створенню неперевершених «херсонських помідорів» – одним із важливих напрямів роботи Інституту зрошуваного землеробства НААН

Коли ми говоримо «херсонські помідори», то до слова неперевершені і додати нічого. На Херсонщині до них особливе ставлення — тут їх не просто вирощують ледь не для всієї країни, а й займаються селекцією в Інституті зрошуваного землеробства НААН.

Ця провідна наукова установа працює над розв’язанням фундаментальних і прикладних завдань ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях, і селекція помідорів є одним із пріоритетних напрямків.

Про різновиди помідорів (томатів), однієї з найпопулярніших овочевих рослин, плоди якої мають неперевершений смак, є цінним продуктом харчування завдяки значному вмісту вітамінів, мінеральних і біологічно активних речовин, та селекційну роботу їх створенню, читайте на сайті

Овочі — найцінніше природне цілорічне джерело вітамінів і мінералів для людського споживання, відтак вони є найбільш вирощуваними і споживаними на планеті. До того ж розмаїття овочевих форм, видів, кольорів дозволяють нам отримувати безліч позитивних емоцій і можливостей для творчості.

Обсяг світового виробництва овочів і баштанних культур 2019 року оцінюється галузевими експертами в 1130 млн тонн. Галузь демонструє динамічне зростання: з 1993 року обсяг виробництва збільшився понад удвічі. При цьому посівні площі збільшилися з 34,2 млн га до 58,2 млн га, приріст урожайності перевищив 25% (в середньому 15-20 т/га). Переважну більшість овочевих і баштанних культур вирощують у відкритому ґрунті. Поки теплична продукція займає на рівні чверті вирощуваних площ, однак через невідворотні зміни клімату і дефіцит вологи цей сегмент відчутно збільшується.

Як ви гадаєте, який овоч найбільш популярний у світі? Не картопля, як вважає більшість наших співвітчизників, і не цибуля, морква та капуста — різновидів яких сила-силенна. А його світлість — сеньйор помідор (назва «помідор» вживається у вітчизняній науковій термінології). І хоч біологічно плоди помідора (або томата), є ягодами, тим не менш вирощує і споживає їх людство найбільше, і саме як овочі.

Кому томат, а кому сеньйор помідор

Батьківщиною помідора вважають Центральну і Південну Америку, тут і донині можна зустріти дикі й напівкультурні форми помідорів. Одомашнили їх мексиканці, назвавши «чі-томатль» («великий фізаліс»). За доби ацтеків помідори додавали до соусів, смажили, тушкували і навіть сплачували ними данину.

До Європи цю рослину 1498 року завіз Христофор Колумб, насамперед вони потрапили до Іспанії і Португалії. Європейці скоротили їхню назву до «томат». Перші описи рослини походять з Італії початку 16 ст. Друга назва — помідор, виникла 1544 року, коли італійський ботанік та лікар (іменем якого, до речі, названий рід квіткових рослин Matthiola) П’єтро Андреа Матіолі у своєму описі рослини назвав її «Pomo d’oro» (золоте яблуко). Невдовзі 1554 року він ввів латинський термін «Mala aurea», що має такий самий переклад. До речі, слово «сеньйор» (від лат. senior, старший) — підкреслено ввічливе звернення іспанською і португальською, на кшталт українського «пан». Хіба якось інакше можна було би назвати цю благородну рослину, ніж сеньйор помідор, із ввічливості до давніх популяризаторів цього овоча в Європі.

Упродовж 17-18 ст. помідори використовували насамперед як декоративні. У Північній Америці вони тривалий час вважалися смертельно отруйними. Як би там було, а відома легенда про те, що зі згоди англійського короля Георга III цими «червоними ягодами» намагалися «отруїти» борця за незалежність США Джорджа Вашингтона, який вдало пережив «замах», виявилась створеною 1959 року вигадкою. Уже наприкінці 18 ст., згідно з енциклопедією «Британіка», вживання плодів помідорів в їжу стало звичним і буденним.

Помідор (томат) — одна з найпопулярніших овочевих рослин, плоди якої мають неперевершений смак, є цінним продуктом харчування завдяки значному вмісту вітамінів, мінеральних і біологічно активних речовин. Зокрема, лікопен, що міститься в плодах, є потужним антиоксидантом, антиканцерогеном, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, сприяє захисту організму від дії радіоактивних елементів.

Свіжі помідори і томатний сік корисні при загальному занепаді сил, погіршенні пам’яті, анемії, гіпертонії, астенії і гастритах зі зниженою кислотністю. Помідори нормалізують обмінні процеси, активують мозкову діяльність, нормалізують діяльність шлунково-кишкового тракту, покращують роботу печінки, нирок і допомагають зберегти зір у похилому віці.

Ця цінна овочева рослина вирощується у світі на площі 4,76 млн га, і, як було сказано, валовий збір перевищує 180 млн тонн. В Україні площа під помідором за останні п’ять років становила 84-93 тис. га. Промислове виробництво зосереджено, в основному, в степовій (65%) та лісостеповій (22%) зонах країни.

У сучасному сільськогосподарському виробництві сорт виступає самостійним фактором інтенсифікації системи землеробства. Разом з науково обґрунтованою індустріальною технологією, вибір сорту вирішує долю високих і сталих урожаїв. У сучасних економічних умовах виробники все більше уваги приділяють новим високотехнологічним сортам і гібридам помідора, переважно закордонної селекції. На їхньому використанні базуються енергоощадні технології вирощування томатної продукції. Попит на томатопродукти, особливо на якісні, зберігається стабільно високим, що стимулює збільшення потужностей виробничих і переробних підприємств. Використання високоякісного насіння нових конкурентоздатних сортів і гібридів дає змогу збільшити виробництво овочів на 20-30%, показники якості поліпшити на 50-60%.

Селекція: сорти та гібриди

Питання селекції помідора є напрочуд актуальними в умовах сьогодення, наголошує провідний науковець Інституту зрошуваного землеробства НААН, кандидат с.-г. наук Юлія Люта, яка безмежно віддана впродовж 20 років селекційній роботі з цією культурою.

Серед вітчизняних наукових установ, зазначає наша співрозмовниця, селекційну роботу з культурою помідора проводить Інститут овочівництва і баштанництва НААН і його дослідні станції, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Інститут садівництва, Черкаська ДСГДС ННЦ «Інститут землеробства НААН», фірма «Наско».

Серед іноземних лідерів в галузі селекції цієї культури слід назвати компанії Enza Zaden, Bejo Zaden, Nunhems, Syngenta Seeds, Nicherson-Zwaan (Нідерланди), United Genetics, Seminis Vegetable Seeds, Harris Moran Seed Company, Heinz Seed, Lark Seeds (США), SEMO (Чехія), фірми Villemorin, Clause VS (Франція), Придністровський науково-дослідний інститут сільського господарства, Інститут генетики АНРМ (Молдова) та ін.

Виробники товарної продукції віддають перевагу гібридам помідора і практично не використовують сортове насіння. Так, гібриди відрізняються високою врожайністю, плоди дуже щільні, м’ясисті, мають високу транспортабельність. Сорти поступаються за продуктивністю, але сортові плоди відрізняються кращими смаковими якостями — мають більш високий вміст сухих речовин, цукрів, вітаміну С.

Результати багатьох досліджень свідчать про, на жаль, недостатню кількість сортів помідора вітчизняної селекції, які могли би конкурувати з зарубіжними аналогами. На виробничих площах відсутні гібриди вітчизняної селекції помідора. Щодо сортового розмаїття цієї культури, до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні 2015 року було внесено 343 сорти і гетерозисні гібриди, із них лише 78 вітчизняних (22,7%); 2016-го — 414, з них 104 вітчизняні (25 %); 2017-го — 464, із них вітчизняних — 117 (25%), 2020 року — 520, з них вітчизняних — 144 (28%), 2021 рік — 518, з них вітчизняних — 80 (15%).

Різновиди помідорів

Насамперед, розрізняють сорти детермінантного та індетермінантного типів.

Кущі детермінантного типу мають обмежений ріст. Їхня характерна особливість у тому, що ріст основного пагону закінчується суцвіттям (китицею). Більшість детермінантних сортів та гібридів мають ранні строки дозрівання. Основний період плодоношення у них, як правило, короткий — до 4 тижнів.

Індетермінантні сорти і гібриди характеризуються тим, що рослини здатні рости і плодоносити за сприятливих умов як багаторічні рослини (мають певну схожість з ліанами). Висота кущів, практично не обмежена, але зазвичай — більше 2 м. На практиці у відкритому ґрунті у таких рослин слід відщипувати верхівки після 5-7 сформованих китиць, щоби плоди мали змогу вчасно достигнути. У тепличних умовах помідорні ліани ростуть набагато довше за ґрунтові (навіть до року), тому кущі по мірі росту просто закручують у кільце, без відщипування верхівки.

За строком дозрівання розрізняють ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі сорти. За способом використання — салатного призначення, для переробки на томатопродукти (томатний сік, томат-пасту, для в’ялення, сушіння, заморожування і консервування).

Завдання селекціонера

Селекційний процес будується за вимогами напрямків використання овочевої продукції, тобто здійснюється пошук та оцінка ознак, необхідних для задоволення певних потреб. Сорти і гібриди помідора для споживання у свіжому вигляді (так звані салатні сорти) мають плоди округлої, плескато-округлої, грушовидної, серцеподібної, конусовидної форми, слабо- та сильноребристі. Маса плодів може бути 10-20 г у сортів черрі, до 700-800 г у крупноплідних сортів-гігантів. Колір плодів може бути найрізноманітнішим — від червоного, рожевого, помаранчевого, жовтого до чорного та білого, є плоди з багатокольоровим смугастим забарвленням також від жовтого до синьо-зеленого відтінків.

Підбір вихідного матеріалу для подальшої селекційної роботи, як правило, базується на детальному вивченні господарсько-цінних якостей: урожайності, терміну достигання, товарності, якості продукції, стійкості рослин до умов вирощування, хворобам, шкідникам тощо. Потім встановлюють доцільність його використання у подальшій роботі. Лише за наявності переліку позитивних ознак у рослин їх можна використовувати у селекційній роботі в якості батьківських форм. За допомогою доборів та оцінки за нащадками добирається комплекс ознак, що успадковується. Створений необхідний вихідний матеріал схрещується для оцінки його комбінаційної та рекомбінаційної здатності. Багаторазові добори спрямовані на створення зразків, що володіють комплексом цінних господарських ознак.

40 років селекційної роботи

В Інституті зрошуваного землеробства НААН селекційна робота з культурою помідора ведеться з 1981 року. Метою цієї роботи є створення нових сортів і гібридів з високою продуктивністю та якістю плодів, придатних для механізованого збирання, адаптованих до умов півдня України. Впродовж наступних десяти років у співавторстві з науковцями Черкаської дослідної станції були створені нові сорти помідора: Дебют, СХ-1, СХ-2, СХ-З, СХ-4.

Сорти і гібриди помідора для механізованого збирання повинні мати комплекс специфічних ознак: дружність достигання, фізико-механічні властивості плодів, високу їхню товарність та якість.

Новостворені сорти мають відповідати моделі сорту: потенційна врожайність 80-100 т/га, сорт промислового типу, адаптований до умов півдня України, з високою дружністю достигання (наявність на момент збирання не менше 75% стиглих плодів); товарність плодів — 85-95%, зберігання товарних якостей на рослині впродовж 20-25 днів після масового достигання, плоди з відповідними фізико-механічними властивостями: питомий опір на роздавлювання — не менше 70 г на 1 г маси, міцність шкірки — не менше 140 г/мм2 при проколюванні; зусилля на відрив плода — 1,2-2,2 кг; вмістом у плодах сухої речовини 5,6-6,0%, цукру — 3,5-4,0%, вітаміну С — понад 22 мг/100г, відходів (шкірка, насіння, целюлоза) — 4,5-5,5%, рН соку — 4,2-4,4, а також кислотний індекс (відношення цукор/кислота) — не менше 7.

На даний час за результатами багаторічної роботи створено низку нових сортів помідора, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Наведені нижче сорти помідора — інтенсивного типу, чутливі до високого рівня агротехніки, зрошення. Рекомендуються для вирощування у відкритому ґрунті у зонах Степу і Лісостепу України.

Сорт Наддніпрянський 1 — за строком дозрівання середньоранній, вегетаційний період 105-109 днів. Рослина детермінантна, середньорозгалужена. Плоди яйцевидні, масою 60-75 г, м’ясисті, за достигання червоні, без зеленої плями біля плодоніжки, плодоніжка без колінця. Плоди добре тримаються на рослині, не осипаються. Транспортабельність — добра. Урожайність плодів за умов зрошення 65-85 т/га, товарність — 85-90%. Стійкий до основних хвороб. Універсального призначення. Придатний для комбайнування. Рекомендується для цільноплідного консервування та переробки на томатопродукти. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України з 2007 р.

Сорт Кіммерієць — за строком дозрівання середньоранній, вегетаційний період 104-108 днів. Рослина детермінантна, середньорозгалужена. Плоди грушовидної форми, за достигання червоні, масою 50-60 г, щільні, м’ясисті, не розтріскуються, без зеленої плями біля плодоніжки, плодоніжка без колінця. Транспортабельність добра. Урожайність плодів за умов зрошення становить 75-90 т/га, товарність — 85-92%. Стійкий до основних хвороб. Рекомендується для цільноплідного консервування та переробки на томатопродукти. Придатний для комбайнового збирання плодів. У Реєстрі сортів рослин України з 2007 р.

Сорт Сармат — середньостиглий, тривалість вегетаційного періоду 112-117 днів. Рослина детермінантна, висота 60-65 см, середньорозгалужена. Плоди — кутасті (індекс 1,2), за достигання червоні, 2-3 камери, розташування камер — правильне; без зеленої плями у плодоніжки, масою 100-110 г, м’ясисті, щільні, не розтріскуються, мають добру транспортабельність. Загальна врожайність за умов зрошення — 70-90 т/га, товарність плодів — 89-93%. Сорт відносно стійкий до основних хвороб. Має універсальне використання: для приготування салатів, виготовлення томат-продуктів, заморожування, в’ялення, сушіння. Придатний для комбайнового збирання плодів. Занесений до Реєстру сортів рослин з 2009 р.

Сорт Інгулецький — середньостиглий, вегетаційний період 112-117 днів. Рослина детермінантна, середньорозгалужена. Плоди овальні, за достигання червоні, масою 80-100 г, м’ясисті, щільні, без зеленої плями біля плодоніжки, плодоніжка без колінця. Транспортабельність добра. Плоди добре тримаються на рослині, не осипаються. Урожайність плодів за зрошення 70-95 т/га, товарність — 90-95%. Стійкий до основних хвороб. Універсального призначення: для приготування салатів, консервування, виготовлення томат-продуктів (томат-паста, кетчуп), соління. Сорт придатний для комбайнового збирання плодів. У Реєстрі сортів рослин з 2009 р.

Сорт Тайм — середньоранній, вегетаційний період 105-108 днів. Рослина детермінантна. Плоди округлої форми, за достигання червоні, масою 75-85 г, середньої щільності, кількість камер 3-4, зелена пляма біля плодоніжки зникає за повного достигання, плодоніжка без колінця. Транспортабельність помірна. Урожайність плодів при зрошенні 65-75 т/га товарність — 82-88%. Стійкий до основних хвороб. Призначений для споживання у свіжому вигляді та переробки на сік. Занесений до Реєстру сортів рослин з 2010 р.

Сорт Легінь — середньоранній, вегетаційний період від масових сходів до початку дозрівання складає 110-112 днів. Рослина детермінантна, висотою 50-55 см, добре облистнена. Плоди — еліптичної форми (індекс 1,15), за достигання червоного кольору, камер — 2-3, без зеленої плями у плодоніжки, масою 65-70 г, не розтріскуються, мають високу транспортабельність. Сорт дає високі врожаї за високого рівня агротехніки, зрошення. Урожайність за умов зрошення складає 75-100 т/га, товарність — 90-96%. Відносно стійкий до Alternaria solani, Phytophthora infestans. Придатних для комбайнування. Універсального призначення: для приготування салатів, консервування, виготовлення томат-продуктів (томат-паста, кетчуп), соління. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2013 р.

Сорт Кумач — середньостиглий, вегетаційний період 112-116 днів. Рослина — детермінантна, висотою 60-65 см, прямостояча, формує значну листкову поверхню. Плоди овальної форми (індекс плода — 1,2), за достигання червоні, камер — 2-3, масою 68-72 г, щільні, без зеленої плями біля плодоніжки, плодоніжка без колінця. Транспортабельність добра. Урожайність плодів за зрошення 70-85 т/га, товарність 92-96%. Стійкий до основних хвороб. Придатний для комбайнового збирання плодів. Призначення сорту — виготовлення томат-продуктів (томат-паста, кетчуп), консервування, соління, заморожування, в’ялення, сушіння. В Реєстрі сортів рослин України з 2014 р.

Сорт Ювілейний — середньоранній, вегетаційний період 106-108 днів. Рослина детермінантна, висотою 65-70 см, прямостояча, середньорозгалужена. Плоди оберненояйцеподібної форми, (індекс плода — 1,2), за достигання червоні, камер — 2-3, масою 100-120 г, щільні, без зеленої плями біля плодоніжки, плодоніжка без колінця. Транспортабельність добра. Урожайність плодів за зрошення 80-100 т/га, товарність — 90-96%. Стійкий до основних хвороб. Придатний для комбайнового збирання плодів. Універсального призначення: для приготування салатів, виготовлення томат-продуктів (томат-паста, кетчуп), соління, заморожування, в’ялення. Занесений до Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в України з 2020 р.

* * *

На завершення слід сказати, що у 2021 рік вітчизняна аграрна наука ввійшла як з новими можливостями та перспективами, так і з новими викликами. Для України як провідного світового агровиробника та експортера дуже важливо мати прогресивну галузь селекції і насінництва. Адже забезпечення аграріїв якісним насінням — це майже 90% успіху в отриманні високого врожаю, особливо на тлі зміни погодно-кліматичних умов. А роль України в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки накладає ще більшу відповідальність за створення сприятливих умов розвитку галузі як на державу і науковців, так і представників насіннєвої галузі й агровиробників. Тож нехай цьогорічна нива буде щедрою на врожай!

За даними тих самих аналітиків, помідорів у світі виростили 180,77 млн тонн, і провідними виробниками є Нідерланди, Мексика, Китай, Індія та Єгипет. Для порівняння, об’єми виробленої цибулі (в голівках), яка посідає другу сходинку рейтингу популярності, отримали на рівні 100 млн тонн.

Тож розпочати овочеву тему ми вирішили саме з помідорів, які зажили доброї слави в нашій національній кухні, а отже на присадибних ділянках і промислових ланах. Яскраві, соковиті, нестримно смачнючі із цукровим відблиском на зламі — вони самі просто просяться до рота прямо на полі.