Співробітники Херсонського державного аграрного університету повернулися з експедиції до Ягорлицької затоки, де разом з молоддю досліджували можливості створення на півдні України ферм з вирощування мідій та устриць.

У результаті досліджень науковці стверджують, що північно-західна частина Чорного моря України, зокрема Херсонщина, могла б добре заробляти на виробництві таких морепродуктів.

«Ми можемо споживати свої, чорноморські, мідії та устриці, вирощені на спеціальних фермах, — зазначає виконуючий обов’язки завідувача кафедрою водних біоресурсів та аквакультури ХДАУ кандидат біологічних наук, доцент Павло Кутіщев. — Вирощування мідій та устриць є перспективною галуззю у країнах, які мають вихід до Чорного моря. Статистично доведено, що жителі України можуть споживати близько 140 тисяч тонн мідійної продукції на рік, але цей ресурс задовольняє чилійська продукція».

Мідійна ферма складається з системи горизонтальних канатів, підвішених у воді буями, на яких і «осідають» молюски. Коли мідії виростають до потрібних розмірів, їх збирають.

Фахівці переконані, що акваторія Чорного моря на півдні України є придатною для створення таких ферм завдяки сприятливим кліматичним умовам, наявності значної кількості природного корму для мідії, а також можливості отримувати високі врожаї.

До того ж вирощування мідій вигідне не тільки з економічного, але й з екологічного боку.

«Одна мідія фільтрує близько 50 – 100 літрів води на добу, — зазначає Павло Кутіщев. — Коли в Чорному морі було багато поселень мідій, його прозорість сягала 20 метрів. Зараз у кращих місцях вона не перевищує 5 метрів. Причина в тому, що у 1950-х роках до нас із баластними водами потрапив хижий молюск рапана, і кількість мідій у Чорному морі суттєво зменшилася, а море втратило природну можливість самоочищуватися».

Цікаво, що у 70-80-ті роки на півдні України вирощували мідій. Цим займалися фахівці із Криму, Одеської та Херсонської областей. Проте зараз марикультура в державі розвивається дуже повільно. Серед основних причин: заплутана нормативно-правова база та бюрократичні перешкоди: підприємці й фермери просто не ризикують братися за таке виробництво. Експерти вважають, що потрібна підтримка на законодавчому рівні, лізингова програма та можливість орендувати території під плантації на тривалий термін.