Впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося шосте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування.

Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних вебсайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження, а також детальний аналіз показників Херсонської міської ради за 2018 рік. Активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні 2019 року і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року.

В цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення Індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68% відсотків. Якщо в 2014 році лише два міста (Івано-Франківськ і Суми) оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності (всі решта були з низьким рівнем публічності), то в 2018 році таких міст нараховується аж дев’ятнадцять, а Івано-Франківськ першим увійшов до переліку публічних міст.

Усі ці роки лідери рейтингу лишаються незмінними, тоді як список аутсайдерів є менш визначеним. Івано-Франківськ, Київ, Луцьк і деякою мірою Вінниця демонструють найбільшу сталість у впровадженні принципів публічності, Полтава і Черкаси помітно програють конкуренцію іншим містам.

Міській раді Івано-Франківська вдається зберігати лідерські позиції завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу мешканців міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних. До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя.

У 2018 році Херсонська міська рада зайняла 12 місце у рейтингу Індексу публічності органів місцевого самоврядування із загальним показником 69,2%. Порівнюючи результати вимірювання з минулими роками, можна стверджувати, що рівень відкритості, прозорості та підзвітності муніципалітету зростає, хоч і повільними темпами. У 2017 році показник публічності Херсонської міської ради становив 66,8%, що дозволило посісти 11 місце у загальному рейтингу, у 2016 році місто займало 14-ту сходинку (56%), у 2015 – 10-ту (55%).

В розрізі окремих суб’єктів владних повноважень середній рівень публічності депутатів виріс значно більше, ніж показники міських голів і виконавчих органів. Особливо зміни стали помітними після зменшення кількості депутатів і суттєвого оновлення складу місцевих рад у 2015 році. З 15-ти міст, де депутатський корпус в 2014 році оцінювався нами як непублічний, в 2018 році таких не залишилося жодного.

Депутати Херсонської міської ради у 2018 році опинилися на тринадцятій сходинці Індексу публічності з результатом вимірювання 68,5 %. Це найвищий показник за останні роки, однак найнижча позиція у рейтингу: у 2017 році показник публічності становив 65% (дванадцята сходинка), у 2016 – 56 % (десята сходинка), а у 2015 – 55% (шоста сходинка). Вочевидь, інші міста активніше впроваджують практики публічності у своїй діяльності.

Як і в попередні роки, на сайті міської ради відсутня повна інформація про місцевих депутатів: номери телефону, електронна пошта, біографічні дані, декларації про майно, доходи і витрати тощо. Водночас на сайті оприлюднено склад депутатських фракцій, місце і час прийому виборців.

Ведеться відеотрансляція пленарних засідань ради, що дозволяє всім бажаючим спостерігати за роботою місцевих обранців в онлайн режимі.

Відео засідань можна переглянути у YouTube. Стенограми чи аудіо-трансляції роботи ради відсутні. Мешканці міста мають можливість бути присутніми на засіданнях ради особисто, це передбачено регламентом та процедурою запису. Також на сайті ради публікуються рішення, прийняті на засіданнях.

Радою затверджено рішення про строки проведення щорічних звітів депутатів перед виборцями, а також на сайті розміщено графік звітувань. За 2018 рік відсутні 12 звітів депутатів ради.

Виконавчі органи найбільш публічні у Івано-Франківській (83,2%) і Луцькій (82,3%) міських радах. Трійку аутсайдерів посідають Черкаси (54%), Ужгород (53%) та Рівне (53%).

Не перший рік найнижчий показник прозорості серед трьох об’єктів дослідження демонструють виконавчі органи Херсонської міської ради. За результатами вимірювання Індексу публічності 2015 року виконавчі органи Херсона посідали передостаннє місце в рейтингу серед 22 міст із показником 47 %. У 2016 прозорість виконавчих органів також становила 47 %, у 2017 – 57 %, у 2018 – 61,5 %. Як і попередні роки персональний склад виконкому представлений на сайті ради у формі списку, де відсутні біографічні дані його членів, декларації про майновий статус чи посилання на них на сайті НАЗК. Не оприлюднена інформація про повноваження виконавчого комітету на сайті ради. Водночас на сайті оприлюднюється інформація про місце та час засідання виконкому, а також публікуються проекти рішень. Щоб потрапити на засідання виконавчого комітету, достатньо записатися перед початком, що дозволяє бути присутнім на ньому. При комунальних підприємствах відсутні наглядові ради.

Виконавчі органи особисто не звітують про свою діяльність безпосередньо перед територіальною громадою, така практика не є розповсюдженою. Також не забезпечено можливості ознайомитися з узагальненими звітами виконавчих органів на офіційному сайті ради. Проте з метою координації взаємодії виконавчих органів із засобами масової інформації, об’єднаннями громадян створено спеціальний виконавчий орган – відділ громадських зав’язків, який забезпечує інформування територіальної громади міста про діяльність виконавчих органів на офіційному сайті міської ради.

Серед міських голів очолили рейтинг Індексу публічності 2018 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків і очільник Житомира Сергій Сухомлин.

Залишається незмінною тенденція, при якій із трьох суб’єктів владних повноважень Херсонської міської ради найбільший внесок до загального показника індексу публічності робить міський голова. У 2018 році прозорість, відкритість та підзвітність його діяльності було оцінено у 78,9%, що класифікується як задовільний рівень. Однак якщо порівнювати цей результат з минулорічним, то у 2017 році міський голова демонстрував вищий показник публічності – 81% та, згідно методології оцінювання, мав статус публічної головної посадової особи місцевого самоврядування.

Інформування громадян про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, а також про виконання місцевих цільових програм відбувається шляхом їх розміщення на офіційному сайті міської ради в розділі «Нормативні акти». В розділі «Публічна інформація» можна знайти річні звіти міського голови за 2016, 2017 та 2018 роки, а також він звітує перед громадою в ефірі Суспільного за результатами діяльність кожного року. Але міський голова не звітує перед міською радою про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами ради. Натомість звітує перед радою про роботу виконавчих органів.

Серед позитивних змін виділяємо публікацію у повному обсязі протоколів містобудівної ради; оприлюднення переліку земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови тощо. Продовжує функціонувати проект херсонського міського голови “Відкритий бюджет” (http://mvk.kherson.ua), де можна знайти актуальну інформацію про виконання бюджету, державні закупівлі, цільові програми, надіслати звернення та прийняти участь в опитуванні.

Міська рада використовує систему електронних закупівель PROZORRO. За період з жовтня 2017 року і до кінця 2018 року головними розпорядниками коштів та комунальними підприємствами міста було проведено 544 процедур публічних закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів міського бюджету. Всі вищеперераховані процедури здійснювались через систему PROZORRO.

На противагу цьому, дещо погіршилася ситуація із оприлюдненням інформації. Наприклад, у форматі відкритих даних не вдалося виявити переліку перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту. Виконавчі органи Херсонської міської ради продовжують надавати доступ до відкритих даних лише фрагментарно, розміщуючи їх на різних ресурсах, що ускладнює пошук необхідної інформації.

Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна.

Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.

Більш детальну інформацію про показники публічності кожного з 24 досліджуваних муніципалітетів можна знайти на сайті Індексу публічності: 

Довідково: Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України. У 2019 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей. Проект реалізовується уже шостий рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Система показників Індексу публічності розроблена на основі положень українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері публічності муніципальної влади. Результатом проведеної кампанії є публікація щорічного всеукраїнського дослідження – «Індекс публічності місцевого самоврядування 2018».