Через невизначеності, прогалини та відсутність чітких норм у законодавстві, корупційні інтереси чиновників різного рівня, багаторічну дію мораторію, коли землю не можна законним шляхом купити/продати, аграрії (як великі підприємства, так і малі та середні фермери) стають мішенню для рейдерів.

Про варіанти захоплення земель і майна, які є найбільш поширеними, та способи захисту від них, розповідають директор охоронної компанії «Гайдамаки» Сергій Баличев та юрист Руслан Дашицький.

1. Фальсифікація та підробка документів через державних реєстраторів

На жаль, непоодинокими є випадки, коли рейдери за допомогою «нечистих на руку» реєстраторів переоформляють договори оренди на свою фірму, змінюючи при цьому записи в Держреєстрі. Рейдери з’являються на полі, коли прийшов час збирати врожай, і збирають його, пред’являючи поліції витяги з Держреєстру.

У такому випадку миттєво припинити факт рейдерства, коли чужа техніка (часто під охороною «тітушок») збирає врожай, практично неможливо, проте відстоювати власні інтереси можна. Для цього варто подавати судові позови щодо визнання недійсними договорів оренди, укладених з фірмами-рейдерами. Прецеденти, коли суд виносить судові ухвали на користь позивача, є.

2. Договори оренди не були зареєстровані у Держреєстрі

Трапляється, що фермер – в основному через незнання – не вносить договори оренди землі до електронної бази Держреєстру з речових прав на нерухоме майно, а підписує їх виключно на папері. Рейдери користуються подібною необізнаністю і реєструють договори оренди на себе, отримуючи можливість проводити роботи «на своїх» ділянках.

Необхідно відстоювати власне право на користування землею у суді, подавши позовну заяву про визнання недійсними договорів оренди, зареєстрованих рейдерами і, звичайно, не нехтувати консультаціями юристів з земельного права.

3. Шантаж або інформаційний терор

Рейдери (зібравши попередньо необхідну для шантажу інформацію, в т.ч. це може бути інформація про наявну чи прострочену кредиторську заборгованість, боргові зобов’язання, активи тощо) починають шантажувати власника, погрожувати йому, надсилаючи електронні листи та телефонуючи. Очікується, що під тиском власник погодиться на пропоновані йому умови «добровільного відходу».

Вихід – зафіксувати отримувані погрози (зробити скріншоти листів, записати телефонні розмови на диктофон) і звернутися із заявою до поліції.

4. Силове захоплення господарства або «чорне» рейдерство

Є найбільш небезпечним і характеризується ретельною попередньою підготовкою рейдерів. На територію підприємства приїжджають «тітушки» у супроводі юристів із сфальсифікованим судовим рішенням або договором. За допомогою представників державних органів (виконавча служба, поліція) та маючи неправомірне судове рішення на руках, рейдери заходять на підприємство, захоплюють печатки, основні документи, призначають нового керівника і встановлюють повний контроль над підприємством.

Повернути назад втрачене майно у такому випадку надзвичайно складно. Тому кращим захистом є недопущення такої ситуації. Для цього треба періодично здійснювати необхідні превентивні заходи, а саме: договори оренди землі мають бути укладені згідно законодавчих актів з
реальними підписами пайовиків, кадастровими номерами та чітко вказаними строками дії, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також всі договори, які були укладені до 2013 року, обов’язково мають бути внесені до електронного реєстру.

Звичайно, неврегульованість законодавчої бази, відсутність закону про обіг сільгоспземель сприяють рейдерським атакам та захопленням чужого майна.

Проте і власники земель, і орендарі мають інструменти для протидії, і, головне, профілактики подібних випадків.