11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC.

“Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30-35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”, – зазначив Степан Кубів.

Проекти здійснюватимуться в двох морських портах:

• проект концесії в спеціалізованому морському порту “Ольвія” передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн;
• проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень.

Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%.

Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”, – додав Перший віце-прем’єр-міністр.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія – це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”.

Як відомо, новий законопроект про концесії (№8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні.

“Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон – це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”, – розповів Степан Кубів.

Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору.