За роки анексії Криму кожна друга політично вмотивована кримінальна справа на півострові – проти кримського татарина. Загалом проваджень 38, а адмінсправ за надуманими приводами – тисячі, говорять правозахисники.

Вісім років колонії суворого режиму – такий вирок суду в окупованому Криму щодо заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза вчергове шокував Україну. Російська влада звинувачує його в організації масових заворушень, що відбулись 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії “Русское единство”. Але до них в окупаційної влади півострова питань немає. Кримінальному переслідуванню піддаються лише ті, хто в той день вийшов захистити єдність України.

Масові “адмінки”

Кримінальна справа Ахтема Чийгоза – не єдина щодо кримських татар за останні три роки після анексії Криму. Для тиску на них російські правоохоронці використовують перевірені засоби. Затримання, арешти активістів, які не згодні з офіційною позицією влади. Зокрема, якщо говорити про адміністративні правопорушення, то здебільшого затримують за кількома статтями. Це участь у несанкціонованому мітінгу, одночасне перебування людей у громадському місці, що призвело до перешкоджання руху пішоходів або транспортних засобів і розміщення та розповсюдження екстремистських матеріалів у соцмережах.