Андрій Чвалюк написав, що використання окупованого півострова для так званої “соціальної підтримки ветеранів” російської агресії, “Крим послідовно трансформується у функціональний елемент” відповідної активності загарбників.

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА.

Вказується, що в умовах затяжної збройної агресії проти України санаторно-курортна та медична інфраструктура півострова, яка раніше була орієнтована на цивільне населення і туристичну сферу, системно переорієнтовується на потреби реабілітації так званих «ветеранів».

При цьому йдеться про цілеспрямоване вбудовування окупованої території в загальну модель воєнного та повоєнного забезпечення особового складу агресора.

Експерт АРК доводить, на підставі проведеного ним аналізу, що “розширення федеральних програм реабілітації учасників” російської агресії, які фінансуються за рахунок коштів Соціального фонду рф, супроводжується перерозподілом ресурсів, раніше призначених для цивільних соціальних виплат.

При цьому, за умов дефіциту реабілітаційної інфраструктури на території самої росії, Крим розглядається як резервна база, спрямована на “компенсацію перевантаження профільних установ” та на забезпечення хоча б мінімальної “пропускної спроможності системи воєнної реабілітації”.

Це проявляється через так звані “єдині цифрові платформи”, “національні стандарти заходів соціального супроводу”, та через “довгострокові плани розвитку мережі реабілітаційних і протезних центрів до 2028 року”.

Таким чином, резюмує експерт, “наслідки війни закріплюються у формі сталих державних інститутів” агресора, а Крим включається до них, “як обслужний ресурс”.

Констатується, що окупаційна “адміністрація” Криму “активно залучає місцеві санаторії та медичні заклади до лікування і реабілітації” військовослужбовців агресора, що “супроводжується фактичною мілітаризацією цивільної інфраструктури та пріоритетним обслуговуванням учасників війни на шкоду місцевому населенню, яке стикається з обмеженням доступу до планової медичної і санаторно-курортної допомоги”.

При цьому “економічний контур цієї інтеграції” передбачає концентрацію “багатомільйонних виплат з федерального бюджету” навколо осіб і структур, афілійованих з окупаційною “владою” та колишніми українськими політиками-перебіжчиками, що перетворює «реабілітацію ветеранів» на джерело сталих доходів для вузького кола бенефіціарів.

Війна, таким чином, постає чинником комерціалізації незаконно експропрійованої власності, констатує експерт АРК. Доцент Чвалюк додає, що “додатковим елементом інтеграції є кадрові та ідеологічні програми”, які посилюють зв’язок між воєнною агресією, соціальною політикою та механізмами контролю над територією.

Інтеграція півострова в «систему соціальної підтримки ветеранів» виконує одразу кілька функцій: розвантажує російську інфраструктуру, перерозподіляє бюджетні ресурси на користь воєнних потреб, створює економічні ренти для лояльних суб’єктів і закріплює тривалий мілітаризований характер окупованої території.

У сукупності, підсумовує експерт АРК, ці процеси свідчать, що Крим використовується не як об’єкт «соціальної турботи», а як інструмент забезпечення війни та її довгострокових наслідків.