Жінка, яка відкрила світові Соломію Крушельницьку: феномен Євгенії Барвінської

20.12.2025
65

20 грудня 1913 року, у день свого 59-річчя, відійшла у вічність Євгенія Барвінська — видатна піаністка, хорова диригентка та жінка, яка першою розгледіла талант легендарної Соломії Крушельницької.

Євгенія Барвінська. Фото: photo-lviv.in.ua

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

Родовід, що творив історію

Євгенія походила зі славетного священичого роду Любовичів. Її родинні зв’язки вражають:

Вона була рідною тіткою Герміни Любович (дружини Володимира Шухевича), а отже — двоюрідною бабусею Головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Разом із чоловіком, видатним просвітителем Олександром Барвінським, вона виховала шестеро дітей. Серед них — геніальний композитор Василь Барвінський, чия доля стала однією з найтрагічніших сторінок радянського терору.

Учениця школи Шопена

Євгенія була не просто аматоркою, а високоосвіченою музиканткою. Свій хист вона шліфувала у школі Кароля Мікулі — прямого учня великого Фридерика Шопена. Ця “шопенівська” лінія піанізму відчувалася у всьому, що вона робила: від приватних уроків до великої сцени.

Тернопіль: де народжуються зірки

Після переїзду до Тернополя Євгенія стала епіцентром культурного життя міста:

  • Жіночий рух: Заснувала при Церкві Різдва Христового товариство «Сестрицтво», що опікувалося бідними.
  • Хорове мистецтво: Створила жіночий хор, а згодом, разом із батьком Соломії Крушельницької, о. Амвросієм — славетний чоловічий хор «Боян».
  • Перша вчителька Соломії: Саме в хорі Євгенія помітила юну Соломію Крушельницьку. Вона стала її першою вчителькою гри на фортепіано та музичної грамоти, заклавши фундамент майбутньої світової слави «Вагнерівської діви».

Повернення до Львова та вічний спокій

У 1888 році Барвінські повернулися до Львова. Євгенія продовжувала диригувати, організовувати хори та популяризувати українську пісню. Вона була душею львівського «Бояна» у 1890-х роках.

Похована Євгенія Барвінська у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі. Її життя — це приклад того, як одна талановита жінка може змінити культурний ландшафт цілої країни, виховуючи геніїв та розбудовуючи громаду.