Вибори в Чехії: інтрига загострюється, коаліція проти Бабіша може здобути більшість

28.09.2025
236

За тиждень до парламентських виборів у Чехії політична напруга стрімко зростає.

Про це пише політичний оглядач Олексій Грєзєв, інформує НОВАМЕДІА.

 Останні соціологічні опитування вказують на реальну можливість того, що проєвропейські сили зможуть сформувати уряд і не допустять повернення до влади експрем’єра Андрея Бабіша, попри лідерство його партії ANO.

Поточний розклад сил

Згідно з останнім опитуванням, коаліція SPOLU, рух “Старости та незалежні” (STAN) і Піратська партія сумарно можуть отримати 91 мандат із 200 у нижній палаті парламенту. Водночас рейтинг партії ANO Андрея Бабіша останніми днями дещо знизився. Хоча її перше місце не викликає сумнівів, здатність сформувати дієздатну владну коаліцію залишається під великим питанням.

Дилема для Бабіша

Перед Андреєм Бабішем стоїть складне завдання. Існує два основні сценарії для формування уряду:

  • Формальна коаліція: Створення союзу з ультраправими з партії SPD, “автомобілістами” та, можливо, комуністами. Такий крок дав би математичну більшість, але водночас спровокував би жорстку критику як усередині Чехії, так і на міжнародній арені.
  • Уряд меншості: Формування однопартійного кабінету з негласною підтримкою від радикальних партій під час ключових голосувань. Цей варіант менш ризикований публічно, але створює вкрай нестабільну конструкцію, де кожне рішення залежатиме від політичних торгів.

Позиція опонентів

Проєвропейські сили — SPOLU, STAN та Пірати — категорично відкидають будь-яку можливість співпраці з ANO та ультраправою SPD. Їхня стратегія полягає у збереженні єдиного фронту, щоб переконати виборців у необхідності стабільного та проєвропейського уряду.

Вирішальним фактором на виборах стане те, які з менших партій, зокрема “автомобілісти” та комуністичний альянс Stačilo!, зможуть подолати виборчий бар’єр. Саме їхні результати визначать фінальну коаліційну арифметику, а питання про те, хто стане наступним прем’єр-міністром, вирішуватиметься не за формальним лідерством, а за реальною здатністю зібрати життєздатну більшість.