15 травня, відбулась зустріч представника Спеціальної моніторингової місії в Україні ОБСЄ, міжнародного спостерігача пана Мікеле Рікка з директором Департаменту економічного розвитку та торгівлі обласної державної адміністрації Дмитром Бутрієм.

Херсонська група СММ ОБСЄ виявила бажання поспілкуватися з керівництвом області щодо заходів для уникнення й залагодження конфліктів між різними церквами та релігійними групами й організаціями.

Між іншим, групу СММ ОБСЄ зацікавила діяльність Ради церков, заснованої нещодавно відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації №339 від 24 квітня 2018 року.

Дмитро Бутрій поінформував, що перше засідання Ради церков при ОДА відбулося 27 квітня 2018 року. До її складу увійшли 13 представників різних релігійних конфесій і деномінацій у Херсонській області й 4 представника від обласної державної адміністрації.

«Присутні на засіданні виразили своє бачення щодо подальшої спільної роботи на новоствореній платформі. Завдяки такому формату Рада церков і релігійних організацій стала майданчиком для узгодження актуальних питань сьогодення, місцем діалогу та порозуміння між релігійними напрямками. Також одним із напрямків роботи Ради є духовне виховання молоді й розвиток і підтримка сімейних цінностей», – зазначив Дмитро Бутрій.

Також він зауважив, що взяти участь у Раді церков при ОДА погодилися представники абсолютно всіх релігійних конфесій. Одностайно позитивно відреагували на запропоновану ідею щодо створення Ради, адже розуміють важливість унеможливлення будь-яких міжконфесійних конфліктів. Також важливо, що більшість підтримує ідею утворення Єдиної помісної української церкви.

На питання пана Мікеле Рікка щодо наявності в області конфліктів релігійного характеру й залучення представників релігійних організацій до просування тих, чи інших політичних сил Дмитро Бутрій запевнив:

«Жодного міжконфесійного конфлікту на Херсонщині немає. Зважаючи на те, що Херсонщина є прикордонною територією з окупованим Кримом, ще у 2014 році відчувалась певна напруга з боку потенційних інвесторів і туристів під час курортного сезону. Та завдяки плідній роботі з представниками громадських організацій, національних і релігійних товариств вже сьогодні можна запевнити, що на території Херсонської області панує економічна стабільність і безпека громадян».

Він розповів, що саме завдяки такій плідній роботі керівництва області з інститутами громадянського суспільства у 2017 році Херсонська область посіла одне з найвищих місць по темпам залучення інвестицій і стала рекордсменом по кількості туристів у літній курортний період.
Мікеле Рікк був приємно здивований висунутій з боку влади області ініціативі щодо створення Ради церков, адже таким чином вирішувати нагальні проблеми релігійних організацій і конфесій буде набагато простіше й швидше.

Довідка.
1 січня 2018 року в області зареєстровано 45 громадських організацій національних меншин і 938 релігійних організацій.
На Херсонщині представлено 97 релігійних громад Української православної церкви Київського патріархату, Українська православна церква у кількості 372 релігійні громади, Українська автокефальна церква – 44, Римо-католицька церква – 17. Більшість римо-католицьких громад перебувають у районах компактного проживання національних меншин: поляків та німців у Великолепетиському, Нижньосірогозькому, Чаплинському районах.
У селі Зміївці (Старошведське) Бериславського району діє єдина в Україні шведсько-лютеранська церква. Також на території області діють дві релігійні громади Вірменської апостольської церкви – у м.Генічеськ та у м.Херсоні, які задовольняють потреби представників вірменської національності.
Мережа мусульманських релігійних громад збільшується у Генічеському, Новотроїцькому, Чаплинському районах, оскільки вказані райони є місцями компактного проживання кримських татар та турків-месхетинців.
На території області зареєстровано 78 мусульманських релігійних громад, із них 57 Духовного управління мусульман України, 5 громад Духовного управління мусульман Криму, 1 громада Духовного управління мусульман України «УММА», 15 релігійних організацій незалежних громад мусульман.
Для забезпечення релігійних потреб німецької діаспори на території області зареєстровано три релігійні громади Німецької євангелічно-лютеранської церкви.
Іудеї мають вісім громад (1%), сім із яких належать до Об’єднання хасидів Хабад Любавич.