У 2018 році до закладів вищої медичної освіти на медицину, педіатрію та стоматологію загалом вступили майже 5300 абітурієнтів, порівняно із майже 7700 у 2017 році. При цьому, кількість абітурієнтів, які вступили на бюджет, зменшилася несуттєво, тоді як кількість контрактників зменшилася в рази.

Зокрема, на медицину, порівняно з 2017 роком, вступили загалом на 28% менше абітурієнтів, ніж у 2017 році (на бюджет – менше на 8%, на контракт – на 70%), на педіатрію – на 37% (на бюджет – на 7%, на контракт – на 88%); на стоматологію – на 45% (при цьому, на бюджет – на 30% більше). Зменшення кількості вступників значною мірою є наслідком встановлення прохідного балу «150» з 2-го та 3-го профільних предметів. Про це повідомив Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі

«Прогнозовано, найбільше зменшилася кількість студентів, які вступили на контрактну форму навчання, наприклад, на медицину і педіатрію – 70-80%. Це пов’язано із тим, що дотепер медичні університети часто набирали на навчання абсолютно всіх. Тепер, з прохідним балом, такої можливості немає», – пояснив заступник міністра. Водночас, на промислову фармацію, де обмежень не було встановлено, загалом на перший курс вступили на 59% більше абітурієнтів, ніж торік.

Олександр Лінчевський нагадав, що у 2017 році середній прохідний бал з профільного предмету «хімія» або «біологія» для навчання на контракті становив 116-124 бали, залежно від спеціальності.

«Кінцевий результат підготовки лікаря залежить від того, кого ми відбираємо для вступу до медичних університетів, і яким чином ми їх навчаємо. Якщо у найкращий університет світу набрати невмотивованих студентів, вони не стануть хорошими фахівцями, хто б і як би їх не навчав. […] Нам потрібен механізм відбору здібних і мотивованих, і ЗНО є одним із таких інструментів. 150 балів – це не настільки мірило знань, як мірило мотивованості», – підкреслив заступник міністра охорони здоров’я.

За підсумками розподілу вступників із найвищими балами, найбільше бюджетних місць цього року отримали Національний медуніверситет ім. О. О. Богомольця (765), Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького (453), Вінницький національний медичний університет ім. Пирогова (432), Харківський національний медуніверситет (406) та Івано-Франківський національний медичний університет (308 бюджетних місць).

Олександр Лінчевський повідомив, що у 2019 році збережеться прохідний бал 150 для другого і третього предметів. Запроваджується мінімальний конкурсний бал 130 для фармації і промислової фармації.

Також з наступного року вступники на медичні спеціальності складатимуть ЗНО з математики або фізики як третій обов’язковий предмет. «Рівень підготовки з математики свідчить і про здатність навчатися, і про здатність аналітично мислити – і за даними наших освітян, і за міжнародними даними. Наприклад у жодній з країн «Великої сімки», в жодній розвиненій європейській країні неможливо стати лікарем, не складаючи екзамени з математики і фізики, а частіше – і математики, і фізики», – зазначив Олександр Лінчевський. Першим обов’язковим предметом залишається українська мова, другий, на вибір – біологія або хімія.

Олександр Лінчевський зазначив, що менша кількість вступників не створює ризику дефіциту кадрів. «Що державне замовлення виконується на 90% – це абсолютно нормальний процес. Недобір на державне замовлення чи контрактну форму навчання не означає дефіциту кадрів у майбутньому, такої кореляції немає. […] Немає якоїсь абсолютної цифри, яку б держава замовляла, її вирахування – це доволі складний процес. Точні підрахунки можна буде робити після впровадження системи електронного здоров’я, коли ми матимемо реєстр медичних працівників, для того, щоб прогнозувати потребу в медичних кадрах на майбутнє», – прокоментував він.

«Щодо університетів – позиція міністерства є жорсткою і незмінною. Між інтересами університету та інтересами пацієнта міністерство завжди захищатиме інтереси пацієнта. Пацієнту потрібен якісно підготовлений і вмотивований лікар, і міністерство вживатиме усіх заходів, щоб лікарі були саме такими», – додав заступник міністра охорони здоров’я.