Як херсонці знаходять нові професії у Вінниці
ХЕРСОНСЬКА/ВІННИЦЬКА ОБЛАСТІ—Проблема: Вимушене переселення часто супроводжується втратою професійних орієнтирів. Люди, які десятиліттями працювали в одній сфері, опиняються перед вибором: чекати на повернення додому без роботи чи кардинально змінювати фах.
Рішення: Створення міжрегіональних хабів підтримки (як-от «Вільні разом»), де фахівці служби зайнятості з рідного регіону допомагають землякам інтегруватися в ринок праці на новому місці, пропонуючи перекваліфікацію.
Історія успіху
Олена Вікторівна Дяченко 23 роки свого життя присвятила соціальній роботі в Херсоні. Її будні в Корабельному районі складалися з турботи про людей похилого віку, підтримки та вислуховування. Проте війна та окупація змусили родину Олени шукати безпеки спочатку за кордоном, а згодом — у Вінниці.
Опинившись у новому місті, пані Олена не опустила руки. Ключовим механізмом її успіху стало звернення до Координаційного центру «Вільні разом». Тут спрацював принцип «свій для свого»: фахівчиня Бериславської філії Херсонського ОЦЗ Євгенія допомогла Олені знайти вакансію, що на перший погляд здавалася неможливою для соцпрацівника.
Менш ніж за місяць Олена Вікторівна змінила соціальну опіку на ТОВ «НВП «Укртерм», де стала монтажницею радіоелектронної апаратури.
Механіка адаптації
Подолання психологічного бар’єру: «Спочатку було незвично тримати паяльник. Здавалося, що це зовсім не моє», — ділиться жінка. Важливим етапом рішення стала готовність до експерименту.
Підтримка середовища: Новий колектив взяв на себе роль наставників, що є критично важливим для людей у стані стресу від переїзду.
Зв’язок із рідним краєм: Те, що допомогою займалися саме фахівці з Херсонщини (Бериславська філія), створила необхідний рівень довіри.
Сьогодні Олена впевнено працює з приладами, доводячи, що 23 роки стажу в одній сфері — це не обмеження, а фундамент стійкості, який дозволяє опанувати будь-яку апаратуру.
Порада для читачів: Якщо ви втратили роботу через переїзд, шукайте профільні хаби своєї громади в інших містах. Досвід Олени Дяченко показує: перекваліфікація — це не зрада своєї професії, а спосіб стати сильнішим заради майбутнього повернення додому.
