Віктор Короленко: Є провали там, де не збиралися місцеві ради та не приймали відповідних рішень

09.01.2019
816

Розмова з Директором Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА Віктором Короленком про впровадження медичної реформи на Херсонщині. Розмова про успіхи, недоліки та відверті провали. Наше спілкування відбувалося напередодні нового року. Рік минув, тому можливі деякі зміни та уточнення, на які ми обов’язково зробимо наголос.


Медична реформа. Чого очікувати херсонцям 1-го січня 2019 року?

Давайте так, візьмемо 2018, 2019 та 2020 роки. Так ось 1 січня 2019 року – це як наслідок 1-го квітня 2018 року. Чому? Бо з 1 квітня стартувала компанія «приписна», скажемо так, по укладанню декларацій між населенням і лікарем. У нас є три рівні надання медичної допомоги: «первинка», «вторинка» і «третинка», так їх назвемо.

Первинка (первинна медико-санітарна допомога – ПМСД або ПМД) – це колишні поліклініки, амбулаторії і ФАПи. Тобто, це заклади охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, обстеження, диспансерний нагляд, але у своїй структурі не мають ліжок. Тобто, немає стаціонарів. Тут лише можуть бути ліжка – це денний стаціонар, тобто денне перебування людини в медичному закладі, коли людині треба «прокапатися», прийняти уколи, процедури, тобто людина декілька годин може перебувати в такому медичному закладі.

Вторинний рівень – це центральні районні лікарні (ЦРЛ) і міські лікарні (Новокаховська та лікарні Корабелеша, Лучанського і Тропіних).

Третинний рівень – це обласні заклади (тубдиспансер, психоневрологічний диспансер, інфекційна лікарня, як ви бачите, у них вузька направленість, обласна доросла лікарня, обласна дитяча, центр переливання крові, госпіталь, 3 мед коледжі і 5 дитячих санаторіїв).

Так ось, 1 квітня стартувала реформа на первинному рівні. Тобто у нас йде заключення декларацій між населенням і лікарем. Логічне питання: «Хто має право працювати на первинці, який лікар?». Це педіатр, терапевт і сімейний лікар. Педіатр має право заключати 900 декларацій, терапевт – 2000 і сімейний лікар – 1800. Якщо лікар заключає більше декларацій, то йде вже понижувальний коефіцієнт. Так ось, якщо в районі 70 тис. населення, то в ньому має бути 35 лікарів. Але на сьогодні забезпеченість лікарями в сільській місцевості – 60%. Тобто їх на сьогодні є 20, і це не тільки в нас, це по всій Україні. Отже, підписання декларацій – це був І-ий етап.

Раніше субвенція з державного бюджету на первинку заходила на район, село, ОТГ, місто. То тепер з 1-го січня цей Центр ПМСД отримує кошти напряму, якщо заключено договір з НСЗУ (Національна служба здоров’я України). Але, перш ніж заключити договір з НСЗУ необхідно виконати 4 умови:

1.Має бути комунальне неприбуткове підприємство (НКП);
Цього якраз не зроблено у Високопільському районі, Нововоронцовський ледве встигли, але ще не заключили договір з НСЗУ. Така ж ситуація і з Херсоном. Вони теж в останній момент все зробили, але ще не заключили договір з НСЗУ і це недобре, як буде йти субвенція, а там сотні мільйонів гривень…

2.Комп’ютери. Теж дуже важлива умова. Бо називається АРН – автоматизоване робоче місце.

3. Спеціальна комп’ютерна програма. Програму по електронній медицині ми отримали 2 роки тому. Жодна область такої програми не мала. Ми маємо вже серверну, комп’ютери. Наша область не провалилася як інші області.

4.Сімейний лікар, бо зрозуміло, нелогічно якщо є КНП, комп’ютери, а нема лікаря.

Отже, з 1 січня субвенції на первинку немає. Тобто первинка (ЦПМСД) з 1 січня або:

а)заключили договір і фінансуються через НСЗУ, або
б)фінансуються з місцевого бюджету.

Зустрічне питання, а як з Високопіллям, Нововоронцовкою, Херсоном, які не заключили договір?

26 січня останній термін підписання договору з НСЗУ, тоді я буду знати всю картину по області. Маємо 3 больові точки.

Доповнено: Станом на 8 січня 2019 року ситуація наступна: Високопільський район, райрада не збиралася і не приймала жодних рішень щодо реформування закладів охорони здоров’я. Стосовно Нововоронцовського району та міста Херсона, чекають відповіді від НСЗУ.

Але ж Херсонська міська рада приймала рішення…

Так, але не всі умови виконано. Лиш нещодавно придбано комп’ютери і не було комп’ютерної програми. Якби це була несистемність чи провал роботи нашого Департаменту, то би всі 29 ЦПМСД області не пройшли процедуру, але це не так. Є провали там, де не збиралися ради та не приймали відповідних рішень.

Крім того, у нас є програма «Доступні ліки» і з 1 квітня фінансування цієї програми буде також через НСЗУ. Тобто, не буде фінансування через район і ЦПМСД, а тепер НСЗУ буде заключати договори з аптеками напряму через нашу електронну програму, у нас є реєстр хворих на цукровий діабет, гіпертонію і бронхіальну астму.

На 2019 рік у нас дуже багато роботи – це перехід усіх закладів охорони здоров’я, «які мають ліжка» (вторинка і третинка) в КНП (комунальні неприбуткові підприємства). Бо з 1 січня 2020 року субвенції з держави на медицину взагалі не буде, все через НСЗУ.

Тому я буду виходити на обласну раду, розповідати про те, що мають бути такі зміни, будуть вибори головних лікарів по новому на всі лікарні і до кінця другого півріччя ми маємо заключити договори з НСЗУ.

Зрозуміло, а як будуть фінансуватися наприклад, районні стоматологічні поліклініки?

Фінансування стоматології не передбачено взагалі. Вони можуть бути тільки приватними. Я написав відповідне звернення на МОЗ як бути із санацією дітей в школах, як з гострим болем… Поки відповіді немає…


А як з лікарями стоматологами, які працювали в таких поліклініках? Вони звільнюються і стають приватними підприємцями?

Так, саме так. Або вони можуть фінансуватися з місцевого бюджету. З місцевого бюджету також фінансується все утримання закладу.
НСЗУ фінансує тільки надання медичної допомоги. Енергоносії, ремонти, закупівля обладнання – виключно за рахунок місцевого бюджету.

На первинці лікарі можуть працювати у 2-ох видах:

1. ФОП (фізична особа підприємець), вони напряму заключають договір з НСЗУ. Отримують на свій рахунок 2 млн. грн. на рік, мають зарплату 18-22 тис грн

2. Лікар, найманий в ЦПМСД за трудовим договором.

А як буде з вузькими спеціалістами – ревматологами, травматологами, кардіологами тощо, які працювали в поліклініках?

Всі вони з 2020 року підуть з НСЗУ.

Яка ситуація з «швидкими»? Цікавить не міста обласного значення, а саме в районах?

У нас створено 1 центр екстреної медичної допомоги. Він обласний. У нього є філії – це пункти базування (19 пунктів, підпунктів і станцій постійного базування в області). Це все один штат, один головний лікар. Цього року ми купили 5 «швидких», в минулому році ми їх купили 4, на наступний рік знову 5 «швидких» беремо. Треба всього 24, щоб оновити весь парк.

Є такі райони, в яких немає нових таких «швидких»?

Так, є. В Горностаївському, Високопільському… Ми не можемо туди дати, вони просять нас, дайте новий сітроен. Але як? Там навіть УАЗік не всюди проїде. Я їм пояснюю, це неможливо.

Більше того, кожен район через співфінансування фінансує свої пункти базування. Тобто вони дають кошти на заробітну плату, бо у нас не вистачає, нам дають 120 млн грн. на екстрену, а нам треба 144. Тому, хто хоче мати в себе свою «швидку» вони перераховують кошти на обласний бюджет, а ми перераховуємо на заробітну плату, бо це ж для їх працівників з їхнього села, району, і їх же вони і обслуговують. Ми платимо за бензин, машини, наркотики, всі медикаменти і забезпечуємо електронною програмою у «швидкій». У нас буває проблема тільки 4 місяці влітку, коли ми знімаємо з Іванівки, Херсона .. і переганяємо на Лазурне, Залізний Порт інші курортні населені пункти. Так ось, єдиний район, який не приймає участі у співфінансуванні – це Горностаївський, а вони більше всіх кричать: «Дайте нам машину».


Вакансії медичного персоналу по області.

Я ж говорив, 60 % забезпечено. А середніх медичних працівників – 85-90%.

Яких саме фахівців найбільше не вистачає і по яких районах?

Сімейних лікарів, по всіх районах, і навіть в місті їх не вистачає. В місті забезпечено на 70%, найнижчий показник – Голопристанський район – 40%. В середньому виходимо на 60%.

Середня заробітна плата лікаря на Херсонщині?

Близько 6 тис грн. Ставка 3200 плюс категорія, вислуга, тощо. Вона найнижча з усіх зарплат, які є. Після нас ідуть тільки бібліотекарі.

Проблема медичного персоналу в навчальних закладах…

Я до них не маю жодного відношення. Вони фінансуються з освіти.

Госпітальні округи..

Є 4 госпітальні округи: Бериславський, Таврійський, Генічеський і Херсонський. У всіх створено госпітальні ради, крім Херсона.

А що з Херсоном не так?

Не можуть вибрати, хто буде головним…

Ми виграли грантовий конкурс (американський) саме по госпітальних округах, для надання матеріальної допомоги, комп’ютерів тощо. В Україні це ми і Одеська область. А Херсон «пролітає», бо не можуть вибрати головного. У Каховці теж довго не могли визначитися, але на минулому тижні вже все вирішили. У другій половині січня вже їдуть в Одесу, буде перший семінар. Доповнено: Станом на 8 січня 2019 року ситуація з госпітальними округами незмінна.

Майбутнє районних лікарень, вони залишаться в тому ж статусі?

Так, вони залишаються. Єдине, коли вони будуть переходити на договір з НСЗУ на фінансування, вони будуть старатися, щоб у них були кращі спеціалісти, краще обладнання…, інакше якщо з ними НСЗУ не заключить договір, то вони залишаться без фінансування і просто самоліквідуються. Вони тоді можуть або «ХОСПІС» створювати, або «лікарня перехвата», екстрена і санаторій або терапевтичне відділення.

Але для цього вони мають мати лікарів, автоматизовані робочі місця і заключний договір з НСЗУ. Бо якщо до них сімейний лікар не буде направляти, то їм не будуть платити.

Я в якому сенсі питаю… Зрозуміло, що райони будуть укрупнювати. Наприклад, Горностаївський, там же 2 ОТГ і Каїри, які перейшли до Любимівської ОТГ, району як такого немає. І постане питання статусу тієї лікарні, яка була районною…

Для цього і були створені госпітальні округи. Для мене госпітальний округ, як в народі кажуть об’єднує 5 районів, у мене нема такого – райони, а є адміністративно-територіальна одиниця. Вона складається з 250 тис. осіб. У нас є 5 лікарень, одна буде найпотужніша, ще 2 залишаться, а 2 перейдуть в розряд «ХОСПІСа» чи ще чогось. Але це покаже час… І саме госпітальна рада буде приймати рішення, для цього вона і створена.

Питання, які я зібрав спілкуючись із представниками ОТГ, жителями сіл, районів.

Інсулін, його немає? Кошти є?

Департамент охорони здоров’я останні 3 роки коштів не отримує. Тому, коли кажуть, що департамент не фінансує – це брехня. Чому, бо є програма «Доступні ліки, інсуліни і гемодіаліз», це 3 що нам дає держава кошти. Ми забезпечені на 100%, у нас на інсулін ще 800 тис грн. залишилося.

Чому тоді скаржилися люди, наприклад, у Високопільському районі, що інсуліну не було, а потім з’явився?

Пояснюю. У нас в кожному районі є хворі на цукровий діабет. У нас є реєстр таких хворих. Відповідно до цього реєстру ми подаємо заявку на Міністерство охорони здоров’я. Так само по гемодіалізу. Вони дають кошти. Все. Раніше, 3 роки тому департамент закуповував, перебоїв не було ніколи. Ми віддавали ліки. Зараз МОЗ зробив так, що гроші заходять в райони і місцеві бюджети самі повинні дивитися в кого вони купують, як вони купують…

Хто в районі за це відповідальний?

Головний лікар районної лікарні і голова районної ради, який контролює. Бо ці кошти повинна прийняти рада. А якщо Високопільська районна рада не збирається, то відповідно і кошти вона прийняти не може. Але є такі випадки, напр., вартість лікування одного хворого на цукровий діабет складає 1 800 грн., а в іншому районі – 5 200 грн…

Коли Департамент займався закупівлею ліків, то була середня вартість бл. 1 200 грн. Бо ми проводили великий тендер відразу, тому отримувалось дешевше. Ось так…

Сільські амбулаторії. Є Програма Президента України, яка ситуація в області – зараз будують, ремонтують тощо…

Всього 57 амбулаторій. Першочергово пішло 26 амбулаторій, будівництво. Більше 30 амбулаторій – на дооснащення і реконструкцію. Так ось на ці 26 амбулаторій вже оголошено тендер, 2 вже почали будівництво, причому перший розпочав Бериславський район. Куплено 25 автомобілів, чому 25, бо 26 амбулаторію ми включили 2 дні тому, це Токарівка. У січні ми оголосимо тендер.

28 грудня на площі Свободи у Херсоні відбулася передача службового автотранспорту для лікарів сільських лікарських амбулаторій усіх районів Херсонської області. 25 автомобілів марки «Рено-Дастер» загальною вартістю 12,5 млн грн придбано відповідно до програми Президента України «Допомога поруч!» та Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Наступного року ця ініціатива Глави держави буде реалізовуватися і далі.

Як можна ознайомитись із переліком цих 26 амбулаторій?

Будь ласка,я дам вам список. Це наказ Мінрегіону Украни. Хто увійшов до цього списку? Ті, хто виконав наступні вимоги:
1. кадастровий номер на землю
2. мережа (вода, каналізація, газ, електроенергія)
3. рішення місцевої ради на співфінансування (не менше 10%)
4. наявність лікаря.

Хто подав департаменту такі документи, ми відправили на Мінрегіон і нам дали дозвіл. Хто не дав хоча б одного з цього переліку, ми їх не прийняли. Ні Короленко, ні Гордєєв, ні Мангер не вирішували, хто йде першим. 

Медичний факультет ХДУ. На кого навчають?

У нас медичний факультет відкритий при ХДУ і навчають там на сімейних лікарів.

Доля херсонського медколеджу. Я розумію, Генічеський був приєднаний…

Так. Чекаємо розпорядження КМУ. Херсонський і Бериславський залишаються без змін.

Напередодні Нового року народний депутат України Олександр Співаковський повідомив, що Кабінет Міністрів України прийняв рішення про приєднання комунального вищого навчального закладу «Бериславський педагогічний коледж імені В. Ф. Беньовського» Херсонської обласної ради та Генічеського медичного училища Херсонської обласної ради до Херсонського державного університету з утворенням на його базі відповідних відокремлених структурних підрозділів ХДУ. 

По Високопільському району. Давно відслідковую за тим, що відбувається в цьому районі. Саботаж з боку депутатів райради. Параліч влади. Можна детальніше розповісти про ситуацію з медичною галуззю у цьому районі.

Я вже говорив, що для того щоб вони мали фінансування з НСЗУ районна рада повинна була зробити наступні кроки (які зробили всі районні ради):

1. Комунальне неприбуткове підприємство (КНП)
2. Наявність лікарів
3. Закупівля комп’ютерів (АРМ)
4. Програма
5. Отримання ліцензії
6. Заключити декларації з місцевим населенням
7. Заключити договір з НСЗУ

У них на сьогодні нічого не зроблено, більше того кошти, які їм виділені на фінансування енергоносіїв, медикаменти, – також місцева рада не прийняла. Тепер ці кошти повернуться назад.

Я  провів нараду, Високопільський район відноситься до Бериславського госпітального округу, Велика Олександрівка, Берислав – це райони, які будуть забезпечувати надання медичної допомоги, якщо вони (депутати Високопільської райради) до нового року не проголосують. А більше всього вони не проголосують. Лікарня буде закрита.

Додатково: станом на 08 січня 2019 року Високопільська районна рада не збиралася і не приймала жодного рішення щодо реформування закладів охорони здоров’я району. Тому питання закриття Високопільської районної лікарні залишається відкритим.

Зараз піде грип, інфекційні захворювання, породіллі, вакцинація…Цього всього вже не буде. Не розумію, як там люди сидять? Розумієте, я не депутат звідти, я не можу їх зібрати, це вже перевищення повноважень. Я приїжджав, говорив, у пресі виступав, був у них на сесіях, але…більше того, в умовах воєнного стану рада зобов’язана збиратися.

Ситуація з Каховською районною лікарнею?

Створено КНП на тому тижні. Отримають ліцензію для того, щоб з 2020 року фінансуватися з НЗУ. Там були протистояння між адміністрацією лікарні і районною радою.

Спілкувався Тарас Бузак