Уляна Супрун: Головними пріоритетами місцевої влади мають бути освіта та довкілля

14.05.2018
22

Так за словами в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун: Якість надання швидкої медичної допомоги залежить від правильного розподілу коштів на місцях. Так, Тернопільська область успішно впоралась із завданням витрат субвенції на медицину в цій сфері. Нові автомобілі та центр інтенсивного лікування в обласній лікарні – результати, які говорять самі за себе. 


30 журналістів з регіональних засобів масової інформації Дніпропетровської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської, Харківської та Херсонської областей взяли участь у прес-турі «Медична реформа в умовах децентралізації», який організував Український кризовий медіа-центр у рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE).

У рамках прес-туру журналісти ознайомилися з роботою однієї із амбулаторії загальної практики-сімейної медицини столиці та поспілкувалися з в.о. Міністра охорони здоров’я, доктором Уляною Супрун.

– Кошти на швидку допомогу виділяють немалі, – зазначила вона. – І це питання на місцях – чи розпорядитись ними так, як на Тернопільщині, де відкрили потужний центр інтенсивного лікування і надають якісну допомогу пацієнтам швидкої. Або як деякі області – навіть не спромоглись виділити на потрібні речі 14 обов’язкових відсотків від субвенції. Такий Центр інтенсивного лікування, який успішно відкрили у Тернополі, повинен бути всюди. Адже коли швидка забирає пацієнта, час іде на секунди. Коли будуть центри інтенсивного лікування, зменшиться смертність від травм та серцево-судинних захворювань.

Із цією метою будуть робити аудит в усіх областях, щоб допомогти на місцях визначити потреби сфери швидкої допомоги. Також будуть проводити навчання для лікарів, а також рятувальників та поліцейських. А з наступного року у держбюджеті планують прописувати окремо фінансування швидкої допомоги.
-Це має бути стандартизовано в усій країні, – продовжила Уляна Супрун. – Кошти ми передаємо на місця, тож там їх повинні спрямовувати на потрібні речі. А не так, як кошти розподіляли на центральному рівні, коли медицину в Україні за 26 років довели до руйнівного стану. Давайте це змінювати – і ми вже за 5 років побачимо певні зміни, адже ми рухаємось швидкими темпами.

Також в.о. Міністра охорони здоров’я додала, що на місцях слід вимагати вкладення коштів на ремонт доріг, які ведуть до лікарень. Адже це відповідальність місцевої влади, яка може на це використати залишки фонду розвитку.

Потім пані Уляна розповіла про хід компанії «Лікар для кожної сім’ї» та про кроки, які дозволять впровадити наступний етап реформ, необхідний для змін в системі охорони здоров’я.

Зранку ви бачили як працює нова система первинної ланки в реалії, тут в Києві, щоб кожен клієнт мав доступ до лікарів. З початку квітня розпочалася кампанія «Лікар для кожної сім’ї». Це одна з тих наших важливих змін, які будуть відбуватися в трансформації системи охорони здоров’я – те, що мимо свого місця прописки можна вибрати свого сімейного лікаря, або терапевта, чи то педіатра.

Хочу вам повідомити що вже понад три мільйони пацієнтів обрали своїх лікарів. Це досить велика кількість. Нас повідомили наші західні партнери, що як тільки у нас буде 50 тисяч – то успішно. Вони мають досвід, бо не в одній країні вони працювали і бачили такі зміни. Люди активно обирають своїх лікарів, і я думаю, що це означає, що люди вже довго чекали ці зміни і їм це подобається.

Як і надалі будемо так людей набирати, то я думаю, що до кінця року напевне більшість українців оберуть своїх лікарів. Але це не лише лікарі. Це також і медичні заклади, які мають записатися до програми. Вже зареєструвалися 18 тис. лікарів первинної ланки. Це є педіатри або сімейні лікарі, які мають ліцензію надавати допомогу первинної ланки.

На засіданні Уряду ми прийняли 4 дуже важливі постанови. Відповідальність міністерства в тому, щоби всі нормативні акти приймалися і адмініструвати, щоб система працювала. В міністерстві ми не лікуємо людей, ми створюємо систему, щоби лікарі могли лікувати, щоби пацієнти були здоровими, це є громадське здоров’я, і створити ті умови для них.

Є чотири постанови, які були дуже важливі. Перша – це постанова про роботу системи електронної охорони здоров’я. Зараз коли вибираєш лікаря, заходиш до медичного закладу і тоді уповноважена особа – це чи лікар чи адміністратор заповнює онлайн документ, і тоді може видрукувати цей документ. Людина, яка заповнює декларацію має звірити всі дані, підпис фізично, дві копії. Одна копія залишається у лікаря, друга йде з пацієнтом. Тоді лікар своїм електронним підписом висилає всю інформацію на захищену систему охорони здоров’я. Ця постанова надає всі правила і обмежує, що можна робити з тими персональними даними, як захищати такі більш «захищені» дані, коли будемо вводити вже медичну інформацію або коли будемо виписувати електронні рецепти, або коли будуть повідомляти пацієнта про дату наступного прийому до лікаря. Це вже більш захищена інформація і поступово буде розроблятися як ідемо вперед.

Електронна система – це є основний інструмент національн6ої служби здоров’я України. Це є державна страховка, яка вже була створена, тому що через цю систему буде подаватися інформація про кількість послуг,що було надано і тоді буде оплачуватися саме за ті послуги напряму в лікарню. Дуже важливий факт, що всі персональні дані і захищення інформації будуть належати самій особі. Це буде наша інформація як для пацієнта. А ми дозволяємо, щоб національна служба здоров’я або лікар міг подивитися на ту інформацію як потрібно на інші справи.

Розпорядником загальної інформації, її захищення – це МОЗ, а решта – через національну службу здоров’я, які будуть лише дивитися де персоніфіковані дані щоб збирати статистику, бо важливо щоби ми мали достовірну статистику. Конфіденційність всієї інформації гарантується на дуже високому рівні в державі.

З липня заклади надання первинної медичної допомоги перейдуть на нову модель фінансування і щоби це зробити ми мусимо визначити які будуть тарифи, бо ми не можемо оплачувати без цього. Вже визначено, що базовий тариф буде 370 на кожного пацієнта. Це є за основу, але діти і люди літнього віку потребують більше уваги від лікаря і є коефіцієнти щоби оплачувати тарифи вищого рівня для тих пацієнтів. Від 0 до 5 років – це є в 4 рази, тобто це досить багато, від 6 до 17 років це 2,2 рази більше, від 18 до 39 років – це базовий, від 40 і до 64 роки – це 1,2 рази, а понад 60 років – це вдвічі базового.

У червні місяці національна служба здоров’я розпочне укладати договори з самими медичними закладами і щоби це розпочати ми вже затвердили порядок укладання таких договорів і як договір буде виглядати. І ще до закладів будуть такі вимоги, вони мають: 1. Перетворитися на некомерційні не комунальні підприємства, щоб вони могли підписати цей договір. 2. Вони мають підключитися до електронної системи охорони здоров’я, які вже багато з них зробили. 3. Мають привести забезпечення закладу у відповідність до табелю технічного оснащення. Це базові речі, які є вимоги на первинній ланці.


Від квітня розпочато цей проект, бо в них мають бути пацієнти, за котрих вони мають отримувати кошти, мають укласти договір, який затверджено МОЗ та національною службою здоров’я і впровадити ключові елементи сервісу. Тобто запис на прийом до лікаря – через інтернет або телефон, не як зараз, де всі приходять зранку і чекають в черзі, щоб їх прийняв лікар чи видають якісь талончики. Ні, це буде як в цивілізованому світі, можна або онлайн або записатися на зручний час. Наприклад, в обідню перерву, це нормальний процес.

Головне – повернути повагу до пацієнтів, бо це неправильно, що ми чекаємо годинами або днями в чергах. А друге – це повага до лікаря, бо він не знає кожного дня скільки в нього буде пацієнтів, хто вони будуть, як вони будуть , які проблеми в них будуть. І це недобре, що лікар не може запланувати свій день і свій тиждень, і навіть своє життя. Це насправді покращення не лише для пацієнтів, а також дуже багато по наших медпрацівниках або адміністраторах. Для них щоб не було коли 20 людей сидять, сваряться, бо довго чекають. Будуть і інші вимоги до медичних закладів, щоб покращити сервіс, який надається.

І останнє, як будемо надавати допомогу людям, які постійно проживають в Україні, але не є громадянами України або ті, які є біженці і живуть в Україні. Бо для них також є окремий порядок надання медичних послуг.

Вже є дуже багато успішних історій завдяки ефективній організації на місцях. Наприклад, Кіровоградська область. В Новоукраїнському районі почали готуватися до реформи наприкінці 2016 року і саме торі РДА виділила кошти на сучасні робочі місця, а для лікарів є меблі, є комп’ютери, є все що потрібно і принтери, і інтернет. У 2017 році зареєстрували заклад і лікарів в електронній системі. Вони були одні з перших. Всі лікарі отримали електронний підпис. Медзаклади тісно співпрацюють зі ЗМІ, щоби роз’яснювати що відбувається з медициною.

На Дніпропетровщині у Криничанській ОТГ на центральній площі провели Ярмарок здоров’я і кожен мешканець міг обрати свого сімейного лікаря, могли отримати консультації від спеціалістів, виміряти показники здоров’я і підписати декларацію прямо на цьому ярмарку. Дуже гарний і креативний спосіб, щоб заохочувати громадян обирати своїх лікарів. Успішні історії надихають до змін і реформа поширюється.

Уляна Супрун про страхову медицину, швидку допомогу, та дороги
Цікава і відверта розмова з в.о. Міністра охорони здоров’я України, доктором Уляною Супрун. 26 квітня відбувся прес-тур для регіональних журналістів на тему: «Медична реформа в умовах децентралізації»


В Івано-Франківській області ярмарок здоров’я планують у Коломиї щоб 5-6 і 12-13 травня мешканці міста могли прийти і познайомитися з лікарями, підписати декларацію з лікарями, чи поспілкуватися, отримати інформацію про своє здоров’я і як зберегти своє здоров’я. Я думаю, що в Коломиї центр первинної медико-санітарної допомоги зорієнтується щодо вибору лікаря. Вони пояснюють дуже чітко на своїй фейсбук-сторінці ті речі, що є успішними, щоб медична трансформація на місцях пройшла швидко і спокійно. Бо завжди як є зміни і люди не знають, є багато запитань, бояться що щось буде мінятися і їм буде незручно ходити до своїх лікарів.

І це правильно, коли місцева влада включається і бере участь у цьому. А якщо долучаються ЗМІ, то ще краще, бо успішність і швидкість впровадження змін залежить від місцевої влади. Бо міністерство має розробляти підзаконні акти, інструкції, з вами зустрічатися, говорити про ті речі, але дуже багато залежить на місцевому рівні – це місцеві наші департаменти, це головні лікарі медичних закладів, від них залежить найбільше.

Ви, як регіональні ЗМІ маєте найвищий авторитет у себе в регіонах, навіть вищий, ніж в центральних. Люди вам довіряють. Ми вас просимо, щоб ви на місцях говорили про успішні проекти.

Бо часто в пресі: ЗРАДА-ЗРАДА, СКАНДАЛ, але є й хороші речі. А якщо ви хочете зрада-зрада, скандал, то йдіть до місцевої влади, і якщо наприклад у медичних закладів немає комп’ютерів, або якщо головні лікарі вимагають прописку для лікування, то це ваша роботи – ви говорите: «Це неправда. Нам про це говорили в МОЗі». Або, наприклад нажаль була ситуація в Харківській області, де в медичних закладах брали гроші з пацієнтів щоби видрукувати саму декларацію. Ми такого робити не дозволимо і вас просимо звертати на такі випадки вашу увагу.

Просимо від вас – шукайте інформацію в першоджерелах, достовірну інформацію від нашого сайту, сторінки фейсбук, а не від іншого ЗМІ, який можливо має причину писати те, що вони пишуть. Є питання до нас – звертайтесь до нас, ми будемо вам відповідати. До нас дуже багато звертаються, я думаю, що ми маємо в 10 раз більше запитів щодня, ніж будь-яке міністерство, бо йдуть зміни. Трохи терпеливості, але питайте в нас напряму, а що про це скаже МОЗ. Ну і третє – шукайте не лише погані речі, шукайте і успішні речі.

Робіть як на ярмарках, підіть поговоріть з людьми. Самі підіть підпишіть декларацію зі своїм лікарем і знімайте як це відбувається. І можливо як там є проблеми, то люди мають бачити що це неправильно робиться або це правильно робиться. Давайте, робімо це разом бо кожен з нас або вже, або в подальшому житті буде потребувати якусь медичну допомогу. Це факт.

Це єдина реформа, єдина зміна в Україні, яка насправді буде впливати на кожного з нас. Або ми або наші родини, наші діти, наші батьки. І ми лише разом зможемо трансформувати систему, щоб вона змінилася від тої, яка є, де ми вмираємо на 15 років швидше, ніж в Великобританії, і як наші лікарні і медичні заклади виглядають. Сьогодні я була з Прем’єр-Міністром в Ахмадиті – чудо, що можна зробити за рік як не крадуть.

Ми команду збудували, яка разом працює і зробили все за ОДИН РІК, що за останні 8 років не могли зробити. І це можливо. Зрозуміло, що треба попрацювати, підтримувати один одного, бути позитивним, якщо погано – то підкажіть як нам виправитися. Я маю дуже велике захоплення від того, що відбувається, хочу подякувати тим 3 млн. людям, які вже обрали своїх лікарів. І ви всі, і ваші глядачі, і ваші читачі обирайте своїх лікарів, своє майбутнє Коли маємо своїх лікарів, маємо тоді довіру і віримо, що зможемо трансформувати нашу систему охорони здоров’я.

Про формування госпітальних округів

Проект госпітальних округів – це початок роботи з вторинною ланкою. На сьогодні вже 20 областей сформували госпітальні округи. Про госпітальні округи потрібно говорити з такими невід’ємними поняттями як госпітальна рада, багаторічний план розвитку госпітального округу, а також багатопрофільна лікарня або лікарня інтенсивного лікування. Бо госпітальний округ – це не якесь територіальне об’єднання – це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я. І госпітальна рада – це не якийсь новий орган, це дорадчий орган, який мусить подивитися на госпітальний округ, на всі заклади охорони здоров’я, проаналізувати ці заклади охорони здоров’я для того, щоби вийти з пропозиціями, який заклад охорони здоров’я мусить розвиватися і в якому напрямку.

Важливо розуміти на кожній території який заклад може виконувати функцію лікарні інтенсивного лікування, де буде надаватися допомога людям у гострих станах і 24/7. Велика потреба є в закладах паліативної, хоспісної допомоги.

Ми бачимо на реформі первинної ланки, що реформа рухається з основним посилом : «Гроші йдуть за пацієнтом». Лікарням треба подивитися і дуже чітко оцінити свої спроможності, чи ходять до них пацієнти, чи лікуються в них пацієнти, чи можуть вони надати якісні послуги, які будуть відповідати потребам пацієнтів. Саме для цього було затверджено постанову Кабінету Міністрів про створення госпітальних округів, є положення про порядок функціонування госпітальних округів, госпітальних рад. Багато регіонів на сьогоднішній день вже сформували госпітальні ради і ведеться активна робота щоб трохи ширше, ніж один район, одне місто, одна ОТГ, а подивитися системно на ті послуги, які надаються пацієнтам.

Що важливо, що є дуже чіткі критерії як має формуватися округ. Основна увага приділена питанням доступності, тобто щоб пацієнт міг вчасно потрапити до лікарні; а також безпеці і якості послуг. Тобто, яке має бути навантаження для лікаря, щоб послуга, яку він надає була безпечною для пацієнта, щоб його кваліфікація підвищувалася.

Чому важливо дивитися стратегічно з точки зору як мають розвиватися лікарні, заклади охорони здоров’я на території. Це пов’язано з фінансовими ресурсами. Потрібно розуміти, наприклад якщо це закупівля обладнання, то в яку лікарню закупити кате, яка лікарня надає послуги одного профілю, які інвестиції мусять бути в іншу лікарню, яка буде спеціалізуватися наприклад на гемодіалізі.

Тобто, госпітальні округи це якраз така можливість, поки ще є час рухатися до реформи вторинної ланки, де фінансування розпочнеться з 2020 року, системно подумати на кожній території про мережу закладів охорони здоров’я, про ті послуги, які надаються, про якість і безпечність послуг для пацієнта.

Повертаючись до питання первинної ланки, хочу сказати, що на сьогодні міністерство працює звичайно на всю територію України, на те щоб допомагати центрам надання первинної медичної допомоги (ЦПМСД) щоб зайти в реформу. Пані міністр вже сказала, що є вимоги, критерії, що мусять зробити заклади, місцева влада для того, щоб ввійти в реформу, і щоб отримати підвищену кавітаційну ставку, нове підвищене фінансування.

На сьогоднішній день є такий пілотний проект підтримки 128 ЦПМСД, це 128 команд місцевих з кожної області, і вони сформовані. В мене є по кожній області скільки є таких громад. Для них проводяться семінари, вебінари, кожен тиждень, а то й кілька разів на тиждень. Це допомога ЦПМСД зайти в реформу вчасно, в першій хвилі, щоб вже з 1-го червня могли бути укладені договори з національною службою здоров’я. Таких команд, чемпіонів реформи зараз є 128. Спочатку їх було менше, зараз ще добавляються Центри.

Всім кому цікаво, на кожному заході, які проводить міністерство, які проводять партнери ми говоримо про те, що є сайт, є посилання, будь-ласка, інші Центри, яким цікаво швидко доєднатися до методологічної допомоги, а також це юридична допомога, допомога з точки зору фінансування. Є розроблені електронні інструменти щодо фінансування, в які можна ввести дані, і ці інструменти рахують, які будуть надходження і витрати в залежності від кількості пацієнтів у закладі. Є також електронний інструмент, який надасть можливість подивитися, табель оснащення, тобто що є чого немає.

Є рекомендації по автоматизації, тобто перетворення бюджетної установи в комунальну неприбуткову. На сьогодні ці 128 команд Центрів вже активно готуються до першої хвилі фінансування, і в нас уже є перший кул закладів, які будуть готові зайти в реформу і показати позитивний приклад для всіх решти, хто ще перебуває в процесі підготовки до реформ.


Такі Центри є в кожній області від найменшої громади, де близько 2 тис жителів до Маріуполя. Такі громади є в кожній області. Поки що їх 128 яких ми супроводжуємо, допомагаємо, але сподіваємося , що їх буде більше. Сподіваємось, вам буде цікаво спостерігати як вони працюють, розвиваються…

Питання – відповіді:

Ви говорили про те, що успішність змін залежить від місцевої влади. А які важелі впливу буде мати Міністерство охорони здоров’я при децентралізації влади.

Більшість медичних закладів первинної ланки вже є децентралізовані . Яке ж буде розмеження між іншими нашими стейкхолдерами? Перше: МОЗ розробляє політику і є регулятором, щоб якщо є якісь проблеми, щоб ми могли розробляти якісь зміни до політики, до законів, щоби правила були вкладені. Національна служба здоров’я України буде оператором коштів. Вони будуть надавати кошти напряму в медичний заклад, щоб вони могли надавати послуги своїм пацієнтам. І національна служба здоров’я буде слідкувати за якістю надання послуг.

«Ідіть до своїх місцевих влад і питайтеся: «А чому в медичному закладі немає комп’ютерів? Ми знаємо, що це ваша відповідальність» – так сказала на зустрічі з журналістами в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Також вона додала, що головними приорітетами місцевої влади мають бути освіта та довкілля.

Прес-конференцію організовано Українським кризовим медіа-центром.

 

Підготував Тарас Бузак