Українська освітня система стоїть перед обличчям безпрецедентних викликів: від масового виїзду школярів за кордон через війну до демографічної кризи та необхідності кардинальних реформ. Водночас це час для пошуку нових рішень, які можуть трансформувати систему зсередини. Ключові проблеми та шляхи їх вирішення обговорили екс-заступник міністра освіти Михайло Винницький та журналістка Тетяна Трощинська у спецпроєкті «Кава з Трощинською» від УКМЦ, інформує НОВАМЕДІА.

Виїзд молоді за кордон: безпека понад усе

Основною причиною від’їзду старшокласників є не нижча якість української освіти, а безпекові ризики. Дослідження показують, що більшість молодих людей хочуть повернутися, визнаючи високий рівень вітчизняної бакалаврської освіти.

Рішення: Нещодавні зміни до законодавства, що дозволяють молоді до 22 років вільно перетинати кордон, можуть стимулювати повернення студентів. Це стане справжнім іспитом для української системи та дозволить порівняти її з європейською.

Проблема: Втрати в якості знань через дистанційне навчання та падіння популярності природничих наук (фізики, хімії) через слабку лабораторну базу та низькі кар’єрні перспективи.

Університети: між кризою та реформами

Вища освіта переживає гостру демографічну та фінансову кризу. Водночас вже впроваджено важливі зміни для стабілізації ситуації.

Прозоре фінансування: Запроваджено формулу, яка чітко визначає, за якими критеріями університети отримують державні кошти.

Грантова система: Новий механізм дозволяє залучати додаткове фінансування для вишів, не збільшуючи навантаження на бюджет та родини студентів.

Слабкий зв’язок з наукою: Залишається невирішеною проблема слабкої інтеграції університетів з академічними інститутами.

Вибір професії: між модою та усвідомленістю

Часто вибір спеціальності диктується сімейними традиціями або модою, що призводить до перенасичення ринку гуманітаріями (журналістами, маркетологами).

Роль гуманітарних наук: Незважаючи на надлишок, ці дисципліни формують критичне мислення та світогляд — якості, необхідні для майбутніх лідерів. Університет готує не до першої роботи, а до життя.

Індивідуальні освітні траєкторії: Новий закон дозволяє студентам обирати спеціалізацію після першого року навчання. Це сприятиме більш свідомому професійному вибору, особливо в соціальних та гуманітарних галузях.

Майбутнє вишів: до європейської моделі

Україна рухається до диференціації університетів за європейським зразком. Це означає, що з часом з’являться різні типи закладів:

Дослідницькі університети: Зосереджені на науці та інноваціях.

Прикладні виші: Орієнтовані на практичну підготовку фахівців.

Гуманітарні центри: Сфокусовані на розвитку світогляду та соціальних наук.

Кожен тип університету матиме свою культуру, систему фінансування та приваблюватиме різного студента.

Головний виклик: повернення до глибокого читання

«Кліпове мислення», спричинене соцмережами, призвело до втрати у студентів навичок роботи з великими та складними текстами. На думку експерта, ключове завдання університетів сьогодні — відновити культуру глибокого читання, адже без неї неможливе аналітичне та критичне мислення.