3 серпня 1775 року російська імператриця Катерина II видала маніфест, який офіційно проголосив ліквідацію Підпільненської Січі.

По це пише історик Володимир Лук’янюк в статті проєкту «Цей день в історії».

Запорожців звинуватили у захопленні чужих земель і намірах створити незалежне управління. Січ була зруйнована, її майно та архіви вивезли до Петербурга, а козацькі землі приєднали до Новоросійської губернії з центром у Кременчуці.

Частина козаків втекла до Османської імперії, заснувавши у 1792 році Задунайську Січ у дельті Дунаю.

Поява козаків у пониззі Дніпра сягає кінця XV століття. У 1530-х роках вони почали об’єднуватися у коші – військові табори під проводом виборних отаманів. У 1556 році Дмитро Вишневецький збудував на острові Мала Хортиця укріплення, яке стало прообразом Томаківської Січі (60–70-ті роки XVI століття), першого осередку запорозького козацтва, що налічувало тоді кілька тисяч осіб.

Протягом XVI–XVIII століть на Дніпрі виникло ще шість січей, названих за їхнім розташуванням. У 1708 році, коли гетьман Іван Мазепа виступив проти царя Петра І, центром козацтва була Чортомлицька Січ. Кошовий отаман Кость Гордієнко підтримав Мазепу, через що у травні 1709 року Січ зруйнували російські війська.

Після поразки під Полтавою козаки заснували Кам’янську Січ (1710), але й вона була знищена у 1711 році. Згодом Гордієнко з козаками перебрався до Кримського ханства, де заснував Олешківську Січ.У 1733 році, після виступу козаків на боці Туреччини, російська імператриця Анна Іоанівна помилувала їх за умови переходу під владу Росії.

За Лубненським договором 1734 року Запорозьке козацтво визнало протекторат Москви та зобов’язалося охороняти південні кордони імперії. Олешківську Січ зруйнували, а новим центром стала Підпільненська (Нова) Січ.

У 1764 році, після ліквідації полково-сотенного устрою Слобожанщини, Запорозька Січ залишилася єдиною автономною територією України. Участь козаків у російсько-турецьких війнах (до 1774 року) та підписання Кючук-Кайнарджийського миру, який закріпив російський вплив у Чорноморському регіоні, зробили Січ, на думку російської влади, непотрібною як оборонний бастіон. До того ж створення Новоросійської губернії та колонізація її сербами, мадярами й волохами спричиняли конфлікти із запорожцями через землі.У червні 1775 року князь Григорій Потьомкін наказав генералу Петру Текелію зруйнувати Підпільненську Січ.

Запорізька січ в останню чверть XVIII століття

Кошовий отаман Петро Калнишевський не чинив опору, але був заарештований разом із старшиною за звинуваченнями у сепаратизмі. За переписом 1775 року, на Запоріжжі проживало 59 637 осіб, включаючи козаків і посполитих.

Частина козаків втекла до Османської імперії, спочатку оселившись на Бузі, а згодом у пониззі Дністра. У 1792 році, після захоплення Бессарабії Росією, вони заснували Задунайську Січ у дельті Дунаю.

Вона проіснувала до 1828 року, коли кошовий Йосип Гладкий перейшов на бік Росії під час чергової війни з Османами. Деякі запорожці переселилися на Кубань і Азовське узбережжя, інші залишилися в Туреччині, де в складі Козацького легіону Михайла Чайковського брали участь у Кримській війні 1853–1856 років.

В цей день також:

• У 1347 році в ході Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги захопили французьке місто-порт Кале.
• У 1492 році з порту Палос-де-ла-Фронтера в Андалузії відплила експедиція з трьох кораблів «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» з екіпажем у 90 чоловік на чолі з Христофором Колумбом, який вирушив на пошуки західного морського шляху до Індії.
• У 1945 році уряд Чехословаччини позбавив етнічних німців і мадяр права на отримання чехословацького громадянства.