Стартувала інформаційна кампанія для підвищення обізнаності про шкідливий вплив кальяну на здоров’я людини. У рамках кампанії розробили три короткі відеоролики та 4 постери про шкідливість паління кальяну. Кампанію розробили активісти ГО «Життя» з Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.

«За даними останніх досліджень [дослідження споживання тютюну в Україні за 2017 рік], лише 54% українців знають про шкоду кальянів; 2,1% палять кальян регулярно. Таким чином, люди наражають себе на небезпеку, навіть не знаючи, якої шкоди собі завдають. Навіть серед 54% обізнаних, про конкретні ризики знають дуже мало людей. Ми сподіваємося, що ця кампанія стане стартом для того, щоб зменшити цю цифру», – розповів Владислав Збанацький, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України, під час презентації кампанії в Українському кризовому медіа-центрі

У матеріалах наголошують, що під час паління кальяну організм отримує дози токсичних речовин в рази більші, ніж від паління цигарок, а також – що кальяни належним чином не дезінфікуються і можуть бути джерелом зараження туберкульозом, герпесом та деякими формами гепатиту.

«Загальна кількість смоли, яку вдихають під час куріння кальяну, у 100 разів більша, ніж від звичайної сигарети. Вимірювання портативним аналізатором повітря, яке видихає людина після паління кальяну і після півпачки цигарок, які людина палила протягом дня, показали, що вміст від чадного газу після кальяну в десятки разів більший», – розповів Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров’я. Він додав, що шкідливість паління кальяну підтверджена дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я та конкретними клінічними дослідженнями.

Матеріали інформкампанії розмістять у закладах охорони здоров’я, планують співпрацювати також з мережами ТРЦ і кінотеатрами.

Активісти наголосили, що заклади ресторанного типу часто ігнорують встановлену законом заборону палити у публічних місцях. Під час громадського моніторингу у січні 2018 року кальяни виявили у 17,6% перевірених барів і ресторанів, розповіла Оксана Левицька, координаторка інформаційної кампанії, ГО «Життя».

При цьому, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не може здійснювати у закладах позапланову перевірку без відповідного звернення споживачів. Для перевірки за зверненням, необхідне погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі. За словами активістів, внаслідок такої процедури неможливе ефективне реагування на звернення мешканців квартир, розміщених над кальянними, які потерпають від диму. За словами Зінаїди Холоднікової, яка проживає у квартирі над кальян-баром, з моменту подання її звернення до моменту перевірки минуло майже 2 місяці.

За даними Держпродспоживслужби, за 2018 рік отримали 8 таких звернень. «Така незначна кількість звернень свідчить або про необізнаність громадян, або про те, що їм немає діла до цього. Якщо громадяни будуть звертатися – це буде дієвим показником того, що проблема є і її потрібно вирішувати», – зазначив Віталій Вишняк, головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби.

Оксана Левицька нагадала, що у Верховній Раді зареєстрований законопроект 4030а, яким пропонують надати можливість Держпродспоживслужбі проводити перевірки за зверненням громадян без додаткових погоджень.