Срібний сезон-88: успіх футбольної збірної Херсонщини

02.12.2025
982

1988 рік став досить вдалим для футбольної Херсонщини. В цьому році збірна Херсонської області посіла друге місце на IV республіканських літніх спортивних іграх молоді. Ці змагання проходили в Херсоні.

На іграх зонального турніру наша збірна зуміла завоювати єдину путівку до фіналу.

Футбольна дружина Херсонщини перемогла основного конкурента — збірну Луганської області, з рахунком 5:0. У другому матчі наші земляки обіграли збірну Івано-Франківської області — 3:0, і достроково завоювали путівку до фіналу. Зі збірною Харківської області наші футболісти зіграли в нічию 3:3.

Збірна Херсонської області грала у такому складі: Ігор Колесников, Сергій Ревут, Ігор Мошевич, Андрій Міщенко, Андрій Ткаченко, Владислав Сучко, Володимир Чечетов, Ігор Литвинов, Ігор Возненко, Ярослав Кичинський, Олександр Любинський, Костянтин Тупчієнко, Віталій Харченко, Руслан Шахін, Віталій Конденко, Олександр Любашев, Олександр Єгоров. Тренери: В. Сапельняк та В. Соколов.

Фінальні змагання також проходили в Херсоні. Грали на  двох стадіонах: «Старт» і «Кристал».

У фіналі турніру зіграли такі збірні: Херсонщина (господарі), збірні: Києва та Київської області, Житомирської, Закарпатської та Ровенської областей.

В останньому турі зіграли збірні Херсонщини та Києва.  Ці дві збірні мали  по сім очок, але херсонців для завоювання першого місця влаштовувала і нічия. Але перемогли кияни.

Вони добре зіграли в обороні і реалізували свій єдиний шанс забити м’яч. Кияни його використали, здобувши перемогу як у матчі, так і в турнірі.

Збірна Херсонщини посіла друге місце. Місцева преса писала, що такий результат потрібно розцінювати як значний успіх.

Фінальна таблиця турніру:

По завершенню турніру заслужений тренер УРСР Є. Котельников зазначив, що головним завданням турніру був перегляд найближчого резерву для команд майстрів України.

«І думаю, через три-чотири роки молодь, яка грала в Херсоні, з’явиться в основному складі»,- розповів тренер.

І він не помилився, Олександр Любинський, Костянтин Тупчієнко, Ігор Мошевич, Ігор Колесников та інші заграли на досить високому рівні в українському футболі.

Олександр Любинський у складі вінницької «Ниви» був фіналістом Кубку України, а потім грав у Кубку кубків. Багато років грав за «Кристал».

У грі один з гравців тієї збірної Олександр Любинський. Фото зроблено пізніше

Ігор Мошевич грав за «Кристал», сімферопольську «Таврію» запорізьке «Торпедо»,  «Зірку» з Кропивницького.

Одноклубник Мошевича по «Зірці», Олександр Мизенко, виданню «Український футбол» розповідав, що Ігор Мошевич – людина-залізо.

«Він Сергія Попова перекушував. Дуже міцна людина. Коли ми грали проти  «Карпат», на вістрі атаки яких діяв Андрій Покладок, то це була справжня битва. Покладок і Мошевич завжди йшли в стик, не прибирали ні ноги, ні голови. В кінці матчу обидва були з перебинтованими головами. Так не хотіли поступатися один одному»,- згадує Мизенко.

Потім він переїхав жити у Німеччину.

Ігор Колесников виступав  за херсонський «Кристал», «Прикарпаття» з Івано-Франківська, нікопольській  «Металург» тощо

Костянтин Тупчієнко встиг пограти за «Кристал», львівські «Карпати» та  кропивницьку «Зірку».

Ярослав Кичинський на початку 90-х років був одним з основних гравців  херсонських команд «Спутник» та «Омета», які грали на перших всеукраїнських чемпіонатах з міні-футболу (зараз футзал).

Звісно, наведений перелік клубів, кольори яких захищали гравці збірної Херсонщини зразка 1988 року, далеко не вичерпний. Той  турнір став трампліном для цілої плеяди талановитих херсонських футболістів. Однак історичні обставини внесли свої корективи. Економічна криза та турбулентність кінця 80-х — початку 90-х років завадили цьому поколінню повністю реалізувати свій потенціал.

На жаль, архівні світлини з того турніру знайти не вдалося. Матеріал підготовлено на основі інформації з футбольного архіву Олександра Крупиці та публікацій у місцевій пресі тих років.

Висловлюю щиру вдячність за допомогу в написанні статті історіографу українського футболу Віктору Стрисі, а також відомому херсонському футболісту і тренеру Віктору Нойку.