Напевне, кожна доросла людина рано чи пізно починає відчувати потребу віддати моральні борги перед батьками, перед малою батьківщиною. Зрештою — перед альма-матер, яка виховала і дала путівку в життя. Мабуть, настав такий період і в моєму житті. Тим більше, що Херсонський державний університет дав мені не просто путівку у життя, він сам став моїм життям. Тож тепер, коли маю за плечима певний досвід, знання та зв’язки, гадаю, прийшов час конвертувати мої особисті можливості в розвиток рідної альма-матер.

Маю власне бачення алгоритму подальшого розвитку ХДУ, що базується на набутому мною професійному і життєвому досвіді. Це цілком конкретна і покрокова стратегія, прописана на найближчі п’ять років. І цього понеділка я мав можливість поділитися нею з викладачами і студентами вишу, під час зустрічі в якості кандидата на посаду ректора. Скажу чесно, хвилювався тоді страшенно, бо добре усвідомлював свою особисту відповідальність за кожне сказане (і не сказане) слово, за кожну озвучену обіцянку. Актова зала була повною. І я розумів: долі цих людей дуже тісно переплетені з університетом, тож для кожного з них було важливо почути, як саме подальший розвиток вишу буде співвідноситися з їхніми власними планами на кар’єру, навчання, взагалі на житті. Та посаду ректора я розглядаю насамперед як величезну відповідальність перед тими людьми, які тобі довіряють. А найбільш за все прагну процвітання нашої альма-матер.

Тому можу запевнити: за мого ректорства, в разі перемоги на виборах, не буде закрито жодного факультету чи кафедри. Більш того: маю плани щодо відкриття в нашому університеті нових спеціальностей. У цьому напрямку зроблені вже цілком конкретні кроки. Зокрема, є домовленість із керівництвом Укроборонпрому та ректором Київського Політеху Михайлом Згуровським про відкриття в ХДУ дуже актуальної зараз спеціальності, пов’язаної з підготовкою ІТ-фахівців у сфері оборонних технологій. І ці домовленості перейшли вже у стадію втілення. Окрім того, вже восени в структурі ХДУ буде відкрито медичний інститут, що суттєво розширить горизонти нашого вишу, відкриє нові можливості для його студентів та викладачів. Нас підтримали на дуже високому рівні, і я вдячний за це першому заступнику міністра освіти і науки України Володимиру Ковтунцю та заступнику міністра охорони здоров’я України Олександру Лінчевському.

Чимало вже зроблено і задля забезпечення стабільного фінансування університету. Це надзвичайно важливо. Окрім того, що кошти є виявом довіри до вишу з боку держави та студентів, вони є також визначальним інструментом його розвитку. Сучасний спортивний майданчик, лабораторія молекулярної біології та дві лабораторії робототехніки, теплий спортзал — усе це є лише першими видимими результатами. Розбудова університетської інфраструктури постійно триватиме, і на це вже передбачені значні кошти. Зокрема, на модернізацію бібліотеки і наповнення її фонду, на будівництво басейну, на відкриття класу хімії та фізики, на капітальний ремонт їдальні. Є серйозні плани й щодо решти інфраструктурних об’єктів — актової зали, університетського парку, старих корпусів вишу, студентського санаторію… А ще ми неодмінно повернемо у власність Херсонського державного університету землі бази відпочинку «Буревісник», наші права в цій справі захищатиме Генеральна прокуратура України.

Кожен день у житті ХДУ повинен стати наступним кроком до змін на краще. І для студентів, і для викладачів в університеті має бути створене комфортне середовище для капіталізації і розвитку кожної людини, для її відпочинку та дозвілля. Херсонський державний університет взагалі повинен стати лідером вищої освіти Херсонщини, а згодом — потужним науковим і освітнім центром усього українського Півдня. Згоден, це дуже амбітне завдання, але у нашого вишу є всі умови, щоб зробити його реальністю. Всім разом нам потрібно поставити собі високу планку і крок за кроком досягати її.

І ключовим тут вважаю слово “разом”. Адже будь-які плани чи програми лише тоді стають реальністю, коли на результат працює вся команда. Та я переконаний: попри певні розбіжності у поглядах, у світосприйнятті, кожен із нас, чия доля тісно переплетена з ХДУ, прагне його процвітання. Пропоную на певний час залишити всі розбіжності поза дужками, відчути себе справжніми патріотами своєї альма-матер, і в четвер, 15 лютого, обрати для неї краще майбутнє, її невпинний і стабільний розвиток. Будемо діяти разом – зможемо дуже і дуже багато. А я свого слова дотримаюсь.