Наприкінці липня кримська пропаганда агресора стала поширювати черговий «зворушливий» матеріал про «святкування пам’яті імператора Миколи II», але цього разу так званим «російським культурно-просвітницьким товариством у Польщі» у польському селі Біловежа.

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму».

Це місце явно цікаве російським спецслужбам як прикордонне з Білоруссю і нібито «російське» село.

А привід для провокації їхня агентура з числа «просвітницького товариства», очолюваного Андрієм Романчуком, знайшла у місцевому «храмі Святого Миколая Чудотворця, зведеному ще за імператора Олександра III у 1894 році», де «неодноразово зупинявся для молитовного стояння останній російський цар Микола II з дружиною та найяснішими дітьми».

Втім, цей собор примітний хіба що тим, що в 1941-1943 роках гроші на його реставрацію виділяла в розмірі 33 тисяч рейхсмарок окупаційна влада нацистській Німеччині, чудово розуміючи ставлення місцевого населення до символу імперії, що пригнічувала їх більше століття.

А ось згаданий Романчук, серед іншої підривної діяльності проти польської влади, ще у 2015 році «відзначився» у організації виїзду “переможців дитячого творчого конкурсу” до окупованого Криму.

Тому й нинішні «ув’язки» такої пропагандистської та диверсійної структури агресора, як «російське культурно-просвітницьке товариство» з півостровом, незважаючи на свою карикатурність, не дивують.

Примітно лише те, що включивши до розповідей Романчука про «захисників російської мови та російської культури» кримську колаборантку Анастасію Гридчину, з її байками про “народну дипломатію” і про те, що «російський дух Біловежа живий досі», організатори цієї провокації «посоромилися уточнити» її формат.

Очевидно, що описану підривну структуру її московські куратори прагнутимуть залишати в Польщі «легальною» до останнього моменту, і навіть у описаній вище провокації трагікомічно намагаються «замаскувати» форми тієї самої фейкової «народної дипломатії» як «інтерв’ю Романчука», під прикриттям якої і пройшла описана вище провокація.