Провокації російських окупантів щодо Чорноморських проток
КРИМ—У січні пропаганда росії “раптом” вирішила поговорити про Чорноморські протоки, пославшись на грудневий випуск московського журналу «Морська наука та техніка», що видається під егідою морської колегії Росії за кошти “науково-технічного центру” «Нєфтєгаздіагностіка», зареєстрованого на Віктора Лещенка, відзначився як балакуча голова “міжвідомчої експертної ради з безпеки морських підводних трубопроводів та об’єктів” агресора.
Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА.
У цьому номері, окрім сльозогінних історій про “виставки ікон з берести”, була розміщена “стаття про протоки” від двох колаборантів, злочинного “голови закнодавчих зборів Севастополя” Володимира Нємцева, який раніше “блимнув” в описаних нами аферах з багатостраждальним “Севастопольгазом”, та Олександра Ірхіна, який отримав усі свої академічні регалії до 2014 року в Україні і тепер числиться в незаконних “Севастопольському держуніверситеті” та “Кримському федеральному університеті”.
У цьому опусі, крім фантомних болів, що погано приховуються, про події двовікової давності, коли “30-тисячний російський корпус висадився в районі Босфору”, викладається “творче бачення” про Конвенцію Монтре 1936 року, що регулює прохід через протоки, із заявою про те, що її “принципи та обмеження” нібито “не відповідають інтересам головних держав західної цивілізації”.
Нагадаємо, що Туреччина, керуючись цією конвенцією, у лютому 2022 року, через чотири дні після початку масштабного вторгнення росії в Україну, перекрила протоки, підтвердивши режим воєнного конфлікту у Чорному морі.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Провокація російських агресорів в окупованих Хорлах
У перші місяці вторгнення росії це перекриття досить гнівно “викривалося” пропагандою агресора, військово-морське угруповання якого знаходилося в Середземному морі, із явним прицілом на участь у морській агресії проти України.
Надалі, після “особливих успіхів” Чорноморського флоту агресора, загнаного до 2024 року на кавказькі бази, дане середземноморське угруповання поступово було виведено росіянами з близької до проток зони, а колапс режиму Асада поставив перед Кремлем болісне питання його логістики у Середземному морі в принципі.
І ось тепер, за явним принципом “зелен виноград” у згаданій “програмній статті” відображено “переглянуті” побажання росіян, про нібито “паритет” військово-морських сил росії і Туреччини в Чорному морі, що нібито “формує по суті силовий кондомініум (спільне управління) Чорноморського регіону за рахунок двох головних регіональних держав”.
Також у цьому опусі заявлено про нібито “відкрите невдоволення нечорноморських світових та регіональних держав, які, очовидно, будуть докладати зусиль для денонсації або розмивання ключових статей цього документа”.
Звичайно ж можна міркувати про юридичну силу конвенції для України чи Грузії.
або про те, що до цього договору ніколи не приєднувалися ні США, ні Італія, ні Іспанія, ні ряд інших середземноморських та провідних світових морських держав.
Можна було б говорити і про те, що агресор із 2022 року постійно підриває самі ідеї цієї конвенції, перекидаючи у Чорне море військові судна своїми внутрішніми водними шляхами, намагаючись блокувати і підривати чорноморське і дунайське судноплавство, і про те, що конвенція дев’яностолітньої давності нічого не говорить, наприклад, про безпілотні судна та про кораблі морської охорони.
Але насправді очевидно інше – ніхто з ключових морських країн світу сьогодні позицію Туреччини щодо застосування конвенції 1936 року оскаржувати чи переглядати не збирається. – ні за буквою, ні за духом прийнятих у 2022 році Анкарою рішень.
А тому нинішні філософствування агресора про те, що Кремль нібито “протидіятиме перегляду конвенції” нагадують класичний анекдот про “невловимого ковбоя”, коли “дипломатичні успіхи росії” полягатимуть у збереженні того статусу кво, який ніхто переглядатиме і не збирається.
Але не виключено, що описані пропагандистські опуси можуть стати передвісниками нових чорноморських провокацій росіян “до ювілею конвенції”, включаючи ситуації з трубопроводами та пасажирським судноплавством.
