ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ/ТОТ — Перші два дні нового року пропаганда агресора розкручує наративи про нібито «удар безпілотниками», нанесеному «під бій курантів» рестораном та готелем «Leo» в окупованому селі Хорли, розташованому неподалік від Криму.

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА.

Заявлено, що нібито “загинуло 27 осіб та постраждало 50”, нібито “з місцевих жителів”.

Сили Оборони України після цих заяв не підтвердили завдання ударів по Хорлам і вкотре наголосили на неухильному дотриманні українськими військовими норм міжнародного гуманітарного права при виборі цілей атак.

У цій історії від російської пропаганди основним і відразу очовидним протиріччям стало те, що складно уявити собі “масові гуляння” місцевого населення саме в приморських Хорлах, давно перетворених окупантами на місце зосередження військового угруповання, де було встановлено жорсткий пропускний режим.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Кримські колаборанти заявили про знищення меліорації півострова

Також задовго до нинішніх заяв окупантів навіть їх окремі пропагандисти нарікали на те, що в Хорлах у місцевого населення масово віджимають приміщення як для розташування військ, так і “для потреб” окремих колаборантів і колонізаторів.

Жодних підтверджень удару саме українськими безпілотниками окупанти не надали; заявлено, що люди в основному загинули нібито “від пожежі”, причому на оприлюднених фото та відео експерти виявили окремі залишки військової амуніції.

До вечора 2 січня окупанти оприлюднили список з 11 осіб, які нібито загинули в Хорлах, причому низка з них ніде в соцмережах не фігурувала. Вказана агресором Анастасія Сабітова в окупантів була так званою “головною спеціалісткою відділу муніципального майна адміністрації” Каланчака, а “методист” Ірина Дягілєва у 2020 році майнула як “технічний кандидат у депутати” в Армянську.

Заявлена вбитою Оксана Буганова, ймовірна власниця ресторану, раніше відзначилася в “реєстрах” у окупантів, як “індивідуальний підприємець” в окупованому херсонському селі Олександрівка, а ось троє вбитими чоловіки досить характерні. Згаданий окупантами Махмуд Адмісаєв народився і проживав у чеченському Грозному, з 2003 року він перебував у федеральному розшуку за злочини у сфері наркотиків, але, як випливає з публікацій експертів, у 2023 році він “сплив” у “базах” окупантів у неодноразових переміщеннях з Криму до Херсонської області на автомобілі Peugeot 307 з “російськими автомобільними номерами Криму”, разом із ним їздила уродженка Сімферополя Ірина Бот.

Ірина Бот у окупантів стала “директором школи” у скадівському селі Гаврилівка, обслуговувала інтереси агресора та була внесена до бази «Миротворець».

Таким чином, очевидно, що Адмісаєв не мав як мінімум з 2023 року проблем з російськими карателями. і єдине пояснення цьому – участь у збройних формуваннях росії.

Згаданий окупантами Сергій Боган родом із Ялти, де він до окупації тривалий час працював у міліції та очолював один із відділів карного розшуку. З 2014 року Боган почав працювати на окупантів “поліцейським”, після початку повномасштабного вторгнення його було “переведено” окупантами в “поліцію” в Генічеськ і не пізніше осені 2024 року Боган “очолив” “відділ поліції” в Каланчаку, де в березні 2025 року він “звітував про роботу поліції” перед окупаційною “владою”.

А згаданий окупантами житель того ж таки Каланчака Михайло Волошко до 2022 року був підприємцем у сфері ремонту та торгівлі комп’ютерами, а в окупації пішов на службу агресору у злочинній ролі “начальника відділу інформаційних технологій адміністрації” у тому ж селищі.

Таким чином очевидно, що як мінімум низка осіб, заявлених загиблими, представляла російських військових та місцеву окупаційну “адміністрацію” Херсонщини.

Не виключено, що ця провокація була організована агресором за класичним принципом російських спецслужб, як і ряд раніше спланованих і проведених ними ж “масових терактів” у самій росії, з подальшою публікацією фейкових “доказів”.